В окупованих районах Херсонської області російські кати продовжують викрадати голів громад, декого з них – повторно. Так, 15 вересня стало відомо про чергове викрадення голови Станіславської ОТГ Івана Самойленка.

Вперше російські окупанти затримали його 23 червня. Після кількаденного полону його повернули, і голова продовжив виконувати свої обов’язки, опікуючись селами ОТГ, які страждають через періодичну відсутність електро-, водо- та газопостачання – через постійні бойові дії. 

«Його незаконно затримали представники так званої “комендатури” з Широкої Балки», – написав у соцмережі про нове затримання Самойленка каховський журналіст Олег Батурин.

19 вересня сам Іван Самойленко повідомив через соцмережу, що він уже вдома:

«Після 5-денної моєї відсутності я разом з вами продовжую працювати над вирішенням проблемних питань з енергозабезпечення, водопостачання та газопостачання нашої Станіславської громади».

Подробиць затримання та вимоги окупантів Самойленко не повідомив, але відомо, що повернувся він побитим…

Ще одне повторне викрадення голови ОТГ – 14 вересня російські військові викрали колишню голову Білозерської селищної ради Антоніну Чередник. Її забрали о 17 годині з робочого місця і відвезли в невідомому напрямку. Про це повідомляє «Суспільне», посилаючись на доньку викраденої, Вікторію.

«У Білозерці інформації жодної не надають, у херсонській комендатурі записали дані та сказали передзвонять, але займуться цим питанням тільки з 21 вересня», – розповіла Вікторія.

Першого разу Антоніну Чередник забрали 24 червня і через два дні відпустили. Що з нею наразі – не відомо.

Місяць тому, 16 серпня, з власного будинку окупанти викрали голову Верхньорогачицької громади Світлану Коротун. Досі про долю жінки нічого не відомо.

Світлана Коротун завжди уникала розмов про політику, аби не наражатися на небезпеку. Натоміть усі зусилля спрямувала на допомогу соціально вразливим землякам та роботу комунальної сфери. І домоглася того, що вся «комуналка» з початку війни працювала без збоїв, пише «Голос України».

Мешканці Верхнього Рогачика розуміють – для чого викради їхню очільницю: погрозами й тортурами хочуть добитися згоди на «добровільну» співпрацю та публічну заяву про прийняття «руcького міра».

Десятки голів місцевого самоврядування, котрим пощастило вирватися з російських катівень, після того поспіхом евакуювалися. Але вириваються далеко не всі: про декого вже місяцями жодних звісток не надходить…