Пів року повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 24 лютого російська військова техніка перетнула адмінмежу з тимчасово окупованим Кримом і колонами роз'їхалася по Херсонщині, водночас російська авіація завдала ударів по аеропорту в Херсоні та військових частинах по всій області. До ОВА почали надходити повідомлення про захоплення міст, селищ, сіл, а також Північнокримського каналу і Каховської ГЕС. Самі жителі не відразу усвідомили, а точніше — не хотіли вірити в те, що відбувається. Розповідаємо, якими ці пів року були для жителів Херсонської області.
"Ми прокинулись о сьомій ранку від вибухів і не зрозуміли, що це. Проспали ще годину і проснулись вже від інших. Почали збиратися з чоловіком, бігали складали якісь речі, поїхали в центр Херсона, щоб забрати доньку від бабусі. Думали, що в нас більше часу, виявилось, що його не було взагалі", - згадує херсонка Ольга.
Жінка разом із сім'єю проживала біля Антонівського мосту. Обстріли у перші дні війни згадує з жахом. Каже, і досі не може відійти від того, що відбувалось.
24 лютого — черги на заправках, біля банкоматів та у магазинах. Люди намагалися запастися найнеобхіднішим, дехто відразу виїхав. Ті, хто залишився наступні дні провели у пошуках готівки, їжі, ліків.
На вулицях Херсона військові РФ з'явились 1 березня. Вони грабували магазини, мародерили відділення банків, захоплювали необхідні їм приміщення.
"Вони захопили військові частини, будівлю обладміністрації і ради, захопили ще декілька адміністративних будівель. Вони до цього готувалися, знали всі локації. Пізніше захопили приміщення морської академії у Херсоні, так само там було їх місце розташування. А потім, вже вони фактично так планово захоплювали будівлю за будівлею", - згадує перший заступник голови облради Юрій Соболевський.
За його словами, в окупованому Херсоні та області розвивалось все швидко. Окупанти призначили так звану “владу” і почали те, що вони назвали “інтеграцією в Росію”.
"Росіяни та їх поплічники нав'язують абсолютно все — паспорти, гроші, продукти, послуги, проводять якісь не зрозумілі свята, розвішують плакати по всьому місту, і вочевидь думають, що таким чином, херсонці їх полюблять", - говорить жителька Херсона Марина.
Жителі Херсонщини розповідають про постійний щоденний тиск, яки відчувають на собі. В області з 30 травня відсутній український зв'язок, тепер російські окупанти намагаються вивести з обігу гривню, переслідують медиків, вчителів, підприємців, аграріїв.
"З перших днів окупації присутність російських військових гнітюче впливала на людей, жителів міста Херсон. Ти почав відчувати, що ти ніби то знаходишся в тюрмі і кордони цієї тюрми ти не можеш побачити", - розповідає житель Херсонщини Максим.
Більшість жителів Херсонщини покинули рідні домівки і виїхали на підконтрольну Україні територію. Дехто з них не витримав тиску окупаційної влади, дехто намагався втекти від переслідувань. За даними Херсонської міськради в обласному центрі наразі з 320 тисяч залишилось 100 тисяч жителів.
"Людей у місті щодня все менше. Є такі багатоповерхівки, в яких на під'їзд лишились заселеними, лише одна або дві квартири. Скрізь розмови лише про те, де знайти гроші на виїзд, та як виїхати. Місто вимирає крізь занепад, бруд і хаос. Моральний аспект, він ще гірший за побутовий. Страх та безвихідь — це єдині відчуття, які є", - ділиться херсонка Тетяна.
Жінка каже, що 24-го лютого нас вкрали життя, і ділиться відчуттями – "ти ще ніби живеш у себе вдома, але це вже давно не твій дім".
