Ян Ярчук
Моя невістка – освітянка, так до неї тричі приходили з пропозицією очолити відділ освіти, на третій раз просто забрали на підвал, але пощастило, через тиждень випустили і дали аркушик, щоб за тиждень виїхали. Поклала в машину хворого чоловіка і поїхали … Їм пощастило… Ми свою подругу вже вісім місяців шукаємо… Сказали що забрали на “перевиховання”…Хто жив в окупації і мав чисту совість, честь і гідність цього не зрозуміє…
***
Життя херсонців у прифронтовому місті – це щоденні обстріли, відсутність стабільного зв’язку та електроенергії, проблеми з водопостачанням і транспортом.
Одні залишаються й пристосовуються до нових умов, відбудовують зруйновані домівки та шукають можливості для роботи. Інші змушені виїжджати, рятуючи себе та рідних. Більшість тих, хто виїхав, мріють повернутися до рідного міста.
***
СПРАВЕДЛИВІСТЬ
Тема одвічна та риторична.
Вчора в Полтаві (Сумах, Херсоні, Запоріжжі – поставте будь-яку назву населеного пункту в Україні) рознесло житловий будинок та загинули люди…
Їх було вбито ворогом.
Реакція суспільства… стрічка в новинах та пару фото. Така подія стала звичайною для всіх кого вона особисто не зачепила. Занепокоєний світ спостерігає… але вже за Трампом.
***
Живу в Херсоні… Ну хто місцевий, тому зрозуміло як і в яких умовах зараз живе наше місто. Життя йде, намагаєшся тримати зв’язок з тими, хто був поруч багато років. Майже усі виїхали, херсонці зустрічаються в різних містах, а не в рідному місті. Моя подруга з Херсону, незабаром ювілей дружби, 45 років, вона за кордоном, я в Херсоні, зустріч в Миколаєві, отак і живемо…
***
Росіяни атакували з БпЛА “маршрутку” у Херсоні. Наразі відомо про пʼятьох постраждалих, серед яких двоє дітей.
У 12-річного хлопчика, 13-річної дівчинки та трьох жінок, 38, 52 й 54 роки, діагностували вибухові та черепно-мозкові травми, а також контузії.
Марина Поліщук
