Українське зерно для «новой родины». Колаборант Едуард Репілевський допомагає окупантам грабувати аграрні підприємства Херсонщини

До цих злочинів причетний відомий на Херсонщині аграрний бізнесмен, колишній правоохоронець, ексдиректор ДП «ДГ «Каховське», генеральний директор розташованого в Мар’янівці Тавричанської громади Каховського району ТОВ «Агробізнес», депутат Херсонської облради від «ОПЗЖ», нещодавно призначений окупантами «міністр сільського господарства Херсонської області» Едуард Репілевський. Його ж загарбники нещодавно призначили головою «міжвідомчої комісії з регулювання перевезення сільгосппродукції». Тож саме у Репілевського аграрії віднині повинні питати «дозволу» на транспортування вирощеного зерна на продаж.

Одночасно з його «призначенням» гауляйтер Херсонщини Володимир Сальдо заявив, що віднині з окупованої області заборонене вивезення зернових без дозвільної документації. За його словами, це зроблено заради «забезпечення продовольчої безпеки регіону». Також окупанти повністю заборонили вивезення з Херсонщини аграрної спецтехніки – «до особливого розпорядження».

Поки ж російські окупанти і їхні місцеві посіпаки запроваджували всі ці обмеження, з Херсонщини повним ходом вивозили зерно.

«Мешканці Кам’янки та Червоного Поділля Таврійської територіальної громади спостерігали як до тридцяти зерновозів щодня приганяли до зернотоків місцевого ДП «ДГ «Каховське». Потім зерно в супроводі російських військових вивозили в бік Криму. Керували цим «процесом» директор ДП «ДГ «Каховське» Володимир Проценко і сам Едуард Репілевський, який залучав для цього власні зерновози», – на умовах анонімності розповіли джерела ЦЖР у Каховському районі.

Директор ДП «ДГ «Каховське» Проценко Володимир Вікторович, 5 лютого 1976 року народження, є давнім партнером і, по суті, ставлеником Едуарда Репілевського, який після звільнення з цього підприємства залишив над ним свій контроль. В російському державному реєстрі юридичних осіб є дані про те, що Володимир Проценко отримав російське громадянство і очолив підприємство-клон з доволі сюрреалістичною як для Росії назвою «Государственное предприятие «Опытное хозяйство «Каховское» Института орошаемого земледелия Национальной академии аграрных наук Украины».

Схожа доля у підконтрольного Репілевському і теж уже зареєстрованому в російському держреєстрі державного підприємства «Дослідне господарство «Асканійське» Національної академії аграрних наук України з Тавричанки. Не без участі майбутнього «міністра сільського господарства області» там «усунули» законного директора Віктора Найдьонова і «призначили» замість нього спочатку «скромного» менеджера компанії «Сингента Україна» Станіслава Шеремета. Зараз захоплене підприємство «очолює» перший заступник директора «Асканійського», колаборант Князєв Олександр Володимирович, який встиг отримати російський паспорт. За його участі з підприємства вже влітку 2022 року повним ходом вивозили вирощене зерно до залізничної станції Партизани Генічеського району, звідки його далі відправляли до Росії.

І це далеко не єдині випадки вивезення зерна. За даними наших джерел, також Едуард Репілевський «посприяв» у вивезенні збіжжя і навіть сільгосптехніки до Криму зі складів Дмитрівки Зеленопідської громади і Каховки. Щоправда, в деяких селах Херсонщини місцеві колаборанти, судячи з усього, прекрасно обходилися й без участі російського «міністра» Херсонщини. Приміром, у селі Дивне Новотроїцької територіальної громади Генічеського району до розграбування місцевого сільгосппідприємства долучився тамтешній гауляйтер, староста села Юрій Ларін. За це росіяни навіть відправили його на деякий час «на підвал», а вивезену техніку відшукали в окупованому Криму. Після виходу на свободу переляканий Юрій Ларін намагався втекти до РФ, однак загарбники не пропустили його навіть до Армянська, повернувши в крісло «голови сільського поселення Дивне».

За «сприяння» Едуарда Репілевського наприкінці лютого також вивезли соняшник з каховської філії американської компанії «Каргілл». Заморочуватися переробкою його на олію окупанти не стали. А точніше, не змогли: представники компанії встигли до захоплення своїх потужностей росіянами вивести з ладу модульні блоки керування олійним виробництвом.

«Окупанти досить довго намагалися запустити цей цех, бо просто вкрасти соняшник економічно не так вигідно як переробити його і продати вже у вигляді олії. Але для відновлення модульних блоків необхідно було витратити біля $300 тисяч. Це б одразу підвищило вартість наявного там соняшника з майже $1 млн до $3 млн. Зрештою, росіяни вирішили, що запустити захоплені лінії «Каргілла» вони не зможуть і вирішили продати те, що змогли вкрасти, без переробки», – розповіли ЦЖР мешканці Каховки.

Схожа доля була у каховського ПрАТ «Чумак». Після того як окупанти зрозуміли, що не зможуть запустити виробництво кетчупу, підприємство просто розграбували, а найсучасніше високотехнологічне обладнання почали перетворювати на металобрухт. Як бачимо, окупанти не збираються розвивати переробну промисловість на Херсонщині і прагнуть використовувати захоплений регіон виключно як сировинну базу.

Вивезення зерна і запровадження для цього якихось «дозволів» у Херсонській області призвело вже й до скандалу між «групою Володимира Сальдо» і «кримською бандою» Сергія Аксьонова, які теж захотіли нажитися на незаконних перевезеннях українського зерна через окупований півострів. Наслідком цього, як повідомила 15 лютого Асоціація реінтеграції Криму, стало затримання ста фур із зерном. Їх Сальдо і його поплічники просто забрали і передали фейковій організації «Зерно Херсонщини», яка займається реалізацією продукції, а гроші отримують колаборанти.

Зараз розборки між херсонською і кримською групами колаборантів набирають обертів. Радник Аксьонова Анатолій Цуркін заявив, що на «сухопутному коридорі» до Криму сталася критична ситуація, а очікування фур з зерном у чергах сягає до семи днів.

Подібні війни між різними проросійськими кланами були не рідкістю з самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Явно вони триватимуть і в маубйтньому. А тим часом наділені повноваженнями місцеві князьки типу Репілевського й надалі набиватимуть власні кишені і кишені своїх господарів. Поки їх не наздожене доля інших впливових свого часу колаборантів типу Олексія Ковальова або Олексія Журавка.

Автор: ОЛЕГ БАТУРІН, Центр Журналістських Розслідувань