Як живе селище Антонівка поблизу Херсона, яке окупанти атакують щодня? Наскільки близько російські військові розташовані до Антонівки, і що про це розповідають місцеві жителі? Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» побував в Антонівці й дізнався про життя місцевих жителів, які щодня рятуються від російських обстрілів.
«Дуже гучно й дуже страшно»
Приміське селище Антонівка є одним із найбільш обстрілюваних у Херсонській громаді. Журналіст «Новин Приазовʼя» зʼїздив в Антонівку й поспілкувався з місцевими жителями, які ще залишаються в селищі. Вони розповіли про своє життя.
Тетяна: «В Антонівці зараз ситуація «гаряча», спекотна, дуже-дуже гучно й дуже страшно, що вночі, що вдень. Ти не чекаєш, звідки і як (летить снаряд – ред.). Тільки вухо на гостро і звідки летить – з того боку, чи з цього боку, ховатися чи радіти. Тобто дуже зараз гучно й дуже страшно, бо вночі ніхто не спить, слухаєш, де «прильот» і аби до тебе не летіло. Удень так само на нервах, сил вже не вистачає, але ми тримаємося, бо все буде Україна».
Олена: «Дуже страшно. По ночах дуже страшно. Спимо в підвалі, бо прилітає майже кожен день. Коли два дні назад був ввечері «прильот», то було дуже страшно. Прилетіло до сусідів, 4 прильоти було. Ми в хаті були, і було таке враження, що з неба просто каміння сипалося по хаті. У підвалі в нас один диван, ліжко, буржуйка стоїть, топимо буржуйку, бо вночі сильно холодно. Якщо сильно гучно було останнім часом, то з семи вечора до семи ранку спимо тут».
Олександр: «Це почалося інтенсивно (обстрілювати – ред.) десь перед новим роком і до цього часу. Але не так, зараз більше Херсон, мені здається, страждає. Найгірше зараз дрони, ганяються за волонтерами. Вже п'ятий випадок, їх тут дуже багато. У мене був один дрон у вікно жужав хвилин 10 заглядав, потім прилітав інший дрон і кидає гранату. Там, де видно з тієї сторони дачки, туди краще не виходити, бо звідти буває снайпер шльопає і з кулемета буває гатять просто здуру».
Олександра: «Немає підвалів. У нас дуже рідко є підвали, але якщо є, то він не призначений для цього. Одягаємося, сідаємо в куточку десь і сидимо, і це все. Отак ми сидимо, коли вибухи. Ніде ми не біжимо, це рідко коли є такий нормальний погріб, де можна заховатися. А як у нас його нема, то ми чи ляжемо, чи сядемо й чекаємо, як буде, так і буде вже. Кота обнімеш та й сидиш. Бухкають і вдень, і вночі. Ми по хліб ходили, і дрони літали, і що хочеш було».
Понівечені будинки в Антонівці
Журналістка з Херсона Олена Протопопова, будинок якої розташований на межі Херсона й Антонівки, біля Антонівського мосту, розповіла «Новинам Приазовʼя», що вже 24 лютого неподалік від її оселі висадився російський десант.
«У нас заправка була прямо біля мосту. Там дуже багато було людей, 24 лютого (2022 року) зранку. Стояла величезна черга на цій заправці. Ми простояли там десь, можливо, 3 години й поїхали в центр міста забирати дитину від бабусі. Думали, що ми ще повернемося за речами, за документами. І вже в результаті десь близько 12 години почався обстріл саме Кіндійки, Антонівки – цього району. І ми знову туди повернулися в цей час, тому що в нас там собака залишився. Ми якраз заїжджали, то все горіло, бо якраз за нашим будинком висадився десант російський», – згадала жінка.
Наступного дня вона поїхала з Антонівки.
«Насправді було досить страшно, тому що Антонівка, Кіндійка – це такий район біля Дніпра, який, на мій погляд, один з таких найбільш постраждалих районів. Тому що і горіли хати, і наша вулиця, і на зараз теж під постійними обстрілами, і те, що я бачу зараз, то її практично немає. Загинуло вже після звільнення Херсона дуже багато наших сусідів», – додала журналістка.
«Ворог діє на ураження миттєво»
Колишня очільниця міської військової адміністрації Херсона Галина Лугова, яка раніше жила в Антонівці, у коментарі «Новинам Приазов'я» розповіла, що цей район одним із перших постраждав на початку повномасштабного вторгнення Росії.
«Починаючи з 24 лютого, у нас є дуже такою раною, тому що вона (Антонівка – ред.) постраждала в перші години. У перші дні війни не було світла, не було газу, були проблеми з водою, тому що біля мосту знаходиться (селище – ред.). І той регіон зараз залишається також дуже болючим місцем у нас, тому що розподільні підстанції, які знаходяться там і забезпечують електроенергію, безпосередньо Антонівку, вони знаходяться на відкритому просторі. І тільки наші спеціалісти виїздять, щоб полагодити наслідки обстрілів, пошкодження, то снайпери навіть дістають з лівого берега і просто «прибирають» наших людей», – розповіла Лугова.
