Фотофакт з минулого: на сміттєзвалищі в Херсоні у відходах порпалися навіть лікарі та вчителі

У рубриці «Фотофакт з минулого» публікуємо цікаві історії з довоєнного життя Херсонщини. Далі – розповідь про заробітчан, для яких місцем роботи був сміттєвий полігон Херсона.

Херсонський сміттєвий полігон було введено в експлуатацію в далекому 1968 році. На цих знімках – кінець 1990-х років. За 30 років тут накопичилися тонни побутових відходів, а площа полігону щороку зростала.

Станом на 2021 рік, як писала «Гривна», на папері площа міського сміттєзвалища становила 30,8 гектара, але фактично воно займало майже 40 гектарів землі. Тобто сміття заполонило територію, на якій помістилися б понад пів сотні футбольних полів або навіть село середньої величини! І все це – впритул до Херсона.

Тож зовсім не дивно, що в тяжкі часи економічного занепаду на полігоні утворилася своєрідна колонія заробітчан. Вони жили там цілими родинами й щодня порпалися у відходах, шукаючи те, що можна продати й отримати гроші.

Це були переважно роми, які приїздили сюди сім’ями з інших регіонів, жили тут таборами – навіть із дітьми. Але й херсонців тут теж було чимало. І серед них – навіть учителі й лікарі.

Клани копачів

Про все це «Гривні» розповів наш фотожурналіст Анатолій Андрєєв, якому наприкінці 1990-х років вдалося таємно пробратися на полігон, поспілкуватися із заробітчанами та зробити світлини.

«Туди потрапити було не так просто – це закрита зона, куди вела лише одна дорога, по якій їхали сміттєвози. Мені вдалося оминути охорону – знайшов лазівку», – пригадує автор фото.

За його словами, уся територія сміттєзвалища була поділена між конкретними кланами копачів. Там, де одні порпалися у відходах – інші не мали права. Найприбутковішим було місце біля бульдозера, який розгрібав завали. Саме там знаходили неймовірну кількість потрібних речей.

«Попереду йшов головний збирач. За ним – інші члени його клану. Усі тримали в руках спеціальне знаряддя – маленькі сапки. Тюп-тюп-тюп – так і працювали з ранку до ночі. Бульдозер розгортав величезні кучі, а люди слідком копирсалися у смітті», – розповідає фотожурналіст.

Лікарі та вчителі

Серед копачів були й представники соціально значущих професій: медики, які могли б рятувати чиєсь життя, педагоги, які мали б навчати дітей. Натомість, доведені до відчаю мізерними зарплатами, вони змушені були покинути свої кабінети й шукати кращого життя на сміттєзвалищі.

«Я познайомився з однією родиною – двоє лікарів: чоловік – хірург, дружина – ендокринолог. Обоє працювали в нашій обласній лікарні, мали двох дітей. Якийсь період не отримували гроші, тому покинули роботу та зайнялися сміттям. Їхні діти здавали знайдений батьками металобрухт. І тут вони мали набагато більші заробітки!

Пізніше ці лікарі утворили на полігоні свій клан, об’єднавшись з іншими копачами – так легше було працювати.

До речі, на полігоні тоді була не одна така родина з-поміж інтелігентних. Були й учителі, і вони мені розповідали, що сподіваються повернутися до професії. Але на той час така діяльність була прибутковішою», – каже Анатолій Андрєєв.

Він додає, що на сміттєвому полігоні Херсона працювали також роми, татари та інші – і в усіх була своя територія. А деякі сім’ї просто там і жили, не виїжджаючи, щоб не втратити золоту жилу. Хтось один періодично їздив купувати харчі. Жили в наметах, там і готували їжу.

Що знаходили

Випадково втрачені речі та відходи життєдіяльності одних людей ставали прибутком для інших.

«Знаходили все: починаючи із чорного металу й до кольорового. Багато виробів із золота, чимало прикрас – усе це приносило прибуток. Потрапляли на смітник і хороші речі: телевізори, холодильники. Звісно, знаходили не цілий холодильник у робочому стані, а, наприклад, агрегат від нього – у чудовому стані. Запчастини для автомобілів», – каже автор фото.

Він одразу пригадує, як на пункті охорони полігону побачив чудернацький автомобіль незрозумілої марки. Як виявилося, його самі ж охоронці «зліпили» із запчастин, знайдених тут же, серед сміття.

«Знайшли раму, ходову частину, колеса, двигун… У результаті вийшло щось таке, що хоч на виставку абстракціонізму вези – можна було зайняти перше місце! Цим автомобілем охоронці їздили по території полігону – не виїжджали кудись у місто, бо дуже нестандартний транспорт», – зазначає фотожурналіст.

Звісно, що навіть на сміттєвому полігоні була своя мафія – доступ до відходів та розподіл заробітку. Попри все це, сміттєзвалище стало місцем виживання для людей різних професій, де утворилася окрема соціальна екосистема. Риючись у відходах, ці люди все ж берегли віру, що попереду на них чекає краще майбутнє.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фотофакт з минулого: містичний «будинок з привидами» в Херсоні та легенди про нього

Фото з архіву Анатолія Андрєєва