Жителі Антонівки щодня під обстрілами: тисячі людей відмовляються залишати дім

У напівзруйнованій Антонівці з населення в 13 тисяч – лишилося лише три.

Приміське селище Антонівка поруч із Херсоном щодня під обстрілами. Проти цивільних росіяни там запускають дрони, застосовують міномети та «Гради». Після деокупації російськими обстрілами там уже знищена половина людських осель, йдеться в ТСН. 

Село стало відомим на всю Україну завдяки Антонівському мосту – це було єдине сполучення між лівим і правим берегом Дніпра. Завдяки його руйнуванню окупанти вже не могли підвозити боєприпаси й провізію, тож це полегшило завдання нашим Збройним силам звільнити Херсон.

Щоправда, тепер ця місцина під постійними обстрілами ворога, до окупантів звідси 800 метрів. Уже обстріляли місцеву школу, у центрі селища згорів магазин. Прильотами поруйновано цілі вулиці: зрубані дерева, у будинках вибиті вікна, десь від осель лишилися самі руїни, десь – зняло дах або повалило стіни. 

Попри це, «Українців не зламати» – такі слова на своїх понівечених воротах крейдою написав пенсіонер Іван Адрійович.

«Приїжджаю сюди, щоб подивитися за своїм двором. Будинок, собака, коти, три куриці – сидять закриті в сараї. Бо випустиш – повбивають», – каже чоловік.

Через обірвані дроти селище давно знеструмлене, рятує генератор на «Пункті незламності». Виживають завдяки волонтерам, усім кому треба є найнеобхідніше: хліб, крупи, макарони, консерви.

«Київ везе, і західна дуже багато. Україна нам допомагає. З Одеси везуть. Ми дуже вдячні за це», – розповідають місцеві волонтери. 

Єдине правило: збиратися в черги тут заборонено, щоб у разі раптового обстрілу уникнути масових жертв.

«Тут видаються у нас пайки, які потім розвозять самі по домівках. Тому що ми не збираємо тут людей, наші квартальні везуть усе по домах», – додають волонтери. 

Попри війну, не зупинилася тут і «Укрпошта». Відділення зачинене, та по домівках ходить листоноша.

«Лишились слабоходячі, їм треба, щоб додому ж їм пенсію принесли», – каже поштарка Людмила. 

Селищний староста Сергій Сергійович розповідає, що натепер в Антонівській громаді вже загинуло шестеро людей, десятки поранених.

«Кожен день мінометні обстріли. 50 відсотків будинків зруйновано. Тупо гатять по людям, просто по місцевим. Вони в окупації тут пережили все, і зараз тут… Люди тримаються, бо вірять! Вірять, що все буде добре, вірять і моляться за ЗСУ. Що ЗСУ вирішать всі наші проблеми. Буде і світло і вода і газ. І я сподіваюся – всі мають це розуміти», – каже чоловік. 

У напівзруйнованій Антонівці з населення в 13 тисяч – лишилося 3, і вони, навіть попри смертельну небезпеку, не бояться вивісити над своїми домівками синьо-жовтий стяг.