Майже тиждень визволений від російської окупації Херсон прожив у святковій, піднесеній атмосфері. Містяни раділи та були щасливі від того, що вільні. Але потім почалося жахіття у вигляди щоденних обстрілів із мінометів, градів, РСЗВ тощо. Тож багато хто вирішив виїхати з міста, щоб вберегти своє життя. Для багатьох херсонців та жителів області прихистком став сусідній Миколаїв. Як живеться в Миколаєві херсонцям? Про це розповіла херсонка Оксана, яка витримала 8 місяців окупації, але вимушена були виїхати з міста через обстріли.
«Пам’ятаю, як 11 листопада я виїхала зі свого мікрорайона «Корабел» у справах у Таврійський мікрорайон. Було десь 9:30 ранку. Місто було майже порожнє – мало людей, мало машин, - згадує Оксана. - Аж раптом, під’їжджаючи до площі Перемоги бачу на зустрічній смузі авто з воєнними, на якому майорів блакитно-жовтий стяг. Хлопці махали руками людям на зупинці «Залізнична», а люди були в ступорі… І я була в ступорі. Не знаю, як доїхала до потрібного місця, але була зарьована, ледь дихала від радості та щастя. Потім кілька днів зустрічей, радощів, обійм із нашими визволителями, балачок про це із родичами, сусідами, знайомими. Всі вітали один одного.
Але все змінилося через тиждень. Російська орда почала обстрілювати Херсон з лівого берега – Олешок, Голої Пристані. Спочатку не часто і не дуже влучно (кудись прилітало, але люди не страждали). Потім обстріли стали все більш тривалими, все гучнішими. Росіяни з лівого берега гатили по Антонівці, Молодіжному, Острову та інших районах. Летіло скло, падали шибки, горіли балкони та квартири, гинули люди. Я особисто 24 листопада була в епіцентрі обстрілу близько 17-ї години в мікрорайоні Житлоселище. Не знаю, яким дивом вижила, адже прильоти були в 10 метрах від мого помешкання, летіло скло, волали припарковані автівки, бахало так, що вхідні двері ледь не повилітали… Це був жах. Коли все скінчилося, я вирішила виїхати з міста.
Притулком для себе я вибрала Миколаїв, адже зі звільненням Херсону, це місто вже не було прифронтовим, до того ж, а я спостерігала всі майже 9 місяців за Миколаєвом, співчувала людям, горювала разом із ними, страждала від того, що з території Херсонщини йдуть обстріли міста. Але наприкінці листопада місто вже оговтувалося від рашистських обстрілів.
26 листопада близько 8 ранку, зібрав необхідні на зиму речі та деякі побутові предмети, закинув у автівку кота (переноску придбати не змогла – це в Херсоні майже неможливо), я вирушила в путь. Мені довелося майже дві години простояти в черзі на виїзд на блокпосту в славетній Чорнобаївці, пережити знов мінометний обстріл, але близько 11-ї по обіді я таки доїхала до Миколаєва.
А тепер порада тим, хто збирається евакуюватися з Херсона чи області до Миколаєва. Напередодні за можливістю промониторьте сайти з оренди нерухомості. На папірець занотуйте ті варіанти, які вам підходять за ціною, комфортом, дивіться на поверх, адже часто квартири здають на верхніх поверхах, а в Миколаєві тричі на день вимикають світло, тож кому важко підійматися на верхні поверхи, шукайте нижчі. Зверніть увагу на опалення в помешканні (ще не скрізь в Миколаєві є опалення).
Щодо цін на житло: вартість оренди квартир та будинків майже не відрізняється від херсонської. Є варіанти однушки за 1500 грн., а є й за 10000. Двокімнатну можна вийняти як за 3000 грн. (бюджетний варіант) так і за 12000. Але візьміть до уваги, що з кожним днем херсонців та переселенців із області все більше. Тому ринок нерухомості вже майже перевантажений. Хоча ще є можливість зняти житло. Тож підготуйтеся заздалегідь. А вже по приїзду в місто – дзвоніть ріелторам, і не соромтеся казати, що ви з Херсона чи з області, миколаївці дуже привітні та чутливі, вони обов’язково допоможуть!
До слова, я орендувала житло за годину після приїзду в Миколаїв. Ріелтор із розумінням поставилася до того, що я з Херсона і тому щиро допомагала в пошуках. Миколаївці знають, що наразі відчувають та переживають херсонці. За півтори тижні проживання в цьому славному місті, я ще не зустріла людини, яка б не поспівчувала Херсону - миколаївці знають про весь той жах, який коїться наразі на героїчній херсонській землі.
І ще, їдучі з Херсона, візьміть 3-4 баклажки питної води – знадобиться по приїзду і вода, і в подальшому – ємності. Адже в Миколаєві з крана тече поганенька технічна вода. Тож за питною доведеться ходити. А для цього потрібні баклажки. Але знаю напевно, що для херсонців це – найменша проблема, адже вони майже місяць практично добували воду», - радить Оксана.
Про проблеми реєстрації ВПО та отримання допомоги – у наступній публікації.