У серпні родина Нікішенків виїхала з окупованого Олешківської громади, що на лівобережжі Херсонщини. Мирні люди, щаслива родина, яка раніше займалася землеробством, сповна відчула на собі реалії руського міра, що прийшов разом окупацією рідного села та області.
Голова родини, пан Сергій згадує, як до великої війни вони жили звичайним життям: працювали на городах і займалися полями, вирощували соняшник та кавуни. Але все змінилося, коли по їхньому селу пішли російські танки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олешки: як сьогодні живе тимчасово окуповане місто на лівобережжі Херсонщини (відео)
Виїхати Нікішенки довго не наважувалися, прожили під російською окупацією 2,5 роки, але все ж вирішили покинути домівку, зокрема заради дітей. Про це вони розповіли у сюжеті «Суспільне Черкаси». Нині родина проживає на Чигиринщині.
Родина згадує, як під час окупації російські військові часто вдиралися до будинків місцевих, не звертаючи увагу навіть на дітей. Поступово життя стало нестерпним через постійні напади, примусову паспортизацію та залякування.
Одного разу чоловік потрапив на блокпост, російський військовий почав погрожувати через наявність українського паспорта:
«Я раз попався на блокпосту, він почав мене залякувати, що типу у мене український паспорт. Каже: веземо в Скадовськ до встановлення особистості. А я знаю, як вони возять ...».
Так, говорить Сергій Нікішенко, забрали одного хлопця, люди й досі не знають, де він і що з ним сталося.
Родина Нікішенків
13-річний Сергій, наймолодший член родини, вимушений був ходити до російської школи. Хлопець згадує про тиск, який чинили на них у школі:
«Вивчали історію Росії та Російської імперії. Я не хотів взагалі туди ходити і нікого там бачити».
Також дітей змушували співати Гімн Росії.
Сім’я переживала ці труднощі, чекаючи на звільнення, яке, як вони сподівалися, мало б прийти з відвоюванням Херсона.
Так після звільнення Херсона ситуація не покращилася. Все частіше поширювалася інформація про можливий призов до російської армії та примус ставати на військовий облік. Це стало останньою краплею, яка змусила родину ухвалити рішення про виїзд заради для синів і племінників.
Андрій Коваленко, один з членів родини, зазначає, що на новому місці життя стало легшим. Він згадує про погрози і тиск зі сторони окупантів щодо того, аби йшов воювати за російську армію.
1 серпня родина Нікішенків дісталася до підконтрольної Україні території і потрапила на Черкащину. Хоча вони виїхали без нічого, їм вдалося знайти спокій у рідній країні.
«Хай без нічого, але в Україні, Тут почуваєш себе спокійніше, не нервуєшся. А там машина їде, а ти думаєш: до нас чи не до нас», – говорять Нікішенки.
Родина каже, що тут вони відчувають себе вільно і спокійно, що відрізняється від життя під окупацією, де кожен новий день несе небезпеку.
Фото: Суспільне Черкаси
Тэги: