Катерина – одна з пошуковців, які входять до складу позаштатної пошукової групи при Регіональному управлінні ТрО «Південь». Її головне завдання – знаходити тіла загиблих захисників та повертати їх додому. Найбільше пошукових експедицій команда провела на Херсонщині.
ДОВІДКА. Пошуками тіл загиблих захисників спочатку займалася пошукова група волонтерів Воєнно-історичного центру «Пам'ять і слава». Катерина теж була в ній волонтеркою. Навесні 2023 року частина групи мобілізувалася і продовжила роботу вже в складі позаштатної пошукової групи при Регіональному управлінні Сил ТрО «Південь». Катерина теж стала військовослужбовцем 122-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Працює пошукова група під керівництвом Цивільно-військового співробітництва Генштабу ЗСУ, що розширило можливості та полегшило роботу.
Тендітна дівчина з великим серцем і незламною силою духу – так про Катю, військову родом з Одещини, кажуть побратими.
«Її життя кардинально змінилося з початком повномасштабної війни, проте вона знайшла в собі сили допомагати іншим у найважчі часи.
До війни Катерина працювала проєктним менеджером, реалізовуючи різноманітні соціальні проєкти. Її досвід і емпатія стали в пригоді в новій ролі. Тепер її головне завдання – знаходити зниклих безвісти військовослужбовців ЗСУ та повертати їх додому», – ідеться в дописі на сторінці Регіонального управління Сил ТрО «Південь».
Військова зізнається, що ніколи не думала, що буде займатися пошуком загиблих. Вона відмовилася від мрії працювати ветеринарним лікарем, вважаючи себе занадто чутливою для цієї професії. Однак доля склалася так, що саме Катя стала тим, хто допомагає сім’ям знайти спокій і вшанувати пам’ять своїх рідних.
«Моя робота – це не про звання, це не про кар’єрну сходинку у військовій службі. Я сюди прийшла лише для того, щоб виконувати саме цю роботу, щоб повертати людей. І всі свої зусилля я направляю тільки на цю діяльність», – ділиться Катерина.
Найбільше пошукових експедицій Катерина з командою провела на Херсонщині, де бої точилися з особливою жорстокістю.
Свою роботу під час однієї з поїздок на деокуповану частину області команда нещодавно показала на сторінці громадської організації «Воєнно-історичний центр "Пам'ять і слава"».
Щоби впоратися з емоційним навантаженням, Катерина почала писати вірші.
«Момент, коли пропускаєш усе через себе, можеш передати словами, поділитися тим, що ти відчуваєш, якось передати цей біль, воно трішки рятує. Це є своєрідним моментом завершення історії, щоб більше не тригерило», – пояснює вона.
На знімках: військовослужбовиця Катерина під час пошукових робіт. Фото з особистої сторінки військової в соцмережі
Тэги: