Дарина Лапіна
Була у Херсоні. Попрацювала, вдихнула рідного повітря, погрілася на сонечку, пообіймалася з братом, помилувалася квітучими вишнями і тюльпанами, перевірила чи не спортились огірки, закатані в окупації на перемогу… Мозок відмовляється усвідомлювати, наскільки тут небезпечно, що пів міста вже у червоній зоні, що кожен день тут може бути останнім. У затишші між вибухами здається, що наче нічого не сталося, що все, як завжди. Але забиті фанерою вікна, спалені автівки і руїни говорять, що це не так.
***
Так і живемо – в когось хліб черствий, а в когось діаманти мілкуваті…
***
Українці вживали слово “телепень” за багато століть до винайдення телевізора. Але тільки телемарафон визначив справжню сутність цього слова.
Яка далекоглядна нація!
***
Сили оборони підтвердили повторне ураження нафтопереробного заводу «Туапсинський» у Краснодарському краї рф у ніч проти 20 квітня.
***
Цвіте терен, цвіте терен… і хто в Україні не знає цієї пісні? У нас на півдні тернові гаї зацвітають першими, і це знову про мою малу Батьківщину, село Покровка на Кінбурнській косі, коли ми в дитинстві ходили у Волижин ліс, в терновники, шукати перші проліски.
***
росіяни продовжують нарощувати інтенсивність дронових ударів по Херсонщині.
Минулого тижня ворог запустив по області майже 5500 безпілотників – на 900 більше, ніж у попередній період.
Завдяки професіоналізму наших оборонців більшість із них не досягли цілей й були знищені.
***
“Совсєм нє хочєтся уєзжать (із Крима) із Туапсе”: на Росії почався вий після прильотів по НПЗ та порту у Краснодарському краї.
Росіянка каже, мріяла жити біля моря та насолоджуватись теплом, але наслідки “еСВеО”, схоже, не входили в її плани.
Марина Поліщук
Ян Ярчук
