30 березня в Херсон з’їхалися очільники об’єднаних територіальних громад: обласне відділення Асоціації міст України проводило засідання щодо політики в сфері місцевого самоврядування
Мова йшла про найактуальніші зараз виклики в гуманітарній сфері – стосовно реформ у освіті, медицині та соціальній, які викликають у селян багато питань. На-приклад, згідно освітній реформі з 1 вересня 2018 року учні 1-х класів можуть розпочати навчатися за стандартами Нової української школи (НУШ). Їх впровадження потребує потужної методичної підтримки вчителів і матеріально-технічного забезпечення освітньої діяльності. Тільки в Херсоні 138 класів необхідно оснастити меблями, дидактичними матеріалами, комп'ютерною та розмножувальною технікою, аби створити «нове освітнє середовище». Для цього з міського бюджету на їх придбання потрібно більше 20 мільйонів гривень! Що ж тоді говорити про сільські школи?
Крім того, вже напевне не йдеться про вчасне забезпечення першокласників новими підручниками. На сьогодні їх ще навіть не розпочали друкувати – а до початку навчального року треба мати близько 18 мільйонів примірників! Зокрема для Херсона на умовах співфінансування (50% на 50% із державного та міського бюджетів) треба по 638 тисяч гривень на 58 спеціальних комплектів для шкіл міста.
Гострі дискусії вели голови об’єднаних громад щодо утворення так званих опорних шкіл – добре обладнаних освітніх закладів, до яких із навколишніх сіл приїздимуть учні від 5 до 11 класу. Наприклад, за законодавством, під час проведення конкурсу на «звання» опорної школи обов’язково враховуються зручність і наявність автомобільних шляхів із твердим покриттям – для безпечного та вчасного підвезення учнів і працівників. Питання якості наших шляхів, погодьтеся, риторичне – особливо в сільській місцевості. Крім того, як зазначив голова Музиківської громади Олександр Лейбзон, у Білозерському районі жодна зі шкіл не відповідає вимогам базової школи. Тому він категорично проти створення таких шкіл: «Цим ми вбиваємо суміжне село!». На його думку (її підтримали всі учасники обговорення), Херсонщині потрібна регіональна, а не загальнодержавна політика освітньої реформи – коли на місцях самі визначатимуть, які школи потрібні селам.
З іншого боку, є питання, які громада не може вирішити самотужки, – наприклад, кадрове. Брак молодих кадрів усе більше відчувається навіть у міських школах. Адже реальної можливості ні приваблювати матеріально молодь, ні стимулювати кращих учителів немає. Коштів освітньої державної субвенції вистачає лише на заробітну плату. Нардеп Олександр Співаковський, який був учасником наради, вихід бачить у тому, щоб виховувати власні кадри – змалечку. «Рабства в нас немає, ламати когось через коліно, змушуючи повертатися й “відробляти”, – доброго нічого не вийде». Тож треба якось мотивувати. А перш за все варто помірковано підійти до власне напрямку освіти, бо обирати його – це тепер також право громади, батьків. Досить різко відреагував нардеп на слова представниці міського управління освіти Херсона, яка сказала, що школи з 1 вересня «повинні переходити до стандартів Нової української школи: «Ні, не повинні, – наголосив Співаковський як один із авторів прийнятого в минулому вересні Закону “Про освіту”. – Читайте закон, а не вказівки управління: школи мають обирати самі! Головне, щоб для дітей були рівні можливості, а по закінченню навчання вони мали необхідні знання та вміння. Та шлях, яким цього досягти, – вільний вибір громади!».
За словами нардепа-освітянина, є два варіанти розвитку дітей: соціалізація та капіталізація.
Перший, на який зроблений акцент у НУШ – це 10 так званих компетентно-стей, якими в процесі навчання має оволодіти учень: спілкування державною та іноземними мовами, математична, загальнокультурна, екологічна компетентності, підприємливість, інноваційність, уміння навчатися впродовж життя. Цього досягають через інтегроване навчання на комплексному підході: освіта не ділиться на окремі дисципліни (історію чи фізику, наприклад), а учні шукають зв’язок між дисциплінами та спираються на знання й навички з кількох предметних областей. Другий варіант – це звичне нам, але вдосконалене вивчення конкретних предметів: біології, хімії, географії, аби дитина мала широке коло знань. Кожен із напрямків освіти має право на існування, як і авторські навчальні програми, але обирати мають на місцях батьки разом із учителями.
