Марина Поліщук
На окупованому півострові продовжує поступово розгортатися гуманітарна, логістична та паливна криза. Що саме відбувається сьогодні в Криму, далі – розповідь кримчанки.
Ситуація в Криму погіршується внаслідок успішної стратегії Сил оборони України, спрямованої на ізоляцію півострова. Найбільша проблема – із пальним, яка тягне за собою безліч інших. Місяць тому окупаційна влада Криму ввела режим надзвичайної ситуації на півострові. За цей час до проблем із пальним додалися відсутність електро- та водозабезпечення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Усі стежки у нас як на долоні»: Мадяр розповів, як Сили оборони ускладнюють логістику РФ до Криму
Лівобережна окупована Херсонщина, яка межує із Кримом – не в кращій ситуації, у деяких громадах – навіть у гіршій. Тут теж тижнями немає світла, води, є проблеми з доставленням продуктів… Окупаційна влада ТОТ Херсонщини теж ввела режим надзвичайної ситуації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Запасаємося продуктами, деякі товари вже не завозять»: жителі ТОТ Херсонщини – про гуманітарну ситуацію
Публікуємо розповідь жительки Криму про ситуацію на окупованому півострові. Можемо припустити, що на окупованій Херсонщині відбуваються приблизно такі самі процеси. Розповідь кримчанки виклав на своїй сторінці в соцмережі Сергій Данилов – заступник директора Центру близькосхідних досліджень.
«Погляд з Криму на поточну ситуацію на півострові. Це коротке інтерв’ю взяте для корисної справи, а я з нього зробив коротку вижимку для своєї сторінки у фб», – зазначив Данилов.
Далі – пряма мова.
«Більшість бізнесів переживають катастрофу»
У Криму відбулися кардинальні зміни в гірший бік з пальним на АЗС, постачанням електроенергії, води та бізнесом. Як результат, з’явилося відчуття відсутності будь-яких перспектив.
Ціна бензину зросла з 70-80 руб./л до 200-270 руб./л, черги до 5-7 годин, і дають лише по 20 літрів у бак. На чорному ринку ціни сягають 350 руб./л.
Електроенергія подається на кілька годин із перервою на 10-12 годин. У північних регіонах світла не буває понад 10 днів. Від електропостачання залежить постачання води, якість якої значно погіршилася останнім часом. Напруга в мережі впливає на роботу побутової техніки, почалися поломки побутової техніки (пральні машини, холодильники, посудомийні машини, електроплити, кавомашини).
Більшість бізнесів переживають катастрофу. У рекреації та громадському харчуванні, які мають сезонний характер, багато хто змушений закриватися. Крім південного берега, майже ніде немає відпочивальників, майже всі повернули аванси, які були проплачені навесні. Персонал або звільнено, або працюють за 1/3 оплати. Щоправда, є постійні клієнти, які підтверджують свій відпочинок у серпні.
Знайомий, який має мініпансіонат на 30 номерів на березі моря, до середини липня не прийняв жодного туриста. Кафе в сусідньому селі попрацювали до 10 липня та закрилися.
Багато магазинів через відсутність підвезення продуктів та зростання закупівельних цін практично працюють у збиток. Особливо складна ситуація з продуктами, які потребують охолодження. Днями порівняли ціни – у Краснодарському краї продукти дешевші в 1,5-2 рази. Постачальники відмовляються від доставки товарів до Криму, побоюючись дронів та відсутності пального.
Бізнес або згортає роботу, або чекає на кращі часи. Найбільші збитки в тих, хто інвестував у виробництво та реалізацію продуктів харчування. Десятками тонн утилізують рибу. У Бахчисарайському районі на фермі, де вирощували осетрину, зіпсувалося 12 тонн продукції. У Джанкої на ринку, через перебої з електроенергією викинули 15 тонн м’яса. Зараз витрачають по 50000 руб. на добу на пальне для генератора.
Значно знизилася купівельна спроможність людей, зменшився асортимент у магазинах, які ще не закрилися.
Головна проблема у побуті – це перебої з електроенергією та водою. Доводиться закуповувати бензин для генератора, це приблизно 10-15 л на 3 дні і 30-45 тисяч руб. додаткових витрат. Дуже нестабільно працює інтернет, необхідно придбати безперебійне живлення за 100 тис. руб.
Невідомо як буде проходити навчальний процес – очно чи дистанційно?
Практично кожної доби ночами чути звуки дронів і стрілянину МВГ. Люди спочатку панікували, зараз уже трохи звикли. У літніх людей бувають панічні атаки. Удари завдаються по військових та інфраструктурних (електропідстанціях, залізниці) об’єктах. Житлова забудова страждає лише від уламків та випадкових падінь.
