Правила поведінки на деокупованих територіях: як розпізнати вибухонебезпечні предмети

Правила поведінки на деокупованих територіях: як розпізнати вибухонебезпечні предмети

Автор: Марина Поліщук 31 Жовтня 2022 16:15

На Херсонщині Збройні сили України продовжують поступово звільняти території, загарбані російськими окупантами. Але в деокупованих населених пунктах та навколо них підступний ворог залишив по собі пастки у вигляді мінувань. І навіть після первинного очищення звільненої місцевості піротехнічними підрозділами ДСНС люди мають дотримуватися правил безпечної поведінки.

На жаль, усюди в деокупованих регіонах трапляються випадки підриву на мінах. Нагадаємо, 26 жовтня неподалік від села Білоусове в Бериславському районі під час розмінування лісосмуги на деокупованій території Херсонщини загинув очільник вибухотехніків обласної поліції полковник Олександр Козюра.

Як безпечно пересуватися деокупованою територією 

Державна служба з надзвичайних ситуацій нагадує, як безпечно пересуватися деокупованою територією:

- користуйтеся асфальтними і бетонними дорогами,
- не підходьте до покинутих будівель, автівок, блокпостів,
- не чіпайте зброї, техніки чи будь-яких підозрілих предметів,
- не заходьте в ліси й лісосмуги, сади, на поля й городи,
- відстежуйте небезпечні зони в мобільному застосунку «Розмінування України».

Про додаток «Розмінування України»

Інтерактивна мапа застосунку в режимі реального часу показує ймовірні та вже підтверджені загрози, відомі ДСНС, повідомляє пресслужба відомства. До обстеження та знешкодження саперами цих вибухонебезпечних предметів наближатися до місця їхнього розташування категорично заборонено. Якщо ви все ж потрапили в червону зону, застосунок одразу вас про це повідомить.

Як встановити додаток «Розмінування України»:

- Android - за посиланням,
- Apple - за посиланням.

Якщо натрапили на небезпечний предмет

Обізнаність та уважність – запорука безпеки, наголошує пресслужба ДСНС і нагадує правильний алгоритм дій у разі виявлення вибухонебезпечного предмету:

- не чіпати,
- відійти,
- позначити місце,
- попередити оточуючих,
- зателефонувати 101 або 102.

Як розпізнати вибухонебезпечні предмети та чого НЕ робити

Детальніше про те, де і з якими вибухонебезпечними предметами можна зіткнутися, які вони на вигляд, які пастки можуть приховувати та що необхідно робити, аби не постраждати, – пояснив Володимир Сацик, офіцер з інформаційно-мінної безпеки, експерт Міжнародної благодійної організації The HALO Trust, пише avm-ua.org.  

1. АВІАЦІЙНІ БОМБИ. Більша кількість з них обладнані сповільнювачами – вибух відбувається лише через деякий час після падіння. Найчастіше вони використовуються безпосередньо на лінії фронту.

2. РАКЕТИ. Можуть бути носіями єдиної зарядовибухової речовини, яка спрацьовує, коли ракета потрапляє в ціль. Деякі є носіями касетних боєприпасів (град, ураган, смерч), що забруднюють певну територію і можуть або спрацьовувати одразу, або дистанційно мінувати прилеглі ділянки (протипіхотними або протитранспортними мінами).

До ракет категорично забороняється наближатися, адже можуть спрацювати бойові частини. Тільки сапер або кваліфікований працівник може зрозуміти, чи залишилась робоча бойова частина чи ні. Крім того, великі ракети, на відміну від малих, можуть використовувати токсичне рідке паливо, яке спричиняє тяжкі опіки й отруєння. 

3. КАСЕТНІ БОЄПРИПАСИ. За статистикою, до 70% постраждалих від цієї зброї – саме цивільні, тому їх використання заборонене міжнародними конвенціями. Їхня небезпека в тому, що пересічні (цивільні) громадяни не знають, як вигляд вони мають. Зовнішньо касетні боєприпаси можуть бути схожі на звичайні побутові предмети. Так, найбезпечніший боєприпас, який у нас використовується, виглядає як консервна бляшанка. 

