Дарина Лапіна
Фон у клітинку знайомий усім, хто живе в прифронтових населених пунктах. Габіони. Вони охороняють і вхід у мій робочий кабінет. За своє існування близько двох з половиною місяців вони вже прикрили нас, диспетчерів, від багатьох уламків, декількох вибухів і вибухових хвиль.
А оце на фото я вийшла подихати повітрям і почула, що зверху десь недалеко летить дрон.
Чи то лікарня, чи то житловий будинок, чи то міський транспорт, чи то велосипедист-дідусь або підліток… Летить, цілять, вбивають.
А люди просто хочуть жити своїм звичним життям: ходити у справах, на роботу, вигулювати тварин чи навіть просто розважатися. Чи то багато вони хочуть?
***
російська армія не планує зупинятись — вони готуються продовжувати війну, — зазначив Зеленський.
***
Росіяни підбурюють українців до протестів на тлі енергетичної кризи. Боти, які раніше залишали тисячі однакових коментарів у соцмережах, нині урізноманітнюють свої дописи за допомогою ШІ.
З кінця 2025 року росіяни заповнили соцмережі штучно згенерованими відеороликами з негативними меседжами.
***
І пєсков і лавров вкотре заявили, що питання російської мови «канонічєского православія», «захисту інтересів рускаязичного насєлєнія» в Україні є першочерговими і не зникли з порядку денного, який просуває московія.
***
Понад 6.0 млн. українців покинули свої домівки із-за війни. Із них 4.2 млн. – ВПО. Закон гарантує помешкання! Його отримали тільки 120 тис. українців.
***
Попри війну, постійні обстріли та складну безпекову ситуацію, у Херсоні продовжують працювати безпечні простори, де для дітей проводяться освітні та творчі заняття. Це надзвичайно важливо — дати дітям відчуття нормальності, розвитку й майбутнього навіть у прифронтовому місті.
***
Вкотре Херсон потерпає від масованих ворожих ударів РСЗВ. Херсонці, можна сказати, вже звикли до щоденного терору російських військ. Вони зовсім спокійно, без істерики і навіть з усмішкою показують своє зруйноване майно. Це може ввести в ступор будь-якого прибулого журналіста, особливо закордонного, але тільки не місцевого. Місцеві журналісти живуть в цьому і вже нічому не дивуються. Так само ховаються ночами від “градів”, користуючись правилом двох стін, так само радіють вранці, що прокинулися неушкодженими, що оминуло пряме влучання…
Храбан Діана
Марина Поліщук
