Храбан Діана
Вже чотири роки в мене статус ВПО. Чотири роки – це багато чи мало? Чотири роки без дому… Чотири роки вся родина розкидана по різних містах України… Чотири роки спілкування з друзями телефоном або пару разів на рік… Чотири роки ти сам на сам, хоча живеш начебто у спокійному місті, продовжуєш займатися громадською діяльністю, поруч хоча б дві твої наймолодші дитини… Але… Ти живеш в орендованому будинку, від травня до травня з думкою чи продовжить власниця оренду чи знову прийдеться шукати житло. Ти живеш в місті, де начебто є знайомі, але навіть немає з ким випити чашку кави або просто погуляти, поговорити про своє житття… Ти навіть не можеш поїхати десь на відпочинок, тому що не має того, хто нагодує твого собаку… І начебто ти не один, але насправді один. Тому що в кожного своє життя, свої люди, свої потреби. І ти чипляєшся за те, що було раніше, за своїх, херсонців, тому що вони вислухають тебе, підтримують та допоможуть. І ти плачеш, коли ніхто не бачить тебе. Ні від болю, ні від самотності, а від того, що з кожним роком розумієш, що минуле залишається в минулому, а майбутнє таке туманне, що від цього не стає легше. Ти намагаєшся жити, щось робити, але твоя душа завмерла і не дозволяє тобі почати все з нуля. І не помагають мантри про щасливе життя, сильну жінку та про все буде добре.
***
Мені це гидотне дзижчання дронів навіть уві сні сниться. Сьогодні вже разів 15 забігала в дім від дрона. А недавно мені наснилось, що в мене був РЕБ і я ним приземлила ворожий дрон. Прокинулась з таким задоволенням, з усвідомленням, що того, як все міняється, коли ти зі здобичі стаєш мисливцем.
***
Президент України Володимир Зеленський провів Ставку, на якій детально проаналізували наявні в розвідок дані про російське планування наступальних операцій на Чернігівсько-Київському напрямку.
«По кожному можливому варіанту дій ворога готуємо відповіді, якщо росіяни дійсно наважаться розширити свою агресію. Наші сили на напрямку будуть збільшені», – зазначив Глава держави.
***
У прифронтовому Херсоні життя продовжується навіть там, де ще недавно були лише бетон, укріплення та сліди війни. На захисних габіонах у місті розквітли польові квіти – маки та ромашки.
***
Уявіть, який рівень ненависті треба мати, щоб витрачати такі шалені ресурси на терор мирного міста. Лише за 2025 рік — майже 100 тисяч цих дронів-убивць по Херсонщині. За 2026-й буде ще більше. Вони не воюють. Вони цілеспрямовано мордують цивільних.
А вчора весь світ відзначав Міжнародний день медичної сестри.
В Херсоні ж за цей час загинуло 21 медична сестра. Не на передовій. У мирному місті. У лікарнях. Під російськими обстрілами. Вони просто робили свою роботу — рятували життя. А натомість отримали смерть.
Вчора про Херсон нарешті згадав і Президент. Назвав ситуацію особливо важкою.
Херсонці вже стільки витримали…
Херсон щодня платить найвищу ціну просто за те, що існує, просто за те, що він український!Маємо надію, що найближчим часом ситуація виправиться!
Марина Поліщук
