Ян Ярчук
6 червня минає три роки з дня підриву російськими військами Каховської ГЕС. Руйнування греблі стало однією з найбільших техногенних та екологічних катастроф в історії незалежної України. Воно призвело до затоплення десятків населених пунктів, загибелі людей, руйнування інфраструктури та кардинальних змін у природних екосистемах півдня України.
За цей час у суспільстві та наукових колах не вщухають дискусії щодо майбутнього Каховського водосховища. Частина експертів наполягає на необхідності його відновлення для забезпечення водопостачання, роботи зрошувальних систем та розвитку сільського господарства. Інші звертають увагу на те, що після осушення водосховища на його місці почали формуватися нові природні екосистеми, зокрема вербові ліси, тому повернення до попередньої моделі не є доцільним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сотні солов’їв та дерева 7 метрів заввишки: який нині має вигляд ліс на місці знищеної Каховської ГЕС
Позиція влади та «Укргідроенерго»
У 2025 році президент України Володимир Зеленський заявив, що відновлення Каховської дамби потрібно близько 2 млрд євро. Він наголошував, що Каховська ГЕС є важливою складовою функціонування Запорізької АЕС:
«Каховська дамба та гідроелектростанція, яка необхідна для безпечної та нормальної роботи Запорізької атомної станції, може бути відтворена як спільний регіональний проєкт процвітання з аналогічною операційною структурою. Але вважаємо, що для цього, щоб це все відбулось та функціонувало безпечно, – Запорізька атомна електростанція, місто Енергодар, також Каховська гідроелектростанція мають бути демілітаризовані, бо зараз там – російські війська і війна, немає необхідної безпеки».
Своєю чергою в «Укргідроенерго» неодноразово наголошували, що готові розпочати відбудову одразу після деокупації території.
«Відновлення Каховської ГЕС має передбачати будівництво сучасних гідроспоруд, які відповідатимуть найвищим екологічним стандартам. Відбудова повинна здійснюватися в інтересах держави та майбутніх поколінь», – писали в Укргідроенерго.
За оцінками компанії, будівництво та введення в експлуатацію нової Каховської ГЕС може тривати близько 5 років, а наповнення водосховища – ще приблизно 2 роки.
Попри різні підходи: будь-які практичні рішення щодо майбутнього Каховської ГЕС неможливі без деокупації лівобережної частини Херсонщини. Це – факт!
Водночас науковці продовжують досліджувати наслідки катастрофи. Саме про це йшлося під час міжнародної науково-практичної конференції «Катастрофа Каховського водосховища: перспектива майбутнього», яка відбулася 4 червня у Херсонському державному університеті. Про це пише пресцентр ХДУ.
Далі – ключові питання, які обговорювали науковці під час дискусії
Сільське господарство після втрати зрошення
Однією з головних тем обговорення стала проблема водозабезпечення. Якщо до повномасштабного вторгнення основним споживачем води було лівобережжя Херсонщини з його масштабними зрошувальними системами, то сьогодні дефіцит вологи дедалі більше відчуває й правобережна частина області.
За словами докторки географічних наук, професорки ХДУ Дар’ї Мальчикової, навіть ті райони правобережжя, які раніше не потребували додаткового зрошення, нині стикаються з нестачею вологи через кліматичні зміни та трансформацію гідрогеологічних процесів.
Науковці наголошують, що регіон поступово переходить до умов ризикованого землеробства. Скорочуються площі овочівництва, а фермери все частіше вирощують продукцію на невеликих присадибних ділянках для реалізації на місцевих ринках.
Основним джерелом води для багатьох громад стали свердловини. Водночас, як розповіла Дар’я Мальчикова, фермери з Високопільської, Калинівської, Кочубеївської та Великоолександрівської громад повідомляють про стрімке падіння рівня води, високу вартість буріння нових свердловин та погіршення якості води. За їхніми словами, вода стала більш солоною та містить значну кількість механічних домішок.
Через нестачу вологи аграрії дедалі частіше втрачають посіви. Після проведення посівної кампанії частина господарств не змогла отримати врожай через відсутність дощів та неможливість забезпечити полив. Як писала «Гривна», площа знищених врожаїв на правобережжі Херсонщини у 2025 році сягнула майже 100 тисяч га. Причини – посуха, відсутність опадів і знищення системи меліорації після підриву російськими військовими Каховської ГЕС
Проблеми аграрного сектору впливають і на бджільництво. Через скорочення площ квітучих культур пасічники фіксують суттєве зниження медозбору.
Не менш складна ситуація склалася у тваринництві. Як зазначив декан факультету біології, географії та екології ХДУ Ігор Пилипенко, галузь скорочується майже до критичного рівня через дефіцит працівників та складні економічні умови.
«У працемістких галузях сільського господарства, таких як тваринництво, просто не вистачає людей. Це головна з ключових причин скорочення тваринництва», – зазначив науковець.
Додатковою проблемою стала неможливість вирощувати корми через відсутність сталого водозабезпечення. Водночас закупівля кормової продукції часто є економічно невигідною.
Фото із соцмереж
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
