Захоплення Півдня: зрада чи переляк – інтерв’ю з нардепом Рахманіним

Народний депутат України, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оброни та розвідки Сергій Рахманін в ефірі радіо «НВ» розповів журналістці Власті Лазур про своє бачення ситуації із швидким захопленням Півдня України у перші дні повномасштабного вторгнення росії.

- Коли суспільство має отримати відповіді на питання, завдяки кому чи чому ми маємо швидку окупацію Півдня? Ці відповіді ми маємо отримати до завершення війни чи після? Це питання я ставила і секретарю РНБО пану Данілову, і він відреагував дуже емоційно, мовляв, ви розумієте, що якщо б це залежало від мене, то я б це зробив, бо ми, як суспільство не можемо рухатись вперед, не знаючи відповіді на ці питання. Він додав, що від нього це не залежить. Що думаєте Ви?

- Моя відповідь буде дуже простою і дуже чесною.

А. Ми маємо отримати відповіді на питання щодо дій і посадовців, і військових начальників під час перших годин та днів вторгнення на Півдні тоді, коли буде завершене відповідне розслідування. І це не пов’язано з тривалістю війни чи її завершенням. От коли буде повністю звершено розслідування, тоді ми отримуємо відповіді.

Б. Цілком можливо, що якась частина інформації, яка буде з’ясована у ході розслідування, вона може бути цілком таємною і, напевно, не може бути оприлюднена. Ключові відповіді мають бути оприлюднені.

В. Чи відбувається розслідування та наскільки воно ефективне, нам відповідні органи говорять, що воно триває. Скільки воно буде тягнутися і наскільки воно буде ефективним та сумлінним, говорити важко. Подібні речі не відносяться до сфери парламентського контролю, і можливості отримати таку інформацію у мене немає.

- Наскільки взагалі відсутність відповіді на ці питання гальмує суспільство? Це нависає, це хвилює…

- Я не думаю, що відповідь на це питання дуже сильно вплине на настрої суспільства. Давайте будемо називати речі своїми іменами. Що ви хочете почути: чи була зрада, чи був переляк?

Швидка окупація Півдня стала можливою завдяки не ефективній діяльності усіх, підкреслюю, усіх органів державної влади, військових підрозділів, які перебували на території Херсона та Херсонської області. Те, що вони були не ефективними, не сумлінними – це абсолютно очевидно. І це стосується ні конкретної людини, яка щось там не зробила, щось там не натиснула, не зняла слухавку чи навпаки її зняла. Це стосувалося цілої системи людей. Всі ланки системи оборони, які були на Півдні, працювали не ефективно. Всі. Хтось краще, хтось гірше. Якісь люди героїчно билися в оточенні, а якісь люди сіли в машини і поїхали в напрямку ще не окупованих територій.

Питання тільки в тому: ці люди, конкретні люди злякалися чи були зрадниками? От на ці питання мають відповісти спеціальні органи. Якщо ви почуєте конкретне прізвище Симоненко чи Петренко, воно точно нікого не заспокоїть. Тут питання конкретно у тому, чи ці дії були наслідком переляку чи зради, яка була запланована заздалегідь.

- Переляк це дивно, якщо до війни готувалися. Пан Данілов каже, що за рік готувалися.

- Навіть, якщо й готувалися, то з огляду на близькість Криму, а Крим - це не просто півострів, окупована територія, це одна з найбільших військових баз росії. Там зосереджена величезне угрупування. Більше того, це угрупування підсилювалось перед війною. Зважаючи на периметр, на рельєф, на спосіб ведення захисту, на чисельність військових, там неможливо було зупинити ворога максимально й повністю. Можна було чинити ефективний спротив, нав’язувати бої, робити певні речі. А говорити про те, що Херсон точно би втримався, дуже важко. За тих об’єктивних обставин, що були, за співставленням чисельності, сил, засобів, важко було чинити спротив. Об’єктивно, там не було таких сильних можливостей чинити спротив. І наскільки можна судити з офіційних повідомлень, із свідчень людей, які залишилися живими, свідчень місцевих мешканців, ефективний спротив не чинився. Навіть такий спротив, як був на інших ділянках. Цілком можливо, що справжньою причиною був переляк. Я цього не виключаю. Були ділянки, на яких співвідношення сил було 10 до 1 не на нашу користь. Відкрита місцевість, відсутність «зеленки», майже повна відсутність авіації і ціла низка речей… Тому поки не треба розкидуватись категоричними припущеннями. Ми не знаємо достеменно, що там сталося. Ми можемо тільки говорити: належного рівня оборони там організовано не було. Це фактично й спричинило цілу низку наступних речей – швидкий вихід до Маріуполя, загроза Миколаєву, захоплення портів і інше. За це мають понести відповідальність певні особи. Це безумовно. Але коло їх має визначити слідство. Слідство має з’ясувати, це була зрада чи переляк. Переляк – це теж злочин. Кожна людина може перелякатись, але хтось так перелякався, що не чинив належний спротив відповідно до тих повноважень, які накладались. І це стосується і державних органів влади, і правоохоронних органів, і контролюючих. Я не кажу про всіх огульно, але до величезної кількості людей справді є питання. Але для того, щоб ці питання отримали належну відповідь, має бути проведена робота.

- У вас є підстави казати, що у всіх без винятку правоохоронних органах України зацікавлені у швидкому справедливому розслідуванні?

- Я щиро на це сподіваюсь.

Повну версію інтерв’ю з нардепом дивіться тут: