День 1520. 23 квітня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Тривога. Щось десь збивають. Забігла в кав’ярню у підвальному приміщенні.  На стіні  – карта України, маленька дитина, побачивши відеозйомку, говорить дідусю гарною українською мовою:

“Це наша Україна, дивись – синє і жовте…”.

Зростають маленькі  українці в нашій незалежній країні під звуки тривоги. Вони знають змалечку  кольори рідної  держави.

***

Посли ЄС ухвалили позику Україні на 90 мільярдів євро та 20 пакет санкцій проти Росії. Угорщина та Словаччина зняли вето.

Президент України назвав це важливим днем для захисту України та відносин з ЄС. Володимир Зеленський розраховує, що перший транш з позики надійде у травні або червні.

***

Зеленський заявив про критичні втрати для РФ через удари по НПЗ. До того ж, тактика агресора щодо збагачення на чужих війнах дала збій.

***

Щодня переживаючи нові виклики цієї війни, відчуваю, що стаю жорсткішою… Вже не маю сил перетравлювати мізками нові біди та страхи.

Щось цементує зсередини, змушує сприймати нові погані новини, як належне.

У вас так чи інакше?

Що це? Я не можу зрозуміти.

І ні, не направляйте мене до психолога. Їм самим усім  давно потрібна допомога.

Розумію, що якщо не відбудуться радикальні позитивні зміни, то руки опущу і я…

Надії та сподівання, мабуть, також мають терміни існування.

Щось мені підказує, що з вами, приблизно, відбувається теж саме.

***

Щодо дискусії про зброю (з огляду на теракти).

Я з тих людей, які мало мали контакту зі зброєю. Ні, якісь елементарні поняття маю, на полігоні стріляла. Удома в мене  ніхто ніколи зброю не зберігав. Тобто, культури поводження зі зброєю я не мала  в кого перейняти.

Але я розумію і вже відчула на собі моменти, якою беззахисною буває людина, коли вона не може сподіватися на те, що можна набрати номер поліції у разі потреби  і коли в  неї зброї вдома немає.

Щодо терактів. Усім, хто каже: от якби була зброя в когось з перехожих, то вони поклали б терориста швидше.

Може так.

А, може, люди перестріляли б один одного, не зорієнтувавшись. Бо одна людина  вирішила б, що інша – терорист. А то був би такий самий як він випадковий (випадкова) перехожий (а). Це могло б перетворитися на криваву стрілянину ще в більших масштабах.

Бо потрібне не лише вміння стріляти.

Я мовчу про те, що у нас багато людей не навчилися ще однієї культури – культури  вживати алкоголь і вирішувати конфлікти без агресії.

Погоджуся з тими, які кажуть: треба вчити тактичну медицину. І не проходити якісь курси раз на кілька років, думаючи, що ти щось знаєш.