Забезпечити Антонівку електропостачанням зараз можливості немає, каже Лугова. Полагодити водогін також неможливо.
«Туди постачається вода за підтримки дизель-генератора, який качає з артезіанської свердловини воду. В цілому пошкоджений водогін у нас в Антонівці, його треба ремонтувати. Але у зв'язку з тим, що територія знаходиться на відкритій місцевості, ворог бачить абсолютно всі пересування по території Антонівки, як рухається навіть гуманітарна допомога – автівки», – зазначила вона.
«Тобто ворог діє на ураження миттєво, роблячи все, щоб цей район залишався от такий – знеструмлений, зневоднений, і з теплом теж є проблеми», – додала Лугова.
Розбиті будівлі Антонівки
Вона запевнила, що гуманітарна допомога до селища доставляється.
«Працює там пункт видачі гуманітарної допомоги, людям роздані буржуйки, у людей вони є, певна кількість обігрівачів. Ну й звісно гуманітарна допомога роздається. Я маю на увазі продуктові набори, перш за все уразливим категоріям населення, соціально незахищеним, родинам з дітьми, а потім уже решта населення отримує», – зазначила Лугова.
«Залишаються до 4 тисяч жителів»
Староста Антонівського округу Сергій Іващенко розповів, що до масштабного вторгнення Росії в селищі проживало 11 тисяч населення. Більшість із них виїхала, і зараз в Антонівці залишаються до 4 тисяч людей. Староста також розповів про ситуацію з гуманітарною допомогою в Антонівці.
«Допомога є. Головне – треба її розподілити по округу, щоб убезпечити. По-перше, убезпечити тих волонтерів, які займаються цим. У мене близько 40 людей, які взяли на себе відповідальність і допомагають людям, розводять, довозять. На жаль, є випадки, коли люди сиділи в підвалах, не виходили. Але в них є мій номер телефона, будь ласка, хай звертаються», – наголошує староста.
Іващенко каже, що комунальні та інші служби продовжують працювати в селищі.
«Це і водоканал, і газова служба – вони при першій заявці виїжджають й усувають проблему, якщо це в їхніх можливостях. Транспорт комунальний теж їздить, хлопці на автобусах, ризикуючи життям, підпадаючи під обстріли, але комунальний транспорт працює. Є можливо для когось проблема, що чекати годину, вибачте, але транспорт є. Працює наша амбулаторія, дякуючи її працівникам. Швидка допомога працює завжди», – стверджує він.
Утім, староста закликає жителів Антонівки виїхати звідти, поки російська армія перебуває неподалік.
«Від 50 до 100 людей щодня виїжджають»
Начальник управління інформаційної та внутрішньої політики Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков розповів, які ще населені пункти, крім Антонівки, зараз найбільше потерпають від обстрілів.
«Перш за все населені пункти, які знаходяться вздовж лінії Дніпра, прострілюються – це Берислав, Веселе, Херсон, Комишани, Олександрівка, Станіслав, Антонівка. Вони (окупанти – ред.) дуже обстрілюють Острів (мікрорайон у Херсоні – ред.), на якому залишаються люди», – розповів він.
«Навіть через наші постійні прохання вони (жителі – ред.) не хочуть виїжджати, тому ми пробуємо забезпечувати всім необхідним – їжа, гігієна. Але через постійні обстріли є проблеми з водо-, електропостачанням. Вони (російські військові – ред.) влучають у лінії електропередач та підстанції, на жаль», – додав Толоконніков.
Жителям Антонівки добре видно зруйнований міст
Гуманітарна ситуація в регіоні стабільна, каже посадовець.
«Все, що привозять нам міжнародні донори, великі донори, невеличкі донори й наші національні, наші організації все розподіляється між гуманітарними штабами це і продукти, і гігієна, і ковдри, коли привозять теплі речі, просто речі. Воно все розподіляється по штабах, і волонтери везуть одразу до населених пунктів і там також селищними радами розподіляються між людьми, які там проживають», – зазначив він.
За даними посадовця, через обстріли люди продовжують виїжджати з правобережної Херсонщини.
«Чим більше обстрілів, тим більше люди починають мігрувати, десь від 50 до 100 людей щодня виїжджають. Але ми можемо констатувати тільки виїзд через офіційно безкоштовну евакуацію. Тобто всі люди, які виїжджають просто так і повертаються до Херсонщини, їх важко зареєструвати, тому що люди виїжджають і транспортом, і автобусом, залізничним транспортом їздять», – пояснив Толоконніков.
Зокрема, як зазаначив представник ОВА, жителям Херсонщини українська влада пропонує безкоштовну евакуацію літніх людей та маломобільних, яких розподіляють по пансіонатах у Кіровоградській, Черкаській, Хмельницькій та інших областях.
Олександр Янковський, Олена Бадюк, Дмитро Шеремет
Знімок на обкладинці: прострелений будинок одного з жителів Антонівки, лютий 2023 року. Усі фото: Дмитро Шеремет
Тэги: