Чому контрнаступ ЗСУ на Херсонщині просувається повільніше, ніж на Харківщині? На це питання дав відповідь міністр оборони Олексій Резніков. В інтерв’ю британському виданню Financial Times він заявив, що існує дві причини, які стримують рух наших військових на Херсонщині, пише «Обозреватель».

По-перше, це специфічний ландшафт регіону.

«Контрнаступ українських військових на Херсонському напрямку просувається повільніше, ніж на Харківському, оскільки це сільськогосподарський регіон з іригаційними каналами, які росіяни можуть використовувати як оборонні траншеї», – пояснив очільник Міноборони.

По-друге, російське військове командування відправило на Херсонщину 1200 чеченських солдатів – кадирівців. Їх використовують для того, щоб не дати окупантам залишати свої позиції, каже Резніков.

Досить пізнавально про місію кадирівців на війні в Україні, зокрема й на Херсонщині, розповів шеф-редактор сайту «Обозреватель» журналіст Орест Сохар у своєму телеграм-каналі. Далі – його допис.

«Рускозичні асвабадітєлі» під загрозою, на них нацькували кадирівців

Після масового дезертирства російських окупантів із Харківщини, Росія збільшить присутність кадирівців на фронтах. Вони формуватимуть так звані другі та треті лінії оборони, а насправді виконуватимуть роль загороджувальних загонів: розміщуватимуться за спинами російського гарматного м’яса та автоматними чергами «підбадьорюватимуть» усіх православних співвітчизників, які намагатимуться втекти з фронту.

«Пілотний проект» уже обкатується на Херсонщині, де окупанти очікували головний удар ЗСУ. Інститут вивчення війни (ISW) ще в серпні повідомляв про перекидання підрозділу кадирівців саме із завданням розстрілювати російських дезертирів, а чергова їх партія добралася на Херсонщину 2-3 дні тому.

Кадиров де-факто обізвав міністра оборони РФ Шойгу БОВДУРОМ і запропонував свої «командармські» послуги. Але кадирівці на передовій більше не воюватимуть, оскільки зазнали величезних втрат на Київщині та в Маріуполі, через що в Кадирова, за повідомленням розвідки, була неприємна розмова з чеченськими старійшинами. Тому «послуги» полягатимуть саме у створенні каральних загонів на полі бою.

Каральна місія – дуже до снаги представникам цього гірського народу. Адже якщо хтось у РФ вважає, що гірці забули гіркоту втрат першої та другої Чеченської воєн, то дуже помиляється. Кадирівці використовуватимуть будь-якому можливість помститися всім десантникам, гвардійцям, та іншим путінським «кавалеристам», які свого часу воювали на їхній території. Тим паче, що війна – з невірними, а це – святе.

Російські військові скаржаться на кадирівців із перших днів. Їм не подобалося, що підлеглі Кадирова йдуть за їхніми спинами в повній амуніції та з новою зброєю, тоді як росіян відправляють на бійню на зламаній техніці.

Як тільки Кадиров отримає ліцензію на вбивство православних, їхнє становище буде ще більш незавидним. Не те, щоб я їх шкодував, просто констатація медичного факту.

Єдині, хто поки що впевнено протистояв кадирівцям, – буряти. Зафіксовано десятки випадків, коли і п’яні, і тверезі буряти влаштовували перестрілки з “чеченцями”. І це тільки квіточки.

Тут просимо не плутати чеченців з кадирівцями. Справжні чеченці воюють на боці України, бо як ніхто добре знають ціну росіянам. Народ Ічкерії намагався звільнитися від російської окупації, і зараз розуміє, що перемога України дасть можливість відродити незалежність Чечні. Це знає й Кадиров, бо в незалежній Чечні його розстріляють першим за численні злочини проти власного ж народу.

Тому Кадиров разом зі своїми бойовиками готовий стріляти в росіян, які «погано воюють» та вирішили втікати з війни. Але прийде час, коли після чергового «перегрупування» (а простіше кажучи втечі) росіян з Донбасу, Херсонської області та Криму, загороджувальний загін кадирівців неодмінно почне стріляти і в «зрадників» у Кремлі.