Оскільки в будь-якому разі якісна освіта потребує вкладання коштів, не могли не зачепити й фінансування. З одного боку, керівникам навчальних закладів надали фінансову автономію. Але з другого, як прозвучало на засіданні, вони зовсім її не хочуть! Мовляв, не стільки коштів, як відповідальності. Та, як висловився Олександр Співаковський, «якщо директор не хоче користуватися свободою, то є питання до самого директора – треба цього навчати». На думку нардепа, час виходити з підпорядкування держказначейства, переводити навчальні заклади в неприбуткові підприємства – це дасть поштовх розвитку.
Проте реакція голів ОТГ на це була далекою від оптимізму…
Після довгого обговорення проблем учасники засідання вирішили виступити з трьома пропозиціями до народних депутатів і влади. Перше –це повернення бюджетних місць у ВНЗдо регіонів, аби студенти мали змогу навчатися в рідному регіоні, а не їхати світ за очі «за бюджетом». Друге – розробити регіональну програму опорних шкіл для Херсонщини з урахуванням географічних умов і інфраструктурних можливостей. Третє – представники влади повинні серйозно взяися за розвиток інфраструктури, зокрема доріг у селах. І висловили невдоволення тим, що на засідання, на якому обговорювали такі важливі питання, не прийшов голова департаменту освіти й науки Херсонської ОДА Євген Криницький…
Не менш важливою темою стало обговорення реформування системи охорони здоров’я. Заступник директора департаменту охорони здоров’я ОДА Ліна Бондарєва нагадала присутнім про етапи реформи та детально поінформувала про її хід у регіоні. За її словами, в цій системі в електронному вигляді працюють поки що тільки Музиківська, Каланчацька та Кочубеївська громади – там повністю забезпечили лікарів технікою та доступом до мережі Інтернет. «Зараз ми працюємо над тим, щоб лікарні та амбулаторії вносили дані пацієнтів до електронної програми, – розповіла Ліна Володимирівна. – Вже включені 27 тисяч осіб, але єдиного реєстру ще немає».
Ліна Бондарєва пояснила, що громадам треба перевести свої лікарні, амбулаторії та Центри первинної медико-санітарної допомоги з бюджетних установ у статус комунальних некомерційних підприємств (КНП). Нині в області лише Центри ПМСД Верхнього Рогачика та Іванівки перейшли на такий формат. А в Херсоні ще навіть не створили Центри первинного рівня медичної допомоги, розповіла Ліна Володимирівна. А субвенція держави буде надходити до КНП, приватних медичних установ або лікарів, які зареєстровані фізособами-підприємцями – в разі укладання угоди з Національною службою здоров’я.
Першим кроком для медичного закладу має стати автономізація (тобто самостійність, перехід у статус КНП), другим – підключення до електронної мережі eHealth, третім – принцип «гроші йдуть за пацієнтом», для чого всі мешканці громади мають обрати собі сімейного лікаря та підписати з ним угоду-декларацію.
Треба відзначити, що медична галузь області до реформування підготувалася краще, ніж освітня – принаймні, теоретично. Та в реальному її запровадженні проблем теж вистачає. Так, із медичними кадрами ситуація ще гірша, ніж із учителями. Ліна Бондарєва зазначила, що фахівцями область заповнена лише на 37%, з них половина – пенсійного віку! Вирішувати проблему треба негайно всіма засобами. Зокрема перена-вчанням лікарів різних напрямків на сімейних. До речі, зарплата сімейного лікаря, згідно з анонсованою реформою, становитиме 15–17 ти-сяч гривень. Усі питання, пов’язані з медичною реформою в сільських закладах, голови ОТГ можуть дізнатися
в облдепартаменті охорони здоров’я.
У реформуванні системи соціального захисту відносно об’єднаних громад найтривожнішим питанням стало впровадження монетизації пільг на проїзд. На засіданні прозвучало, що відповідно до чинного законодавства та обсягів пільг, установлених державою, видатки з місцевих бюджетів ризикують сягнути 12–15% від власних надходжень, що є неприйнятним для будь-якої громади. Та присутні не обговорювали проблему детально, а читачі «Гривни» можуть дізнатися про неї детальніше на сторінці 13 цього номеру.
Тэги: