Марина Поліщук
Милівська громада, що в Бериславському районі Херсонщини, – одна з тих, що найбільше потерпають від російських обстрілів. Люди поступово виїжджають з небезпечних територій, є села, де вже майже ніхто не живе…
Про ситуацію в громаді розповіла начальниця Милівської сільської військової адміністрації Любов Мінько в коментарі «Новинам Приазовʼя».
«НАС ПОЧАЛИ ОБСТРІЛЮВАТИ КАБАМИ»
У громаді – 10 населених пунктів, і 6 із них знаходяться в береговій зоні, тобто практично під цілодобовими атаками окупантів.
«Відстань між нами та лівобережжям – від 4,5 до 6 кілометрів. Тобто це зовсім близько, і всі види артилерії дістають, долітають до нас. А останні два тижні нас почали обстрілювати керованими авіабомбами. І наслідки цих руйнацій дуже вагомі, особливо це адмінбудівлі, школи наші, садочки, а також житловий приватний сектор.
Найтяжчий біль через те, що є поранені, є загиблі. Якщо прилетів КАБ на село, то, відповідно, руйнація повна. Страждають такі населені пункти нашої берегової зони, як Милове, Новокаїри, Качкарівка, Саблуківка. Напружена ситуація, є будинки, які не підлягають ремонту. Їх просто немає взагалі», – каже жінка.
За словами начальниці СВА, 6 населених пунктів берегової зони громади вже півтора року – без електрики, питна вода подається виключно за допомогою генераторів. А в деяких населених пунктах, де забір води був з Дніпра, нині – тільки привізна вода.
«Це дуже ускладнює ситуацію, тому що в цих населених пунктах завжди літають дрони, як ми кажемо, «пташки», тому дуже небезпечно. І природного газу в нас теж взагалі немає, тому пічне опалення. Привозять безкоштовний хліб та інші харчі. Люди переховуються у своїх уже обладнаних підвалах.
Зараз у нас на меті було покрити всі потреби, кожен підвал буржуйками. Тому що холод і сирість. Тому завдяки співпраці обласної військової адміністрації та волонтерам забезпечили надання цих буржуйок. Майже на 100% покриті потреби громади в паливних матеріалах», – розповідає Любов Мінько.
Є СЕЛА, ДЕ ВЖЕ МАЙЖЕ НІХТО НЕ ЖИВЕ
До повномасштабного вторгнення на території Милівської громади жили 7 тисяч людей, зараз – трохи більше за 1200. Через погіршення безпекової ситуації люди поступово виїжджають з громади. Евакуація з небезпечних сіл триває, але вона добровільна, зауважила начальниця СВА.
При цьому є села, де вже майже ніхто не живе. Приміром, у селі Республіканець наразі проживає всього 2 людини.
«Ми вже їх неодноразово разом із поліцією евакуювали в сусіднє село, надали їм житло, облаштували його, але бажання їхні одне: «Ми повертаємося до своїх домівок». Силоміць ми їх утримувати не можемо. Звісно, нам теж дуже зараз клопітно передавати їм і будь-який вид гуманітарної допомоги, але не стоїмо осторонь, вони не полишені», – каже посадовиця.
ВІДЗНАКА ЗА СЛУЖІННЯ ГРОМАДІ
10 лютого єпископ Херсонський і Таврійський, керуючий Херсонською єпархією ПЦУ Никодим повідомив про вручення начальниці Милівської СВА Любові Мінько відзнаки «Хрест Свободи».
«Любов Анатоліївна – начальниця Милівської сільської військової адміністрації в Бериславському районі. У зоні постійних обстрілів на своїй посаді вона незламно несе своє служіння і відважно допомагає дислокованим тут нашим захисникам, як і місцевим жителям. За дорученням жителів Милівської територіальної громади з відповідним клопотанням про відзнаку звернулися представники депутатського корпусу Херсонської обласної ради», – написав єпископ Никодим на своїй сторінці в соцмережі та опублікував фото.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не виїхав, бо не хотів кидати людей: голова Милівської громади – про життя в окупації, свій полон і звільнення села
Дарина Лапіна
