Ян Ярчук
24 листопада стало відомо, що у Туреччині зупинилося серце кримсько-татарського активіста, жителя Новоолексіївки Генічеського району Херсонщини, бранця Кремля Едема Бекірова. Йому було лише 64 роки.
Для Херсонщини постать Едема Бекірова – це як один із символів боротьби за ідентичність кримсько-татарського народу. Ця боротьба не зі зброєю у руках, а через спосіб життя, підтримку традицій, виховання дітей, які притаманні родині Бекірових – Гульнарі та Едему.
Ворог найбільше ненавидить саме таких громадян України, які без пафосу, кожного дня протягом всього життя дотримуються однієї лінії – правди, свободи, порядності, патріотизму, поваги до культури свого народу та любові до України.
«Для нас Крим – це просто вище нема, найвища точка, апогей, так скажу. І все, що відбувається з Кримом – це наш біль, це наша трагедія», – казав Едем Бекіров в одному з інтерв’ю.
12 грудня 2018 року на адміністративній межі з окупованим Кримом Едема Бекірова було затримано представниками окупаційної влади Криму. Едем їхав до старенької матері, яка залишалася в окупованому Криму. Його заарештували та помістили до СІЗО, звинуватили у перевезені вибухівки. Для інваліда І групи, який переніс операцію на серці, ампутацію ноги – арешт та утримання у СІЗО стали занадто складним випробуванням.
Ця ганебна ситуація набула розголосу. Країною ширилася акція з вимогою звільнити Едема Бекірова.
30 січня 2019 року колегія Херсонської обласної державної адміністрації підтримала акцію, адже злочин зокрема було скоєно окупаційною владою держави-агресора через те, що Едем є чоловіком Гульнари Бекірової, державного службовця, заступника голови Генічеської райдержадміністрації. І саме через їі активну проукраїнську позицію окупанти вирішили помститися їй, захопивши її чоловіка.
Херсонці виходили на акції на підтримку політв’язня Едема Бекірова. Фото: ХОДА
7 вересня 2019 року Едема вдалося повернути додому. За ґратами він провів 270 днів.
«Едем Бекіров був одним із звільнених у 2019 році під час першого масштабного обміну утримуваними особами між Україною та Росією. Повернувшись додому, він продовжував боротися з наслідками тяжких хвороб, які посилились у період незаконного утримання. У квітні 2022 року Едема Бекірова вдалося вивезти для лікування до Туреччини, де він перебував весь цей час», – йдеться у повідомленні зі співчуттям Меджлісу кримськотатарського народу.
Як згадують Едема Бекірова
***
«Без тебе…
У тебе було стільки тепла, підтримки й турботи
Ти не здавався, навіть коли життя випробувало до краю
Ти пережив полон, катування, які загострили твої хвороби
Але ніколи не перестав бути сильним, справжнім. І закоханим у свою Гульнару, яка давала тобі сили.
Я завжди пам’ятатиму, як ти готував свою шурпу з тим особливим смаком дому, який у тебе відібрали окупанти. Шурпу, яку ніхто у світі більше так не приготує.
Я памʼятатиму твої притчі та поради
Твою посмішку, як на цьому фото. Ти мене пригощав смаколиками і ми говорили про плани, якісь дрібниці. Ця посмішка була чудова, така, сповнена життям
Ніхто так не називав мене так, як ти – Анжелік
Без тебе
Ти стояв до кінця», – написала херсонська журналістка, яка під час тимчасової окупації Херсона була у катівні росіян, Анжела Слободян.
***
«Здається, це був вересень 2018 року…, я приїхав із Києва до Новоолексіївки потягом, на вокзалі мене зустрів Едем Бекіров і привіз до себе додому, щоб пригостити сніданком.
Поки його дружина збирала сніданок, я попросив Едема показати його сад та город біля дому. ….
Зараз в будинку Едема російські варвари влаштували казарму, зрубали дерева, засрали все навколо… Дасть Всевишній, і Херсонська область, і Крим будуть звільнені від російських варварів, все повернеться своїм господарям, але ще довго доведеться вичищати та відновлювати…», – згадував у 2023 році голова Меджлісу Рефат Чубаров.
***
«У це так не хочеться вірити, і я весь ранок, поки над нашими головами літали вбивчі російські безпілотники, перевіряла інформацію, сподіваючись, що це все-таки помилка. Але, на жаль.
Цього року Едем зателефонував мені, щоб привітати з днем народження, і це було так тепло й щиро, що було годі уявити: як людина, котра пережила стільки болю, може бути такою уважною, люблячою, надихаючою для всіх інших? Таким він був для усіх, хто його знав і любив, і його серце було буквально безмежним у своїй любові й стійкості. Таким він є, бо він ніколи не буде в минулому часі. Хай Всевишній подарує йому спокій, якщо тільки той спокій є бодай десь. Бо Едем-ага заслуговує його більше за всіх.
Наступні рядки писалися для книжки ще 2023 року, але відчувається, ніби це було було щонайменше позавчора.
[… — А після Перемоги я вас запрошую на плов. Навчу готувати найкращий. У нас на подвір’ї завжди збиралося багато людей, і ми готували плов. На все село пахощі, — говорить чоловік на лікарняному ліжку.
Він підносить телефон ближче до обличчя, щоб мені було добре чути його слова, а натомість в екран потрапило поменше трубочок, крапельниць та іншого медичного начиння, яке обплутує його тіло. Ми говоримо з Едемом і Гульнарою Бекіровими про життя і смерть, про бабусь і дідусів, про квіти й слова, про український борщ і кримськотатарські чібереки», – написала письменниця, журналістка, громадська активістка Євгенія Генова, яка досліджує історію кримьско-татарського народу.
На головному фото – Едем Бекіров, фото з фейсбук-сторынки Меджлісу кримськотатарського народу
