Звільнення Мелітополя може бути фокусом наступного великого наступу ЗСУ в Запорізькій області, який в разі успіху дав би українській армії потенційну можливість витіснити війська РФ з півдня України в Крим.
Такі перспективи гіпотетичного нового контрнаступу ЗСУ світова преса обговорює на тлі дедалі частіших ударів українських сил по базах і скупченнях російських військ в районі Мелітополя. НВ зібрав головне, що відомо про можливі перспективи та цілі наступу ЗСУ в Запорізькій області.
Як Мелітополь перетворився на стратегічний вузол півдня України у війні
Мелітополь, де до лютневого вторгнення проживали близько 150 тис. осіб — одне з перших міст, які російські війська захопили на початку великої війни. Для РФ він став частиною так званого «сухопутного мосту» вздовж Азовського моря в окупований Крим. Місто розташоване на перетині двох ключових автомагістралей та не менш важливої залізничної лінії, які пов’язують Росію з півостровом та іншими окупованими територіями на півдні України.
Якби ЗСУ вдалося звільнити Мелітополь та повернути під свій контроль найважливіші транспортні вузли міста, це значно ускладнило б забезпечення російських військ на півдні України та можливості підкріплення їхніх підрозділів. Однак відвоювати Мелітополь — непросте завдання для українських сил, нагадує The New York Times: найближча територія, яку контролюють ЗСУ, розташована приблизно за 65 км на північ від міста.
Однак підготовчі дії української армії останніх тижнів свідчать, що саме в Запорізькій області, включно з Мелітополем, може розгорнутися наступний великий наступ ЗСУ.
Використовуючи тактику високоточних ракетних ударів великої дальності, диверсійні операції та точкові замахи на колаборантів, «Україна нарощує зусилля з ізоляції та ослаблення російських сил у стратегічно важливому місті та навколо нього», пише NYT. Журналісти видання вважають, що цей крок може передувати наступній великій фазі війни — новому контрнаступу України з метою витіснити російські війська з півдня країни.
На цьому шляху звільнення Мелітополя могло би допомогти українським силам повернути не лише Запорізьку область, а й решту сусідньої Херсонської. А ще дало б ЗСУ потенційну можливість витіснити російські війська в Крим.
«Бавовна» для окупантів та підрив важливого мосту: нові знакові операції ЗСУ в Запорізькій області
12 грудня стало відомо про те, що в районі Мелітополя було зруйновано важливий міст через річку Молочна, який з'єднував місто із селом Костянтинівка і далі, по трасі М14, — з Маріуполем. На кадрах, оприлюднених після підриву моста, видно, що через руйнування опор провалилися щонайменше два його прольоти, внаслідок чого пересування техніки тут стало практично неможливим. Офіційно ЗСУ інцидент не коментували, підрив, імовірно, здійснили українські партизани.
Як розповів мер Мелітополя Іван Федоров, саме через цю переправу окупанти переміщували військову техніку зі східного напрямку та особливо активно використовували її після пошкодження Кримського мосту.
«Триває ізоляція театру бою. Тепер вони матимуть проблеми з логістикою», — прокоментував удар по мосту радник ОП Олексій Арестович.
Цей акт саботажу став черговим епізодом у низці ударів ЗСУ та атак проукраїнських сил на окупованих територіях — включаючи удари по російських командних центрах, складах боєприпасів та шляхах постачання в Мелітополі.
«Неясно, чи були удари задумані як прелюдія до наступу чи як відволікаючий маневр, поки українські сили готуються атакувати росіян з іншого напрямку, — пише NYT. — Але військові аналітики описують їх [удари] як значущі та кажуть, що вони відповідають схемі використання Україною високоточних ракет для ураження російських логістичних об'єктів».
Лише за останній тиждень, за даними Федорова, в районі Мелітополя було знищено понад 10 місць концентрації російських військових. А тижнем раніше таких цілей було близько 20.
