Які хвороби загрожують українцям через війну. Розмова із санлікарем Кузіним
Фото ілюстративне

Які хвороби загрожують українцям через війну. Розмова із санлікарем Кузіним

Автор: bbc.com 25 Сентября 2022 07:50

Розбомблені лікарні, вбивства і викрадення лікарів, вивезення медичного обладнання, нестача ліків та медперсоналу, відсутність чистої води й світла, тисячі непохованих тіл, що розкладаються і забруднюють довкілля – війна завдала сильного удару по медичній системі України.

Через понищену інфраструктуру і відсутність у багатьох регіонах нормального доступу до медичної допомоги українцям може загрожувати багато нових хвороб.

Наприклад, дифтерія і правець, від яких щеплено лише кожна п'ята доросла людина в Україні. І хоча українці жартують, що завдяки бойовим діям забули про ковід – він нікуди не зникав і восени знову набирає обертів.

ВВС News Україна запитала в головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, чи знайшли в Україні холеру та чому у війну особливо важливо робити щеплення.


Ігор Кузін: буде велике поширення хвороб, які не були вчасно діагностовані. Фото: Unian

ШІСТЬ ЗАГРОЗ

- Медична інфраструктура постраждала під час бойових дій – багато розбомблених лікарень, є цілі міста без води та електрики. Які нові хвороби через це можуть загрожувати українцям?

- Є шість інфекційних хвороб, які зараз є найбільшою загрозою: це холера, ковід, кір, поліо, дифтерія і гепатит А.

По кожній групі інфекцій ми працюємо за окремим сценарієм, враховуючи особливості кожного збудника, розробили плани реагування, профілактичні заходи.

Крім того, важливо пам'ятати, що через війну зменшується виявлення неінфекційних хвороб, адже люди менше звертаються до лікарів. І саме неінфекційні хвороби є основою причиною втрати працездатності, передчасної смертності.

91% смертей в Україні зараз пов'язані саме з неінфекційними хворобами - серцево-судинні захворювання, діабет, онкологічні хвороби, захворювання легень.

З цим ми стикнемося через деякий час. У нас буде велике поширення хвороб, які не були вчасно діагностовані.

ХОЛЕРА І ГЕПАТИТ А

- Із цих інфекційних хвороб - холера, кір, поліо, дифтерія, гепатит А - в Україні вже є зафіксовані випадки, чи це тільки побоювання, що вони можуть з'явитися?

- Це побоювання, що вони можуть з'явитися. По кожній цій інфекції у нас є посилений моніторинг.


У багатьох містах після обстрілів проблеми з водою, світлом, теплом. Краматорськ, серпень 2022 р. Фото: Nacho Doce

Наприклад, там, де немає чистої питної води, де є проблеми зі знезараженням, може поширюватися гепатит А. На щастя, ми ще не реєстрували ці спалахи в Україні. Заходи протидії тут - це знезараження питної води. Щоб захистити населення на деокупованих територіях, там роздають таблетки для знезараження води. Так робили в Кривому Розі. Це таке тимчасове рішення, поки не налагодять систему подачі води.

Також через руйнування інфраструктури, через руйнування системи подачі води цілком ймовірним є виникнення холери. Із 1 червня на всій Україні запровадили моніторинг холери - протестували близько 9 тисяч людей, які мали симптоми гострої кишкової інфекції. Дослідили 8,5 тисячі проб з довкілля - це прісна й морська вода, а також стічні води.

За цей час зареєстрували лише одну знахідку в Миколаївській області - це був штам холери Ель-Тор. Але, на щастя, він виявився авірулентним і не токсигенним. Тобто не мав епідемічного поширення. Наші лабораторії перейшли на ПЛР-діагностику, коли вже через 3-4 години є результат проби, і ми можемо сказати, це холера, чи ні.

Холера завжди виникає при високих температурах повітря. За це літо спалахів не було.


Наслідки війни в окупованому Маріуполі. Там уже кілька місяців немає бойових дій, місто лежить у смітті та руїнах. Серпень 2022 р. Фото: Alexander Ermochenko

- Влітку мер Маріуполя говорив, що є всі підстави вважати, що в окупованому місті холера є. Ця інформація отримала підтвердження, холера в Маріуполі була?

- Маріуполь - окупований, а ми не можемо встановити діагноз без пацієнта. Ми можемо зафіксувати лише те, що там критична ситуація. Виникнення спалаху холери в Маріуполі є цілком імовірним, але з'ясувати все ми зможемо лише після деокупації.

- Тобто ми не можемо виключити, що холера в Маріуполі є?

- Не можемо.

Щодо загрози холери - ми сконтактували з ВООЗ і підготували запит на протихолерну вакцину. Ефективність цієї вакцини складає 80-85%. Багато хто у світі її використовує. Маємо зарезервовану партію вакцини на рівні ВООЗ. Якщо в Україні зареєструють спалах холери, ВООЗ наддасть нам її. За тиждень її мають привезти до України.

- Чи не варто це зробити на випередження, привезти вакцини, якщо вже є загроза виникнення спалаху? Вакцинувати лікарів?

- Ні, і на це є кілька причин. Післявакцинальний імунітет є нетривалим. Він ледве тримається один рік. Терміни придатності вакцини також є невеликими. Зазвичай від холери вакцинують тих медичних працівників, які їдуть працювати в місце спалаху. Весь світ використовує такий алгоритм. Якщо спалах холери буде, вакцини нам привезуть.


Знищений госпіталь в Ізюмі, Харківська область. Фото: Volodymyr Matsokin/Facebook

ХВОРИХ НА КОВІД БУДЕ БАГАТО, АЛЕ ХВОРІТИМУТЬ ЛЕГКО

- Яка з перерахованих вами інфекційних хвороб ще загрожує Україні?

- Наступним за важливістю зараз для нас є ковід. Він набирає обертів. Єдиний штам, який зараз циркулює в Україні, - це Омікрон. На щастя, він має легкий перебіг, особливо у вакцинованих людей. Хворі на Омікрон рідше потребують кисню, ніж це було зі штамом Дельта минулого року.

- Яку найбільшу кількість хворих на ковід ми можемо очікувати?

- За оцінками ВООЗ, пік захворюваності припаде на кінець вересня. ВООЗ оцінює, що ці показники будуть на рівні 27 тисяч нових випадків щоденно. Але ми очікуємо, що буде менше. При Омікроні більшість людей хворіють безсимптомно. Зараз бачимо 23 тисячі випадків на тиждень.

Ми очікуємо, що в нас буде вистачати й кисню, і ліжок для хворих, тобто цей епідеміологічний сезон маємо проходити нормально й спокійно.

В умовах війни ми продовжуємо закликати всіх вакцинуватися. Тому що запобігати хворобі набагато легше, ніж потім звертатися до лікаря чи лягати в лікарню.

- Вакцини є в усіх містах на підконтрольних територіях? Людина може прийти до лікаря і зробити перший, другий бустер?

- Були певні затримки з доставками Pfizer. Ми нещодавно отримали партію у 500 тисяч доз. Зараз завершуємо розвезення. Сподіваємося, що до кінця тижня Pfizer привезуть у кожну область. До цього в пунктах щеплень були переважно вакцини CoronaVac. Сподіваймося, що в жовтні отримаємо ще 500 тисяч Pfizer, а в листопаді - 1,8 млн доз.


В Україні понад 100 знищених лікарень. Фото: Alkis Konstantinidis

ЩЕПЛЕННЯ ДЛЯ ДОРОСЛИХ

- Відомо, що є певні проблеми з плановими щепленнями дітей. Через війну показники знизилися. Яка ситуація тут? І у зв'язку з небезпекою інфекційних захворювань, можливо, потрібно й дорослим робити додаткові щеплення?

- Протягом трьох місяців після початку війни був певний провал зі щепленнями. Він був пов'язаний з міграцією - багато хто виїхав з України, переїхав в інші області. Зараз ситуація покращується. На кінець цього року ми вийдемо на показники 75-80% вакцинованих дітей обов'язковими щепленнями. Це ще не рекомендовані показники ВООЗ у 95%, але вже значно краще, якщо ще враховувати, що майже 7 млн українців виїхали з України.

Вакцинальна кампанія не зупинялася, і це для нас головне. Також важливим є те, що не зупинялася доставка планових вакцин для дітей. Зараз вакцини для планової вакцинації дітей доступні в лікарнях на підконтрольних територіях.

- Через те, що в нас війна й можуть виникати спалахи інфекційних захворювань, яких раніше не було на території України, чи є потреба, щоб дорослі додатково вакцинувалися?

- Щодо дорослих основна рекомендація та, що всі мають бути вакциновані від дифтерії та правця. Така ревакцинація робиться кожні 10 років.

У нас зараз вакциновано лише 20% людей. Тобто лише кожна п'ята доросла людина має захист.

Під час війни ризики захворіти на дифтерію та правець збільшується, бо зростає ризик травмування. З першого дня війни ми закликаємо всіх звернутися в кабінети щеплень і ревакцинуватися.

Уже під час війни ми реєстрували підозри на дифтерію, але, на щастя, вони не підтвердилися. Враховуючи низький рівень щеплення від дифтерії, для нас це пріоритет номер один.


Фото: Sergey Kozlov/Epa-Efe/Rex/Shutterstock

ЧИ Є ЗАГРОЗА СКАЗУ

- Через бойові дії зросла кількість бродячих тварин, покинутих тварин. Чи не збільшився ризик виникнення спалахів сказу?

