Генерал Бен Годжес констатує втрату російською армією бойового духу та заявляє про необхідність повністю позбавити Росію боєздатності, щоб вона більше не могла загрожувати ні Україні, ні іншим своїм сусідам.
Генерал Бен Годжес, екс-командувач сухопутними військами США в Європі, а нині один із найавторитетніших військових експертів, залишається незмінним оптимістом у тому, що стосується перемоги України у розв’язаній Росією війні.
Він констатує втрату можливостей для російської армії системно переломити ситуацію на полі бою на свою користь, запевняє, що в період майбутніх осені-зими українська армія має всі шанси вийти на межі своїх територій станом на 23 лютого. Утім, зауважує, що можливим це буде лише за системної підтримки країн Заходу, якщо вони збільшать постачання озброєння в Україну і дадуть українській армії все, чого вона потребує.
Про це та багато іншого він розповів в інтерв'ю НВ.
- Ви кажете, що російські війська досягли кульмінації в цій війні, про що саме йдеться? Що це означає в термінах російського озброєння, можливостей російської армії успішно наступати та оборонятися?
- Кульмінація — термін, який вперше був описаний ще [прусським військовим теоретиком XIX століття] Карлом фон Клаузевіцем, як точка, в якій атакуюча сторона втрачає можливість атакувати. Через загальні втрати армії, брак ресурсів, через те, що суперник занадто крутий або власні солдати втрачають бойовий дух. Цей концепт важливий, оскільки стороні, що захищається, завжди важливо розуміти, чи досяг супротивник кульмінації. На мою думку, росіяни досягли кульмінації кілька тижнів тому. Через те, що їхня логістика стає все більш і більш ненадійною, командувачі армії не мають узгодженої стратегії і втрачають бойовий дух, а солдати не мають особливого бажання воювати. Ну і, звичайно, українські захисники діють професійно, використовуючи зброю для того, щоб дуже вдало розривати логістичні ланцюжки противника. Тому я впевнений, що росіяни в цій війні досягли кульмінації.
- У таких умовах, який потенціал ескалації конфлікту з боку Росії? Які потенційні дії Росії змушують США бути настільки обережними в наданні Україні зброї з більшою дальністю?
- Сьогодні єдиний спосіб, яким Росія може ескалювати цей конфлікт, — застосування ядерної зброї на території України, що виглядає малоймовірним. Вони розуміють, що такий крок неминуче спричинить кроки у відповідь з боку США або навіть Великобританії, і це точно не те, чого хотіли б росіяни. І я також думаю, що олігархи, які допомагають Путіну фіксувати його владу, теж не в захваті від такого рішення, адже дії США й Великобританії у відповідь будуть дуже жорсткими. До того ж я думаю, що Путін гранично цинічний і безпринципний, але він не божевільний, тому я вважаю такий розвиток подій малоймовірним.
Але адміністрація США та деякі інші країни навіть до такої ймовірності ядерного удару ставляться дуже уважно, і, можливо, тому так довго не наважуються постачати Україні в повному обсязі те, чого вона потребує — наприклад, ті ж ATACAMS. Вони потрібні Україні в цій війні, щоб завдавати ударів по цілям у РФ. Усі досі переживають, що це якимось чином розсердить Росію та призведе до непередбачуваних наслідків, але це помилка. Усе, що могла, Росія вже продемонструвала. Уряд США проробив дуже хорошу роботу, але її треба продовжувати.
Є ще один шлях, яким Росія може спробувати погіршити ситуацію. Це станеться, якщо Захід не зможе, або не захоче втримати санкційний тиск на Росію, який вже існує. Якщо також буде підписано будь-який договір про зниження бойової активності або про оперативну паузу на фронті — усе це дозволить Росії відновити частину свого військового потенціалу, виправити вже допущені помилки, і в результаті все це обернеться довгою і ще тяжчою війною для України та новими атаками.
Якщо ж Україна продовжуватиме боротися, якщо війна не буде поставлена на паузу й санкційний чобіт продовжить тиснути на горло Росії, цього не станеться.
- Позиція країн Заходу в цьому питанні змінюється з огляду на те, що, як ви самі кажете, російські війська досягли кульмінації кілька тижнів тому й не можуть аж надто ефективно відповідати на дії ЗСУ?
- Я сподіваюся, що адміністрація президента США, інші союзники України бачать, що наразі з’явилася можливість закінчити цю війну. Якщо ми не дамо Україні все те озброєння, якого вона потребує, це лише продовжить конфлікт, збільшить обсяги жертв та руйнувань, помножить вартість війни. Якщо ми не хочемо ув’язнути в конфлікті з Росією надовго, особливо маючи конфлікт ще й з Китаєм, який також розвиватиметься роки, нам важливо допомогти Україні завершити цю війну зараз, повернувши повний контроль над Кримом і Донбасом. Також знищивши можливості Росії в принципі становити небезпеку для будь-кого з сусідів.
- Контрнаступ на півдні — перша масштабна подібна операція української армії, досі ми дуже ефективно й багато оборонялися. Що важливо враховувати українській армії, яка йде в контрнаступ? Що є запорукою успіху таких операцій?
- Сторона, що атакує, завжди має перевагу у виборі часу й місця, де атака трапиться. У той час як сторона, що веде оборону, має найкращий захист. І я впевнений, що українські генерали сьогодні шукають найбільш оптимальних позицій для завдання контратакуючих ударів, де вони досягнуть найбільших результатів. І я думаю, українські генерали проробили дуже хорошу роботу із захисту інформації про те, де будуть такі ділянки контрнаступу. Ми не знаємо де це.
Скажу вам, що ми сьогодні набагато більше знаємо про плани російської армії, ніж про плани армії української, і це правильно, і так і має бути. Ми не повинні знати, які плани України, але я можу собі уявити, що вони обирають місця, щоб сконцентрувати вогонь артилерії та ракет і створити можливості для просування. Це буде ефективно, якщо вони зможуть оточити російські сили й остаточно позбавити їх боєздатності. І тут українські генерали розраховують чи достатньо в них озброєнь не тільки для початкової фази такого контрнаступу, а й для подальшого просування, оскільки постачання армії, що активно рухається, — серйозний і складний процес.
- Сучасна війна — це війна ресурсів, багато хто бачив статтю на Insider про те, що до кінця року Росія може залишитися без снарядів, бронетехніки та артилерії. Яким є незнижуваний запас озброєння для такої країни, як Росія? Коли при веденні бойових дій як зараз вона може його досягти?
- Я не можу оцінювати це коректно, бо насправді не знаю, як багато озброєння на балансі в РФ, і точно цього, мабуть, ніхто не знає. Вони об'єктивно використали вже його величезну частку. Останні шість місяців російські війська використовували зброї більше, ніж використали США протягом останніх 20 років. Ми знаємо, що вони використовували достатньо снарядів і ракет не лише на військові, а й на мирні цілі, такі як госпіталі, школи та житлові будинки. Завдяки нинішнім санкціям росіяни точно не зможуть відновити більшу частину своєї сучасної зброї.
Щодо звичайних боєприпасів, ракет та озброєння, я не знаю, скільки їх залишилося, але можу припустити, що їх вистачить на якийсь час. Також ми бачимо, що вони починають використовувати дедалі більше старих боєприпасів та зброї, які не зберігалися досить добре, і щодня вони втрачають чимало озброєння, оскільки українська армія вміло завдає ударів по місцях їхнього складування та скупчення.
Ми бачимо, що кількість артилерійських та ракетних атак поступово знижується. Тому головним завданням залишається переривання логістичних ланцюжків постачання російської армії, що ускладнить їм пересування артилерії та боєприпасів.
- Міністр оборони України говорить про ймовірне охолодження бойових дій з боку Росії в осінній та зимовий періоди, також посилаючись на ресурси російської армії. На вашу думку, скільки часу може знадобитися Росії на їхнє відновлення? При тому, що Україна не може фізично руйнувати технологічні ланцюжки Росії і працюють лише санкції?
- Я думаю, санкції мають дуже гарно блокувати можливості Росії відновлювати свою обороноздатність. Тим більше, що перед тим, як вторгнутися до України, вони також користувалися тими технологічними рішеннями та запчастинами, що їх постачала Україна.
Так само вони неспроможні отримати більшість необхідних їм компонентів з інших країн. Наприклад, високоякісну сталь, якої вони потребують. Ми бачимо, що навіть Аерофлот змушений розбирати одні свої літаки, щоб ремонтувати інші, бо навіть громадянський сектор відчуває вплив санкцій. Тому важливо зберігати їх у повному обсязі.
Тільки уявіть, скільки вони вже втратили тих же вантажівок у цій війні, а їм постійно потрібно переміщати людей і вантажі, і, я думаю, їм буде складно відновити вантажівки, здатні перевозити серйозну вагу, ті, що використовуються для переміщення озброєння. Коли погода восени значно погіршиться, робити це буде ще складніше, тому важливо зберігати тиск на Росію.
- Ми також бачимо, що Росія відчайдушно шукає озброєння, боєприпаси та контингент на ринках за межами країни. Наскільки успішними можуть бути ці пошуки? Чи варто українцям побоюватися іранських дронів та північнокорейського контингенту, про який також ходять чутки?
- Тут ми також повертаємося до питання санкцій, які серйозно стоять на заваді держав, яким було б цікаво щось продати Росії. Це одна з причин, наприклад, чому Китай такий стриманий у відносинах із Росією і практично не допомагає російській армії.
Щодо дронів з Ірану, то вони не дуже хорошої якості. Звичайно, вони матимуть певний ефект, але в них немає нічого особливого, з чим українці ще не мали справи.
Щодо північнокорейських солдатів, які можуть воювати за Росію, я все ж таки стежив би за цими новинами. СРСР тривалий час використовував у своїх цілях працю північнокорейських робітників. Північнокорейські солдати точно обійдуться Росії дешевше, ніж підрозділи Вагнера чи Ліги, і це є сильним економічним аргументом для Росії.
Подібне використання північнокорейської армії цілком реальне, але, чесно кажучи, мені важко уявити, як така операція буде реалізована. У військовій науці є поняття горизонтальної ескалації конфлікту, і, справді, Північна Корея має від 100 до 50 тисяч навчених солдатів, які можуть бути якимось чином використані Росією у війні з Україною. Тут, я думаю, вже сьогодні треба говорити з Південною Кореєю та цікавитися її можливостями посилити тиск на Північну Корею.
Ми також повинні розуміти, в якій тяжкій ситуації опинилася Росія, коли її власний народ відмовляється воювати на її фронтах і доводиться звертатися по допомогу до Північної Кореї.
- Ви зараз перебуваєте в Європі, за вашими відчуттями, наскільки стійкий європейський консенсус і чи Європа надалі буде активно допомагатиме Україні озброєннями та економічно, напередодні зими?
- Так, це буде певний виклик. Я нещодавно був у Німеччині і бачив, що німецький уряд уже зробив чималі кроки для того, щоб диверсифікувати джерела отримання енергоносіїв, щоб знизити свою залежність від Росії. Вони практично заповнили свої газосховища вже зараз. Сьогодні проблема енергетичних ресурсів менше стосується приватних споживачів газу та холодної зими і більшою мірою стосується постачання газом німецьких виробництв. Але я думаю, що європейські лідери цієї зими роблять дуже правильні та раціональні речі, а, наприклад, німці дедалі більше розуміють, що сталося з Україною та українським народом, а голоси так званих «прихильників Путіна» стають дедалі слабшими. Мені здається, люди в Німеччині нарешті розібралися, хто такий Путін і що таке Кремль.
- Як ви оцінюєте ймовірність того, що українська армія зможе отримати АTACMS та військові літаки до кінця цієї осені?
- Я дуже сподіваюся, що це станеться. Я захоплений тим, як українські солдати воюють, але я також вражений тим, як швидко вони навчаються та опановують раніше незнайому їм військову техніку. Тому давайте спостерігати цей процес, він точно не гальмуватиметься вміннями українських військових, це не є проблемою.
- Яким ви бачите найризикованіший сценарій для України у війні на осінь та зиму цього року?
- Найсерйозніший ризик — це якщо країни Заходу чинитимуть тиск на президента Зеленського з метою піти на зниження бойових дій восени та взимку. Це не вигідно нікому, окрім Росії. Тим важливіше, що народ України також не погоджується на зупинення бойових дій і розуміє, що цю війну треба довести до кінця. Я думаю, що це цілком можливо для української армії вже цього осінньо-зимового періоду відтіснити російські війська до кордону 23 лютого. Якщо Захід залишиться вірним Україні, і надалі триматиме санкції, надаватиме військову та економічну допомогу Україні, Росія не витримає. Якщо ми відступимо, це одразу ж здорожчить війну в Україні для всього світу й перетворить її на багаторічну та виснажливу.
Тэги: