Причепурили гігантську красу: в Одеському оперному театрі відбулася щорічна «Люстрова церемонія» (фото)

Із 5 по 8 лютого в Одеській опері відбулася «Люстрова церемонія» – так велично тут називають профілактичний процес чепуріння головної люстри. Цей процес, що відбувається раз на рік, насправді давно перетворився на видовищну подію культурного життя на Одещині.

Кришталева ажурна люстра є дорогоцінною прикрасою глядацької зали Одеського національного академічного театру опери та балету. Технічні параметри люстри вражають:

– висота – 9 метрів,
– діаметр – 4 метри,
– вага – 2,5 тонни,
– на люстрі – 189 лампочок та близько 800 декоративних елементів із гірського чеського кришталю.

Раз на рік «пані» люстру спускають зі стелі, щоб причепурити: очистити від пилу плафони, бронзові та кришталеві елементи, замінити лампочки, перевірити її технічний стан загалом. Насправді це складна технічна процедура, яка складається з багатьох процесів.

«Дві з половиною тонни неперевершеної краси спочатку спускають, а після закінчення робіт підіймають угору. Роботи проводяться за допомогою так званої телескопічної стріли. Цю технологію використовують у театрі вже пів століття»,розповідають на сторінці Одеської опери в соцмережі.

У театрі додають, що процес спуску/підйому люстри – складний та вражаючий, він здійснюється за допомогою єдиного в театрі ручного механізму. Спочатку з частини проходу зали знімають сукно та демонтують половиці. З-під підлоги за допомогою ручної лебідки піднімають спеціальну телескопічну вишку. Вона має довжину 24 метри та робить оберт на 360 градусів. З її допомогою можна отримати доступ до будь-якої точки люстри. Сконструйована ця вишка була в 1970 році – до цього люстру чистили за допомогою будівельних лісів, описує процес bilyayivka.city.

Загалом профілактика технічного стану люстри відбувається так: спочатку шестеро працівників опускають її в партер. Потім бригада електриків змінює всі 189 світлодіодних лампочок, попри те, працюють вони чи ні, і чистить плафони. Наступного дня 15 прибиральниць миють люстру зсередини та спеціальним розчином протирають усі елементи богемського кришталю. Потім люстру піднімають на своє місце.

Дійство триває декілька днів, а кількість охочих подивитися на нього зблизька зростає з року в рік. 2024-й не став виключенням – цьогоріч, крім звичайних екскурсій, на профілактичне чепуріння люстри до Одеської опери запросили переселенців, військових, дітей-сиріт, мешканців будинків для людей похилого віку тощо.

До речі, наразі глядацьку залу в Одеському оперному театрі прикрашає копія люстри – оригінальну, створену наприкінці XIX століття, було втрачено під час Другої світової війни. Історики розповідають, що коли навесні 1944 року Одесу звільнили, окупанти при втечі пограбували театр – забрали люстру, цінні декорації тощо. Але коли ешелон з награбованим залишав Одещину в напрямку Румунії, його підірвали, тож усі безцінні автентичні театральні речі було втрачено назавжди.

У 1953 році виготовили нову люстру – точну копію втраченої. Щоправда, вона важча від оригіналу, бо її каркас було зроблено з гільз патронів і снарядів, які влучили в будівлю театру під час Другої світової війни. Сьогодні люстра в Одеській опері є найбільшою в Україні.

Раніше «Гривна» розповідала, як війна призвела до художнього самоаналізу в Одеському оперному театрі. Після повномасштабного вторгнення РФ тут тривали суперечки про те, чи потрібно вилучати з репертуару класичні твори, створені російськими поетами та композиторами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під «Блакитним щитом»: на Одещині пам’ятки архітектури позначили емблемами Гаазької конвенції

Фото: Facebook/Одеська опера 

Пов'язані записи

Не виїжджають, бо доглядають майже 60 покинутих тварин: історія родини з прифронтового Оріхова

Оріхів Запорізької області, що потерпає від російських обстрілів, майже спорожнів. Більшість жителів покинули свої домівки, рятуючись від постійної небезпеки. Нині прифронтовий Оріхів готується до чергової зими в умовах війни. З…

День 1015. 4 грудня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Залишається високий рівень загрози у 12 з 17 деокупованих громад Херсонщини, що входять до так званої “червоної зони”. Це Херсонська, Білозерська, Станіславська, Чорнобаївська, Дар’ївська, Тягинська, Бериславська, Новорайська, Милівська, Новоолександрівська, Новокаховська…