Дарина Лапіна
Сказ – смертельна хвороба і лише вакцинація може урятувати життя. Тому-то так важливо аби медичні заклади були забезпечені антирабічними препаратами задля вчасного надання допомоги населенню. Чи у достатній кількості наразі на звільненій частині Херсонщини доз вакцин від сказу та антирабічного імуноглобуліну «Гривна» запитала в обласного центру контролю та профілактики хвороб.
Нещодавно ми повідомляли, що у сусідній Миколаївщині наразі спостерігається дефіцит вакцин від сказу для людей. А спеціального антирабічного імуноглобуліну в області немає взагалі. При цьому Миколаїв та Миколаївська область залишаються неблагополучними щодо епідситуації зі сказу. Зокрема, у жовтні цього року в обласному центрі зафіксували випадок сказу у безпритульного кота.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дефіцит вакцин від сказу на Миколаївщині: коли очікуються нові поставки
Відмітимо, що подібна ситуація з дефіцитом антирабічних препаратів спостерігається не лише на Миколаївщині. У соцмережах можна побачити повідомлення про відсутність вакцин і від жителів інших регіонів.
Зважаючи на вищезазначене, ми вирішили дізнатися яка ситуація нині на деокупованій частині Херсонщини. Тим більше, що у фронтовій області, де російські окупанти щоденно обстрілюють населені пункти, безпритульних тварин точно не меншає.
За коментарем «Гривна» звернулася до гендиректорки ДУ «Херсонський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Наталі Асатурової. Зокрема ми запитали: чи є дефіцит антирабічних препаратів в області, скільки доз потребує людина після ризикового контакту з твариною, за яких умов вводять імуноглобулін, де на звільненій частині Херсонщини населення може отримати необхідну допомогу – вакцинуватися.
Скільки доз антирабічних препаратів наявні на Херсонщині
Як зазначила Наталя Асатурова, наразі дефіциту антирабічних препаратів (вакцин та імуноглобуліну) в закладах охорони здоров’я Херсонської області не спостерігається.
Станом на листопад цього року, в наявності – 206 доз вакцини проти сказу та 56 флаконів антирабічного імуноглобуліну. Цієї кількості достатньо, адже як зазначила гендиректорка Херсонського ОЦКПХ, середньомісячне використання антирабічних препаратів в області складає 86 доз та 7 флаконів.
Щодо процедури надання допомоги людині, що мала ризиковий контакт з твариною (укус, ослинення ран тощо), то вакцинацію від сказу потрібно розпочинати якомога раніше. Зазвичай імунізація проводиться за схемою і складається з 5 щеплень.
А от антирабічний імуноглобулін застосовують не в усіх випадках. Його вводять лише тим постраждалим, які відносяться до ІІІ категорії ризику контакту з твариною та які раніше не були щеплені проти сказу.
«Ця категорія включає будь-який укус, нанесений дикою твариною, глибокі укуси (що дістають до м’язів), подряпини з кровотечею, а також потрапляння слини хворої тварини на слизові оболонки (наприклад, очі, рот), будь-який укус в область голови, шиї, пальців, кистей, промежини чи статевих органів, а також множинні укуси (два або більше) від домашньої тварини, безпосередній контакт з кажанами.
Антирабічний імуноглобулін вводиться в один день з вакциною в протилежні частини тіла, але не пізніше 7-го дня після введення першої дози вакцини проти сказу. Дозу антирабічного імуноглобуліну розраховує лікар в залежності від ваги пацієнта», – пояснила Наталя Асатурова.
Вона також зазначила, що за 10 місяців 2025 року випадків сказу серед людей на деокупованій території Херсонської області не зареєстровано.
Де можна отримати допомогу?
У Херсонській області антирабічну допомогу населенню надають 8 закладів охорони здоров’я.
Їхній перелік «Гривні» надали в Херсонському ОЦКПХ. Це такі медзаклади:
- КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Лучанського» ХМР,
- КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Карабелеша» ХМР,
- КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Тропіних» ХМР,
- КНП «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» ХОР,
- КНП «Білозерська лікарня»,
- КНП «Високопільська лікарня»,
- КНП «Великоолександрівська лікарня»,
- КНП «Нововоронцовська лікарня».
«Першу медичну допомогу особам, які звертаються з приводу укусів, подряпин, ослинення будь-якими тваринами надають лікувально-профілактичні заклади.
При зверненні (направленні) особи, яка постраждала, у разі потреби призначається курс лікувально-профілактичної імунізації проти сказу і проводиться в травматологічних пунктах (кабінетах), а при їх відсутності – в хірургічних кабінетах або хірургічних відділеннях», – пояснила гендиректорка Херсонського ОЦКПХ.
А що по тваринах?
На жаль, є поширеною думка, що небезпеку сказу несуть виключно дикі тварини, але точно не домашні пухнасті улюбленці. Однак і свійські тварини, зокрема домашні собачки та котики, при відсутності профілактичної вакцинації, можуть хворіти на сказ самі та заражати людей.
Так, одне з останніх подібних повідомлень надійшло з фронтової Сумської області. Як пише місцеве медіа «Місто Суми», в одному із сіл домашній кіт кинувся на 10-річну дівчинку та вкусив її за руку. Потім налетів ще й на песика, що також проживав з сім’єю. Подія сталася 7 листопада цього року й, на щастя, дівчинці того ж дня ввели першу дозу щеплення, адже вже наступного дня кіт помер. У ході розслідування з’ясувалося, що кіт не був вдома близько п’яти днів, і саме після його повернення стався напад.
Через декілька днів після інциденту результати лабораторних аналізів підтвердили – у померлого кота таки був вірус сказу.
Вакцинувати своїх домашніх улюбленців, аби захистити їх та себе, жителів Херсонщини закликає й облуправління Держпродспоживслужби. Як повідомили у відомстві, за минулий тиждень (17 по 23 листопада) фахівці державних лікарень ветеринарної медицини Херсонської області провели щеплення проти сказу 1051 тварині, з них: 588 собак та 463 котів.
Для звернень громадян щодо вакцинації від сказу домашніх тварин Держпродспоживслужба надає посилання з контактами лікарень ветеринарної медицини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Бериславському районі вовк напав на свійських тварин – введено карантин через сказ
Фото ілюстративне, Flickr Photo Sharing.