- Статистично ми цього не бачимо. Ми не бачимо зростання кількості укусів.

Зараз в Україні поновили оральну вакцинацію бродячих і диких тварин, яка була тимчасово призупинена. Представники Держспоживслужби розкидають ці ліки на деокупованих територіях. Наприклад, після звільнення Київщини там розкидали оральну вакцину в місцях концентрації бродячих тварин.

На жаль, в Україні був один летальний випадок сказу - людина померла, вона не була вакцинована.

Тут найважливішим є те, щоб люди, які мали контакт з бродячою твариною, в якої є підозра на сказ, які мають укуси, максимально швидко зверталися до лікарів і отримували щеплення.

Вакцину від сказу профілактично використовують тоді, коли вже були укуси. Зараз вакцини є на рівні кожного травмпункту.


Наслідки обстрілів Харкова. 29 серпня 2022 р. Фото: Sergey Kozlov/Epa-Efe/Rex/Shutterstock

ЛІКАРНІ БЕЗ СВІТЛА Й ВОДИ

- Миколаїв, Харків під прицільним вогнем вже протягом місяців. Періодично ці міста залишаються без води, без світла. Там пошкоджено дуже всього багато. Які ризики виникнення інфекцій там і наскільки вони серйозні?

- Безумовно, коли руйнується інфраструктура, ризики епідеміологічних інфекцій зростають, і чим довше зруйнована, тим більше цих ризиків.

Коли йдеться про території, де є масовані обстріли або деокуповані, ми запускаємо роботу медичних бригад центрів контролю і з профілактики хвороб.

Вони вже працювали в Київській, Житомирській, Чернігівській області, і це доволі ефективно.

Після розмінування лікарі-епідеміологи, лікарі-вірусологи заходять на територію і починають епідеміологічну й бактеріологічну розвідку. Вони мають із собою портативне лабораторне обладнання і можуть оперативно провести будь-яке дослідження в польових умовах. Вони оцінюють стан питної води, водоочищення, стан санітарного очищення території, сміттєзвалища, ситуацію з бродячими тваринами. Це дуже складна й відповідальна робота.

У Київській області вона тривала близько двох місяців. Зараз бригади працюють на Харківщині.

- В Україні повністю зруйновані 127 лікарень. Є випадки, коли росіяни вивозили з медзакладів усе обладнання. Де зараз ситуація найскладніша, де найбільше потребують медичної допомоги?

- Війна йде на всій території України. У нас немає територій, які не пріоритетні. Є три види роботи з надання медичних послуг.

Перша - це робота на деокупованих територіях, де зруйнована інфраструктура, де може не бути лікарів, проблеми зі стаціонарною допомогою. Там основне наше завдання - це відновити діяльність лікарень, привезти обладнання, щоб лікарні максимально швидко знову могли працювати.


Лікарня в Миколаєві після обстрілу Росії. Серпень 2022 р. Фото: Stringer

Друга група - це робота з вимушено переміщеними особами. На жаль, про це забувають, але в тих регіонах, де зараз є багато переселенців, там теж не вистачає лікарів, є потреба в дообладнанні лікарень, потреба в ліжках.

Третя група - це робота в прифронтових територіях. Це найбільш неврегульоване питання. Бо є ризики безпеки. У цих зонах намагаємося максимально спростити роботу лікаря. Запускаємо мобільні бригади, де найчастіше працюють представники міжнародних організацій - ЮНІСЕФ, Лікарі без кордонів, ВООЗ, Товариство Червоного Хреста. Там надається медична допомога в міру можливостей.

- Наша знімальна група нещодавно побувала в лікарні в Балаклії, і лікарі там працювали під обстрілами, працюють зараз. У лікарні немає елементарного - світла й води. Чи є хоча б приблизні уявлення, коли лікарня там зможе нормально запрацювати? Щоб хоча б світло й вода з'явилися.

- Ми сподіваємося, що місцева влада зможе максимально швидко ліквідувати наслідки надзвичайної ситуації після деокупаційного стану.

Тут важко зорієнтувати по часу. Балаклійська територіальна громада, де раніше було 46 тисяч мешканців, зараз має 15 тисяч людей, і там лише 5 лікарів стаціонару. Будемо докладати максимум зусиль, щоб дообладнати лікарню, посилити спроможність медзакладу. Але ось такі інфраструктурні речі потребують часу.

Лікарні - це критична інфраструктура, і сподіваємося, що поновлення таких базових речей, як світло й вода, будуть пріоритетними.

Тэги:

Приєднуйтеся до нас:
Telegram-канал «Херсонська Гривна»
Google News
Більше матеріалів