Ян Ярчук
Сумнозвісне бажання Міністерства освіти і науки України перевести дітей з онлайн навчання на очне, а також жорсткі вимоги до наповнюваності дистанційних класів ведуть до скорочення мережі шкіл та вивільнення вчителів, перш за все, у прифронтових регіонах Україні. Зокрема – на Херсонщині. Про це говорять вже на всіх рівнях. Здається, Міністерство нарешті почуло думку освітян та батьків з прифронтових областей.
19 червня з трибуни Верховної Ради України народний депутат України від Херсонщини Сергій Козир разом з іншими нардепами закликав Уряд та прем’єр-міністра України втрутитись у ситуацію, яка пов’язана вимогами наказів №1112 та №1276 Міністерства освіти і науки України. Про ці накази «Гривна» розповідала у матеріалі «На Херсонщині можуть закрити майже 40% шкіл: у чому причина».
Ці накази – це знищення освіти на прифронтових територіях та порушення конституційних прав дітей та батьків ВПО! Це втрата тисячі вчителів! Так вважає пан Козир.
«Для Херсонщини, для інших прифронтових регіонів, це найактуальніше питання. Вчителів переводять в якісь кадровий резерв, а ми знаємо, що в школах є нестача вчителів. Діти, які зараз навчаються дистанційно, не розуміють, куди їм далі йти», – сказав з трибуни Верховної Ради народний депутат і оприлюднив свій виступ на своїй сторінці у Фейсбук.
У коментарях херсонці підтримали його, мовляв, є діти, є вчителі, не треба знищувати школи деокупованих громад області та підігравати окупантам, які тільки і мріють про знищення всього українського. Дехто у коментарях охарактеризував заяву Козиря, який нещодавно очолив Херсонську обласну організацію партії «Слуга народу», демаршем, мовляв, наїхав на своїх.
Але, скоріш за все, все ж таки звернення не буде рахуватись як демарш, адже практично одночасно з виступом Козиря у Верховній Раді на сайті МОН з’явилася публікація про суттєві зміни, які стосуються організації дистанційної освіти. Чи знав про це пан Козир, можна лише здогадуватись, але виступити з трибуни з промовою, яка точно сподобається херсонцям, він встиг. З іншого боку, головне – результат, який був не можливий без розголосу проблеми.
Які зміни до своїх наказів внесло МОН?
Як йдеться на сайті, Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до наказів, які визначають особливості організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану.
Йдеться про накази МОН №1112 (від 7 серпня 2024 року) і №1115 (від 8 вересня 2020 року).
Ці зміни – частина політики «Школа офлайн». Її мета – забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від того, де вона перебуває, – на контрольованій українським урядом території, тимчасово окупованій чи за кордоном.
Рішення є результатом системної співпраці з громадами й областями, а також враховує пропозиції, надані в межах громадського обговорення. Затверджені зміни адаптовані до потреб і специфіки прифронтових та прикордонних із росією регіонів.
Що змінюється?
1) Нові правила щодо наповнюваності дистанційних класів
Мінімальна кількість учнів у дистанційному класі – 20 дітей. Утім, засновники шкіл можуть зменшити цю кількість:
• до 10 учнів – для закладів на тимчасово окупованих, прифронтових територіях, у селах і селищах всієї України;
• до 15 учнів – для закладів в інших містах.
Вимоги до наповненості дистанційних класів не розповсюджуються на заклади спеціалізованої та спеціальної освіти.
2) Дистанційна робота школи можлива навіть без усіх паралелей класів
Заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей. Наприклад, школа має дистанційні 1–6, 8–11 класи – 7 класу може не бути.
3) Окремий клас для навчання за українознавчим компонентом
У межах одного дистанційного класу учні мають навчатися лише за однією освітньою програмою. Це допоможе вчителю ефективніше працювати з дітьми різних категорій – тими, які перебувають в Україні на контрольованій урядом території, на ТОТ або за кордоном.
Діти за кордоном
Якщо дитина відвідує школу в країні перебування – вона може дистанційно навчатися за українознавчим компонентом в українській школі (5–8 годин на тиждень, без перевантаження).
Якщо дитина не ходить до місцевої школи – вона може здобувати освіту повністю дистанційно в українському закладі освіти.
Також для дітей за кордоном доступні індивідуальні форми навчання – екстернат або сімейна форма.
Діти на ТОТ можуть навчатися за педагогічним патронажем. Це індивідуальне навчання з урахуванням потреб дитини й безпекових обставин.
Важливо: навіть якщо в школі не відкрито жодного класу, вона може продовжити працювати у формі педагогічного патронажу. Ця форма передбачає оплату вчителю за навчання конкретної дитини.
Слід зазначити, що новий наказ ще не набув чинності. Це відбудеться після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Водночас, з огляду на важливість рішень, МОН уже розпочав їхню комунікацію, щоб школи, громади й освітяни могли завчасно ознайомитися з оновленнями.
Таким чином, є всі шанси, наприклад, зберегти єдину школу у Степанівці Херсонської громади. «Гривна» розповідала про проблему у своєму матеріалі «Призупинення навчання, а не закриття»: єдина школа Степанівки під загрозою?». Вона пов’язана з необхідністю виконувати формальну вимогу до кількості учнів у школі задля того, щоб вона могла отримувати освітню субвенцію на виплати заробітних плат. У наказах, які вимагали скасувати нардепи та громадськість, йшлося про мінімум 200 дітей у школах. Новий наказ дозволяє дистанційно працювати школам у прифронтових громадах з наповнюваністю і в 100 учнів.
Хто відповідатиме за формування освітньої мережі Херсонщини?
«Гривна» звернулася з інформаційним запитом до управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації з питанням щодо стану формування освітньої мережі.
Ми отримали відповідь:
«На рівні області не формується проєкт мережі початкових шкіл, гімназій, ліцеїв у розрізі громад. У межах виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти» розпорядженням в.о. начальника Херсонської військової державної
адміністрації від 27 лютого 2025 року № 105 затверджений перспективний план формування мережі закладів загальної середньої освіти, що надаватимуть послуги профільної середньої освіти у Херсонській області з 2027 року. Процес моделювання прогнозованої мережі закладів освіти, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти з 01 вересня 2027 року, здійснювався на основі планів трансформації мережі закладів загальної середньої освіти територіальних громад області з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, відповідно до культурно освітніх та інших потреб громад Херсонської області, а також залежить від їх впливу в умовах воєнного стану та передбачає коригування кількості задіяних закладів».
Іншими словами, нам відповіли про формування мережі для надання профільної освіти, зазначивши, що цим (корегуванням кількості) займаються громади. Цілком логічно, що й виконанням наказів МОН теж займаються громади, а значить зараз, після того, який новий наказ набуде чинності, органи освіти громад ще раз перероблять мережу своїх закладів освіти. І в цьому процесі важливо, щоб батьки та вчителі були залучені, а влада комунікувала з освітянами та батьками.
Фото ілюстративне, 24 канал
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Марина Поліщук