4. АРТИЛЕРІЙСЬКІ СНАРЯДИ. Варто пам'ятати: якщо візуально здається, що всередині снаряду щось може знаходитись – там обов'язково є вибухова речовина. Артелерійські снаряди – один із найнебезпечніших боєприпасів, з яким ви можете зіткнутися.

Боєприпаси, які вже були використані і з якоїсь причини не спрацювали, – більш небезпечні. За статистикою, кожний третій снаряд не спрацьовує. Відтак використаний боєприпас може спрацювати в будь-який момент. Для вибуху достатньо навіть сейсмічних коливань вашої крові. Отож, ніколи не наближаємося, не торкаємося. 

5. ГРАНАТИ. Сучасні гранати мають різний вигляд, тому не варто покладатися на свої знання. Найчастіше їх встановлюють як пастки – розтяжки. Вони використовуються також як боєприпаси для цивільних квадрокоптерів. Тому, якщо бачите щось схоже на ВОГ-25 (див. фото), але воно загорнуте в ізоляційну стрічку, з пір'ям – це може бути саме цей боєприпас. Не чіпаємо!   

6. БОЄПРИПАСИ ДО СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ (звичайні патрони). Вибухонебезпечний предмет, якого достатньо, щоб відірвати декілька пальців, вибити очі чи щось подібне. Маємо безліч історій скалічених дітей, які гралися патронами. Не варто недооцінювати небезпеку! 

7. МІНОМЕТНІ МІНИ.

8. ПРОТИПІХОТНІ МІНИ. Виготовляються в тому числі з пластику, що ускладнює їхній пошук за допомогою металошукачів. На відміну від ракет, снарядів, які легко помітні, міна – це завжди пастка. Вона фарбується та встановлюється таким чином, щоб її взагалі неможливо було помітити: на/під землю, під воду, на будь-який поверхнях. 

9. ПРОТИТРАНСПОРТНІ МІНИ. Виготовляються в металевих/пластикових/дерев'яних корпусах або без корпусів узагалі – виключно вибухова речовина (тротил та детонатор). Обладнуються датчиком цілі, який не спрацьовує на невелику вагу. Чіпати такі міни теж забороняється, адже будь-яка пастка може мати декілька рівнів, і під міною може бути захована граната. 

Якщо вибухнула міна – не наближайтеся. Це небезпечно, адже міни не встановлюються поодинці – завжди є схеми мінування. Їх встановлюють професіонали, не залишаючи на поверхні жодних зовнішніх ознак.  

Після 24 лютого на нашій території почали використовуватись найновітніші міни, які обладнані сейсмічними, інфрачервоними датчиками. Тобто міна побачить вас набагато раніше, ніж ви її. Замінованим може бути що завгодно: дитячий майданчик, релігійні споруди... Ніяких обмежень не існує. Тому єдиний надійний спосіб не постраждати від міни – не відвідувати території, які ними можуть бути «забруднені». 

ПАСТКИ (РОЗТЯЖКИ) 

Пастки (розтяжки) можуть бути створені на рівні ніг, обличчя. Це може бути не лише мотузка, ліска, а й моток дроту на землі, рибацький гачок на гілках кущів чи дерев. При виявленні розтяжки не можна її чіпати, зрізати, як показують у кіно, адже розтяжки можуть бути спрямовані на градус відхилення.  

ПІДРИВНИКИ, ДЕТОНАТОРИ 

Навіть маленькі складові частини боєприпасів можуть бути небезпечні. Насамперед це стосується підривників та детонаторів – тієї складової частини боєприпасів, яка ініціює основний заряд вибухової речовини. У них знаходяться нестабільні вибухові речовини, які можуть спрацювати, до прикладу, від тепла рук.  

Вибухові пристрої можуть маскуватися під будь-які побутові предмети: цукерки, гроші, телефон, іграшки. Отож, не знаєте що це – не беріть. Розповідайте дітям про можливі загрози.

Найменша відстань, на яку відлітають уламки від бомби, – це 17-25 метрів. Швидкість пересування вибухової хвилі – до 2 тисяч метрів на секунду. Тому не варто випробовувати долю і перевіряти, що ховається за незрозумілим предметом.  

Тэги:

Приєднуйтеся до нас:
Telegram-канал «Херсонська Гривна»
Google News
Більше матеріалів