Із сусідами обговорюємо більше побутові проблеми: чутки про постраждалих, ціни та подальші перспективи. Люди уникають відвертих розмов про нальоти та їх причини. Мало хто кому довіряє, навіть ті, хто знають одне одного багато років.
«У Криму спостерігається параліч місцевої влади»
Реакція влади на надзвичайну ситуацію трансформувалася за останній місяць від “потерпіть”, “невдовзі все буде добре”, “все під контролем”, до визнання, що криза затягується і коли настане нормалізація, невідомо. Влада демонструє некомпетентність в управлінні комунальним господарством, ліквідації наслідків НС, охороні громадського порядку, справедливому розподілі ресурсів.
На паливну та енергетичну блокаду з боку ЗСУ накладається інформаційна блокада російської влади. Думаю, що причина – у неготовності до ситуації, відсутність політики та каналів інформації, здатних переконливо донести до людей корисну інформацію. І мені здається, що влада не розуміє, що відбувається.
Наприклад, абсолютно непомітна підготовка до зими. Натомість тривають (!) дорогі роботи з благоустрою: ремонтують цілком нормальні покрівлі цілими кварталами, витрачаючи сотні млн. руб., сотні млн руб. на інший благоустрій. Думаю, що місцева влада завдає більшої шкоди міському господарству, ніж українські дрони.
Нинішні удари ЗСУ – це абсолютно вдала та доречна відповідь на агресію.
Антиросійські виступи малоймовірні з огляду на інертність кримчан. На мітинги звикли ходити за гроші або за наказом, якщо залежні бюджетники, ідейних захисників росії дуже мало. Терпітимуть, лаятимуться в курилках, на кухнях. Відвойовувати Крим, гадаю, не доведеться, оскільки неможливість його захищати стане очевидною при домінуванні в небі, що вже відбувається і швидше за все посилюватиметься. Блокада унеможливить постачання насамперед армії. Військові будуть змушені його залишити, за ними поїдуть понаєхі й колаборанти. Дехто спробує залишитися. Пропаганда (навіть у школі!) лякає бендерівськими карателями, які тільки й мріють різати власників російських аусвайсів. Але кримчани вже жили за України і часто в побуті згадують ті часи. Думаю, що буде краще, якщо повториться сценарій 2014 року, тільки навпаки.
Не бачу реальних сил, які битимуться “до останнього” за росію.
Спочатку говорили, що скоро налагодитись і “все буде добре”. Потім був період мовчання. За тим пішли заяви про “підлих нацистів”, і що важко воювати з усім західним світом і протистояти НАТО. Припинення продажу пального населенню виявило слабкість влади у вирішенні питань постачання і нехтування інтересами населення Криму. І нарешті, показало вміння та бажання використовувати будь-який ажіотаж для отримання корупційної вигоди для себе. Можна сказати, зараз у Криму спостерігається параліч місцевої влади. З настанням осінньо-зимового періоду це стане ще очевиднішим.
Рано чи пізно катастрофічна відсутність води поставить хрест на економіці, сільському господарстві, рекреації та демографії у Криму. Умови життя призведуть до неможливості проживання великої кількості людей. Крим спорожніє. Енергетична та ресурсна блокада цей процес пришвидшить.
Найскладніше для людей стало після відключення стабільного електропостачання. Не було й немає достовірної інформації щодо відновлення енергопостачання. Без цього не можна вести бізнес, планувати особисте життя. Залишатися в Криму чи евакуюватися? Вивозити дітей чи їхати всім? Федеральній владі начхати на долю Криму та його людей.
Велика ватна частина населення деморалізована. Почуваються обдуреними і покинутими. Деякі їдуть до середньої полоси росії, багато перебираються на Кубань, Ставропілля. Чиновники купують житло на материку. Цей процес почався ще в 2014 році, у 2022-2023 роках продовжився, а зараз ще прискорився. Проукраїнські кримчани теж їдуть – в Україну і далі в Європу та Америку. Ці не шкодують, що поїхали.
Щодо ставлення до ударів ЗСУ по Криму, думки різко розділилися. Ватники різко засуджують, проукраїнські – радіють, думають, що така кампанія призведе до повернення Криму до складу України. Є, звичайно, “болото”, які пояснюють останні події тим, що йде війна. І кожна сторона використовує всі засоби, які у них є. Усі розуміють, що реально Росія втрачає контроль над «островом». Ходить жарт, що кримчани ніколи так погано не жили, як за президента Зеленського, але особливо при Трампі. Люди в сум’ятті. Дехто категорично не хоче говорити на ці теми. Вважають: будь що буде, від нас нічого не залежить, а небо не впаде, якось усе само собою вирішиться.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дефіцит пального б’є по російській ППО на ТОТ Херсонщини та Криму – «АТЕШ»
Ілюстративне фото із соцмереж
Дарина Лапіна