Так, протягом вихідних 10-11 грудня цілями атак стали кілька важливих баз росіян у місті. Серед них — Мелітопольська християнська церква, яку, за словами Івана Федорова, окупанти перетворили на «лігво для своїх збіговиськ». «Бавовна» прогриміла й у ресторані мелітопольської бази відпочинку (готелю) «Привал мисливця», де також збиралися окупаційні сили. За словами Арестовича, серед загиблих внаслідок удару по цьому готелю було чимало «кадировців». А Федоров заявив, що жертвами серії ударів по цих російських базах стали не менше 200 окупантів. Серед них були представники спецпідрозділу ФСБ, який відповідав за ведення баз даних на окупованій території.
«Це були програмісти, які подавали інформацію для подальшого терору нашого цивільного населення», — пояснив Федоров.
11 грудня також стало відомо про вдалу спецоперацію з ліквідації ворожої бази на території ТОВ «Політехніка» в селі Пологи Запорізької області. А 12 грудня у селі Майське Мелітопольського району пролунали вибухи у місцевій школі, де на момент «прильоту» перебували близько 150 російських військових РФ.
Крім того, Федоров повідомив про знищення особового складу росіян на блокпосту в Новобогданівці (близько 20 км від Мелітополя в бік Запоріжжя), де розташований важливий для логістики армії РФ залізничний вузол. Також було знищено радіолокаційну базу росіян, що розташована за кілометр від Мелітополя біля села Семенівка.
«Ця радіолокаційна база служила допомогою і для організації [російської] ППО, і для навігації повітряних суден [РФ]», — пояснив мер Мелітополя.
«Безпечного місця у російських військових більше на території Мелітополя немає, це точно», — сказав Іван Федоров.
Вже знайома тактика ударів ЗСУ по найважливіших тилових об'єктах ворога — не єдина ознака активності українських сил в Запорізькій області.
Військовий оглядач Forbes Девід Акс звертає увагу на артилерійські дуелі ЗСУ з окупантами в районі Гуляйполя та Пологів у Запорізькій області, приблизно за 100 км на північний схід від Мелітополя. Хоча контрбатарейні бої не є рідкістю у війні РФ проти України, Акс вважає, що 9 грудня така дуель була спробою росіян відреагувати на стягування механізованих сил ЗСУ в районі Гуляйполя.
«Якщо це справді так, то може бути ознакою того, що четвертий контрнаступ України [після звільнення півночі України, Харківської області та частини Херсонської] може бути невідворотним усупереч приходу зими, — пише оглядач Forbes. — Ця широко очікувана атака — „запорізький лівий хук“ — могла би бути спрямована на звільнення більшої частини півдня України та просування українських військ до вузького перешийка, що сполучає материкову Україну з Кримським півостровом, який російські війська захопили 2014 року».
Акс нагадує, що донедавна сили ЗСУ та росіян на лінії Пологи — Гуляйполе були відносно невеликими. З російського боку — 291-й гвардійський мотострілковий полк, чисельність якого на папері складає кілька тисяч солдатів та десятки одиниць бронетехніки. З українського боку — 106-а бригада територіальної оборони та 19-й окремий стрілецький батальйон.
Поки не зрозуміло, які українські механізовані сили могли рушити до району Гуляйполя для можливого подальшого наступу до Мелітополя, зазначає оглядач Forbes. Однак якщо вірити російським джерелам і 9 грудня артилерія окупантів справді спробувала зупинити стягування таких сил ЗСУ (на що ЗСУ відповіли своїми артударами), це може свідчити про прагнення України зібрати достатню кількість сил для такого прориву.
Наступ на Мелітополь вимагав би дійсно солідних сил. У попередніх контрнаступах України — зокрема у Харківській та Херсонській областях — брали участь не менше ніж півдюжини «важких» механізованих бригад, констатує Девід Акс.
«Щоб звільнити Мелітополь, потім повернути праворуч [відносно напрямку руху військ ЗСУ з півночі] та звільнити південь Херсонської області на лівому березі Дніпра, українським військам треба було б просунутися на 300 км і розбити дюжину або більше російських бригад та полків», — окреслює непросте завдання оглядач Forbes.
Однак, зазначає він, ЗСУ вже спробували зафіксувати деякі з цих російських підрозділів — спочатку висунувшись на правий берег Дніпра, а потім висадивши Сили спеціальних операцій на Кінбурнській косі. Відповідно, тепер ці війська окупантів можуть не ризикнути висуванням заради реакції на можливий український контрнаступ на північний схід від Мелітополя. Проте рано чи пізно вони опиняться на шляху такого наступу, констатує Акс.
