Український військовий – про життя на передовій на межі Миколаївщини та Херсонщини

Військовослужбовець Вадим разом зі своїми побратимами у складі 61-ї окремої піхотної бригади боронять Миколаївщину від російських окупантів. Станом на 26 серпня їхній підрозділ виконує завдання на межі Миколаївської та Херсонської областей, повідомляє «Суспільне».

Вадим народився та виріс у Кропивницькому. До початку повномасштабної війни проживав у Києві. До Миколаєва чоловік приїхав, аби перепрошити розвідувальні дрони.

«Застав війну я вдома, на орендованій квартирі в Києві, яку зняв десь за три дні до 24 лютого. Я навіть прокинувся зранку й не знав, що війна почалася. Мені тато зателефонував, каже: “Зараз за тобою заїду”. Думаю: “О, добре. На роботу відвезе”», — згадує Вадим.

Коли чоловік дізнався, що в Україні почаласЯ повномасштабна війна, пішов до Солом’янського військкомату. З його слів, на ранок 24 серпня черга до районного військкомату простягаласЯ на три квартали. Тому вирішив їхати додому, у Кропивницький, та спробувати потрапити до військкомату там.

«Прийшов у військкомат. Там взяли документи. Все. Пройшов медкомісію. Наступного дня вже відправили мене в Одесу. З Одеси потрапив у 61-у бригаду. Ми піхота, наша робота — це захищати та зачищати від окупантів населені пункти», — розповів Вадим.

Перед безпосереднім виконанням завдання на передовій завжди проводиться аеророзвідка, каже Вадим. «Пташок» здебільшого привозять волонтери. Чоловік каже, без дронів в умовах нинішньої війни, як без очей.

«Була в нас операція одна. Треба було зачистити, Узяти один населений пункт. Ми зібралися компанією 50 людей. Відправилися за річку. Кілометрів 6-7 Ішли пішки з усім вантажем. Переправлялися на човнах під шквальним вогнем противника. Не знаю, скільки там було випущено на нас снарядів. Але дуже багато. Добре, що всі живі залишилися», — згадує Вадим.

Населений пункт штурмували майже три доби, говорить військовий. Проте, таки змусили російські війська відступити.

«Коли ми заходили в те село, то мені здалося, вони так звалювали, що Усейн Болт на їхньому рівні просто “дно”», — сміється чоловік.

Тоді бійці «затрофеїли» російський приціл нічного бачення. Трофеєм чоловіки користуються й досі.

«Вночі ти бачиш орка, як у себе на долоні», — розповідає Вадим.

Після цієї операції, каже чоловік, вони змогли посунути вглиб позиції російських військ на їхньому напрямку на відстань до 10 кілометрів.

У перемозі боєць сумнівів не має, говорить, потрібно вірити в Збройні сили України.