Тилігульський лиман: репортаж з Миколаївщини (фото, відео)

З кожним роком Тилігульський лиман, що омиває береги Одеської та Миколаївської областей, набирає все більшої популярності серед туристів. Особливо багато відпочивальників приїздить сюди влітку, зокрема обираючи лиман, як безпечну альтернативу відкритому морю, що через російських окупантів нині повне підводних небезпек – мін. Попит серед пляжників дав поштовх для розвитку цього курорту.

Так, на території ландшафтного парку «Тилігульський», на Миколаївщині, неймовірної краси природа поєднується з розвитком пляжної інфраструктури. Там облаштовують нові туристичні локації, а місцеві жителі звикають до збільшення кількості гостей.

Минулого тижня на узбережжі Тилігульського лиману (в його частині, що на Миколаївщині) побувала й журналістка «Гривни». Вийшло так, що прогулянка припала на будній день, тому на момент нашої подорожі на лимані людей більше не було. Однак без компанії авторка цих рядків не залишилась – десятки білосніжних лебедів, диких качок та інших не менш прекрасних птахів не дозволили відчути самотність. А ще чималий пухнастий кіт, який, мов казковий провідник вигулькнув невідь-звідки, був компаньйоном під час походу по узбережжю.

Та як у будь-якій казці, щоб добратися до бажаного потрібно пройти певні випробування. У нашому випадку – проїхатися розбитими дорогами з величезними ямами й постаратися не вбити авто.

Однак добравшись до місця, вищезгадані незручності вмить забуваються – подих перехоплює від краси природи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сховок для душі в буремні часи війни – краса природи Миколаївщини

До того ж прогулянка ландшафтним парком почалась з дуже приємної несподіванки – нової туристичної локації. Зону відпочинку для місцевих жителів та гостей області облаштувало ДП «Ліси України», зокрема Миколаївське лісове господарство. Як зазначено на встановленому поруч інформаційному борді – рекреаційний пункт створено для комфортного та безпечного відпочинку та не є комерційним об’єктом, тобто відпочивати там можна безкоштовно.

Рекреаційний пункт містить 6 альтанок, поруч з якими розташовані мангали та додаткові лавки під відкритим небом.

Також для дітлахів облаштували два ігрові куточки з пісочницями та гірками. Крім того, біля бесідок встановленні місткі урни для сміття.

На заувагу авторки цих рядків, нову локацію зроблено зі смаком та на совість. Віриш, що люди, які облаштовували цю зону відпочинку, дійсно турбувалися про місцевих та туристів.

Посидівши трошки в альтанці й насолодившись краєвидом, авторка цих рядків рушила далі – до самого краєчку Великої Української коси. Та по дорозі все ж робила зупинки аби серед безлюдної тиші почути ласкавий плюскіт хвиль під весняним сонечком.

На узбережжі лиману є й інші споруди – альтанки та каркаси для літніх наметів-будиночків (у пляжний сезон їх обтягують міцною тканиною або чимось схожим на брезент).

Є на пляжі туалети та душові, облаштовані підприємцями. Але є і безкоштовний туалет.

Також у літній сезон розпочинає роботу пляжне кафе, де можна скуштувати, зокрема засмажені на грилі креветки.

І човник «Романтика» на березі чекає літа і парочку, яка відправиться на ньому у подорож.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від домашнього вина до кайтсерфінгу: чим Тилігульський лиман вабить туристів (фото)

Саме тут авторка цих рядків й зустріла єдину живу душу, присутню того дня на суші – пухнастого чорно-білого кота. Вигляд котик має задоволений і ситий. Можливо, його господар – місцевий підприємець, який готує своє господарство до прийдешнього сезону. А може пухнастик має домівку в прилеглому до пляжу селі, і того дня просто вирішив побути трошки в тиші, далеко від цього бурхливого світу і потоку сумних новин…

Умовна межа, за якою починається пляжна зона без кафе та лежаків, де відпочивають на своїх рушниках, простяглась за єдиним на тому відрізку коси деревом. Далі – лише «стрічка» піску, оточена з обох боків соленими водами лиману Тилігул.

Цікаво, що вода з обох боків коси має свій власний характер. Праворуч – норовлива, бурхлива і шумна. Ліворуч – спокійна, лагідна і тиха.

У водах лиману того дня були десятки птахів, зокрема прекрасних білосніжних лебедів. Ці горді пернаті кумедно занурювали свої милі голівки та довгі шиї під воду, шукаючи рибку на перекус.

Варто зазначити, що не лише лебеді облюбували ці місця. На території ландшафтного парку «Тилігульський» також можна побачити таких пташок, як: довгоніг, сиворакша, кулик-сорока, чоботар, галагаз.

Покидати цей затишний сховок зовсім не хотілося. Однак час, проведений біля хвиль серед такої краси та спокою додав сил. По дорозі додому авторку цих рядків не полишала думка про те, яка ж все-таки неймовірна, тендітна й прекрасна українська земля.