З іншого боку, писав автор Forbes ще в середині листопада, якщо Україні вдасться зробити «успішний лівий хук» — прорвати російську оборону в Запорізькій області, потім повернути та продовжити наступ уздовж лівого берега Дніпра до гирла річки — це змусило б росіян залишити всю південну Україну, окрім Криму.
«Не буде перебільшенням сказати, що „лівий хук“ дозволить українцям прорватися до Криму і почати відкат назад восьмирічної російської експансії», — підсумовує оглядач Forbes.
Як коментують можливий новий контрнаступ ЗСУ на півдні українські експерти
В Україні активізацію ударів ЗСУ та дій партизанів у районі Мелітополя та у Запорізькій області загалом коментують обережніше.
Військовий оглядач Денис Попович вважає, що розраховувати на черговий «жест доброї волі» з боку окупантів на узбережжі Азовського моря не доведеться. Він нагадав, що в Запорізькій області вони вже намагаються створити оборонні лінії.
«Вони вбачають в цьому пряму загрозу для так званого Кримського мосту, що тоді отримаємо можливість напряму його обстрілювати і таким чином знищити зв’язок — не лише сухопутний коридор до Криму, а й цей міст. Тому у них таке є завдання. І я не думаю, що там буде „жест доброї волі“. Або якщо він навіть буде, то під доволі серйозним тиском ЗСУ», — додав Попович.
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов підтвердив в ефірі Радіо НВ, що точкові удари по скупченнях живої сили та техніки окупаційних військ в районі Мелітополя можна назвати «показовим моментом».
«Для розуміння ситуації: це так званий каскадний характер планування операції, перший етап якого — нанесення вогневого ураження по місцях накопичення важкої бронетехніки, складах з БК і місцях розквартирування окупаційної армії», — зазначив Снєгирьов.
Він також констатував, що можна «давати обережні прогнози щодо початку деокупації Запорізької області» і в цьому контексті назвав Мелітополь «ключовим логістичним хабом». Снєгирьов вважає, що контроль над цим містом відкрив би ЗСУ можливість вийти на адмінкордони південних областей України і поставив би під загрозу «основне так зване досягнення військ РФ — сухопутний коридор з окупованих територій Донецької, Луганської областей в Крим».
«Таким чином ми розрізаємо, розчленовуємо окупаційне угруповання, яке зосереджене на тимчасово окупованих територіях Донецької області й Автономної республіки Крим плюс лівобережжя Херсонської області», — пояснив експерт.
Олег Жданов, полковник запасу ЗСУ та відомий військовий експерт, в інтерв'ю Радіо НВ відповів на запитання про те, чи можна вважати підготовкою до наступу ЗСУ удари по ключових базах та мосту в Мелітополі. Він нагадав, що аналогічно українська армія раніше завдавала ударів по Антонівському мосту та мосту на Каховській ГЕС перед визволенням Херсона.
«Я би не сказав, що це підготовка до наступу. Це, можна сказати, такий собі гібридний наступ, аналогічний варіант якого ми здійснювали на правому березі річки Дніпро в Херсонській області, — зазначив Жданов. — Ми не йшли в лобову атаку, а просто планомірно „виносили“ склади та логістику цього угруповання російських військ на правому березі».
В результаті росіяни були змушені прийняти рішення, констатує експерт: або загинути під вогнем ЗСУ, або піти з правого берега, що вони й зробили.
«А потім уже ми навздогін вибивали останні частини російських військ. Тут [у Запорізькій області], на мій погляд, робиться те ж. У районі Волновахи ми контролюємо залізницю, в районі Мелітополя намагаємося контролювати автомобільні шляхи», — пояснив він.
Тому угруповання російських військ, яке знаходиться на запорізькому та частково на херсонському напрямках (між Василівкою та Новою Каховкою, Енергодаром) «залишається без забезпечення, без постачання необхідними матеріалами та ресурсами».
«А Мелітополь був основною базою, де накопичувались і паливно-мастильні матеріали, і боєприпаси, продовольство, і особовий склад. Звідти постачалося все це угруповання російських військ», — резюмував Жданов.
Тэги: