Декілька днів пройшло відтоді, як Збройні сили України звільнили селище Високопілля на Херсонщині. Наразі військові проводять розмінування, а правозахисники фіксують злочини російських окупантів.
Про деякі зі злочинів, що окупанти вчинили у Високопіллі, розповіли спеціалісти правозахисної організації Truth Hounds.
«Зранку 14 квітня, десь між 10:00-12:00, я знову почув, що відкрилися двері; російський військовий дав команду стати лицем до стіни та натягнути шапку на очі. Він спитав: “Ну что, ты вспомнил?”. Я відповів, що вже все розказав. Тоді я почув клацання затвора і попрощався з життям, він почав стріляти…»
Це — одне з багатьох свідчень, які документатори Truth Hounds зібрали під час польових місій та зустрічей з очевидцями воєнних злочинів, скоєних російськими військовими у Високопіллі.
За словами людей, які відвідали деокуповане Високопілля, на вулицях не людно, але цивільні в селищі є. Усі фото – із сайту «Мост»
ЗС РФ захопили Високопілля ще 12-13 березня 2022 року. За словами представників місцевого самоврядування, протягом пів року окупації населення скоротилося майже вдесятеро: наразі в селищі міського типу перебуває до 500 осіб (порівняно з близько 4500 мешканцями станом на 24 лютого 2022 року).
Левовій частці високопільчан вдалося евакуюватися на підконтрольні українському урядові території. Зокрема, основним пунктом їхньої тимчасової релокації є Кривий Ріг.
Команда Truth Hounds провела 3 польові місії в Кривому Розі, під час яких вдалося зібрати свідчення про потенційні воєнні злочини, скоєні у Високопіллі.
Спеціалісти зафіксували численні випадки умисних вбивств цивільних, десятки епізодів незаконного обмеження волі, застосування тортур та нелюдського поводження щодо цивільних, величезну кількість випадків знищення та привласнення майна, не викликаного військовою необхідністю. Також нам відомо про ймовірні епізоди сексуального насильства.
Ось декілька цитат зі свідчень, зібраних документаторами Truth Hounds, що наочно описують умови життя у Високопіллі під час окупації:
(продовження цитати, що вище) «Після першого вистрілу я відчув біль у лівій лопатці, разом з табуреткою впав на коліна і завалився на правий бік. Він продовжив стріляти, було ще 4 попадання по спині та одне по руці, тоді він перезарядив зброю, ще раз вистрілив над моєю головою і сказав: “Не ссы, травмат”. Я знову почув клацання затвора і ще один вистріл, відчув дуже сильний біль у гомілці ззаду. Росіянин сказав: “Это чтобы ты далеко не убежал”. Після вистрілу інший військовий запитав: “Может, ему доктора?” — на що перший відповів: “Ничего, не сдохнет”. Це вже був не травмат, але мені пощастило — куля пройшла наскрізь».
«Один з них був дуже п’яний, постійно клацав автоматом та направляв його на нас, потім протягнув цей автомат моєму синові та сказав: “На, бери, стреляй по нам”. Син відповів, що ніколи у житті не тримав зброї […] Тоді цей військовий знову піднявся на другий поверх, розбиваючи все скло і дзеркала, там була моя невістка. Він приставив до неї автомат та крикнув: “Пристрелю сейчас, сука!” […] Чоловік попросив їх піти, вони відповіли, що підуть тільки якщо ми дамо їм цигарок та горілки».
«1 червня, між 7:00 та 8:00 ранку, група п’яних військових ходила з хати до хати, вони погрожували людям, запитували по якій частині тіла їм краще вистрілити. У той ранок вони зайшли на подвір’я Сергія, коли він вийшов з будинку, військові одразу вистрілили у нього. На звук пострілу вискочила його дружина Світлана, росіяни вистрілили у неї 8 разів та добили 1 пострілом у голову […] Подружжя поховали на старому кладовищі».
Truth Hounds продовжує розслідувати порушення міжнародного гуманітарного права у Високопіллі та на території всієї Високопільської громади, значна частина якої продовжує перебувати в окупації.
Тэги: