Перед вишами Херсонщини нові виклики поставила війна

Освіта Херсонщини в умовах військового стану. «Новий день» проаналізував ситуацію у вишах регіону і поцікавився в ректорів про плани на рік 2023-й. Приємно відзначити: вищі навчальні заклади нашого регіону не просто тримаються, а розвиваються в надскладних умовах.

2022 рік увійде в історію як один із найважчих для Херсонського державного університету, якому 105 років. Через окупацію закладу довелося залишити рідні стіни, виїхавши за тисячу кілометрів від обласного центру. З середини квітня наказом міністра освіти та науки України ХДУ тимчасово переміщується в Івано-Франківськ. Наш виш до себе гостинно прийняв Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника. Ректор ХДУ Олександр Співаковський допомогу адміністрації й колективу вишу на Прикарпатті називає просто неоціненною.

– Працюємо в основному дистанційно, але забезпечені тут і аудиторіями, і лабораторіями, і комп’ютерами. Тож всі, хто приїжджають до нас, мають можливість навчатися навіть в очному режимі. Більше того, університет ім. Василя Стефаника дружно надав нам свої гуртожитки, і там зараз мешкають викладачі та частина студентів ХДУ. Вони навіть не сплачують за проживання, бо ректорат чітко розуміє складність ситуації, в якій ми опинилися, – розповідає Олександр Співаковський.

Значна частина студентів та викладачів (близько 40%) пееребувають у Херсоні. Ми пам’ятаємо, що окупанти на чолі з колаборанткою Тетяною Томіліною вдерлися в будівлю та гуртожитки ХДУ в середині червня. Після себе залишили свинство, багато чого вкрали. Наслідки мародерства ворога ХДУ розгрібатиме ще довго. Зі зрозумілих причин не називаємо нинішні освітні локації, але, за словами ректора вишу, умови комфортні (з електроенергію, дизель-генератором) і безпечні, бо є укриття. До послуг викладачів та студентів високошвидкісний інтернет Starlink, який знову ж таки надав університет ім. Василя Стефаника.

На сьогодні в ХДУ понад 3500 студентів. Виш повноцінно забезпечує всі академічні процеси (лекції, практичні заняття, організацію заліків, державних атестацій і просто іспитів, переведення студентів з курсу на курс і з семестру до семестру). Під час цьогорічної вступної кампанії, яка проходила у дистанційному форматі, університет набрав 1041 здобувача на три рівні освіти. 866 з них – з Херсонщини, тобто довіра до ВНЗ є. В університеті після повномасштабного вторгнення рф в Україну успішно у липні пройшла державна атестація на бакалавраті, а у грудні – у магістратурі. Виш забезпечив повну прозорість з відеозвітами. А деякі студенти взимку іспити здавали з лівого берега Херсонщини, який наразі в окупації. І це прирівнюється до подвигу.

– Навмисно не називаю місце, звідки здавали іспити дві дівчини. Я особисто був присутній на екзамені. І хоча одна атестація тягнула, скажу прямо, на трійку, за героїзм комісія додала бал, і ми поставили четвірку. Випадок особливий. Це ще раз свідчить про неабиякий патріотизм наших студентів. На жаль, деяких з них окупанти викрадають, – розповідає ректор.

Тож як би важко не було, університет працює, з чітким розумінням, куди рухатися далі. 20 грудня відбулася конференція трудового колективу, на якій затвердили звіт ректора за 2022 рік, створили робочу групу з підготовки Стратегії розвитку ХДУ на 2023–2027 роки. Навчальний процес продовжиться вже з 1 лютого, після звичайної сесії і невеличких канікул. А в травні-червні виш планує державні іспити бакалаврів 4-го курсу. Само собою, продовжиться робота зі студентами інших курсів.

Непоганий результат державний університет має в питанні переведення студентів з контрактної форми навчання на бюджетну. Як розповів Олександр Співаковський, на бюджет вже перейшли 393 студенти.

– Хочу сказати, що завдання Президента, Кабміну і Міністерства чітко виконуються. Ми йдемо далі. Подаємо документи студентів на Міністерство, їх розглядає конкурсна комісія. Іноді відкладають, це залежить від кількості вільних бюджетних місць взагалі. Студенти, котрі підготували необхідні документи, переводяться, звісно, якщо погасили борги за минулий період, бо від цих коштів залежить функціонування університету, – додає Олександр Співаковський.

Для студентів, котрі продовжують навчатися за контрактом, зменшена оплата. У ХДУ таким чином намагаються підтримати здобувачів, більшість з яких – земляки. «Комуналку» на території Івано-Франківська оплачує Прикарпатський національний університет. Утримання херсонського офісу ХДУ відбувається за рахунок державних коштів. Заборгованості по зарплаті, як і по академічній чи соціальній степендіях, виш не має.

«Тобто в новий рік ми увійшли з нормально відрегульованими бізнес- та освітнім процесом. Є певні проблеми щодо спеціального фонду, який наповнюється за рахунок контактних здобувачів, але ми їх вирішуємо спільно зі студентами, бо кожен має виконувати взяті на себе зобов’язання. Але коли подумаєш, як наші військові захищають Україну в окопах і т. д., то ми розуміємо, що наші проблеми – це не проблеми. Ми не скаржимося: коли є виклики– знаходимо рішення, інколи нестандартні. Сподіваємося, що і Міністерство, і Президент і далі будуть підтримувати переміщені виші. Бо ж ми розуміємо, що буде повернення в Херсон. І якщо в області не буде університетів, то це означатиме, що й місто втратить свій статус, що нікому буде працювати та відновлювати регіон. Зараз вже треба розуміти: нам не просто потрібно повертати наші території, нам необхідно, щоб на Херсонщину повернулись люди», – вважає ректор ХДУ.

Херсонський національний технічний університет через повномасштабне вторгнення росії в Україну теж був змушений виїхати. Коли рашисти в Херсоні створювали клон відомого українського вишу і їм навіть вдалося обдурити деяких абітурієнтів, ХНТУ вже функціонував на Заході України. З травня прихисток нашим освітянам та студентам надав Хмельницький національний університет.

– Університет в основному розташований у Хмельницькому. Тут перебувають ректор, проректори, бухгалтерія, відділ кадрів, планово-фінансовий відділ, декани. Фінансові операції, зв’язки з банком і т. д. також відбуваються тут. Безперебійну роботу університету забезпечено повністю. Для роботи Хмельницький університет надав нам приміщення на двох поверхах бібліотеки. Колеги нас консультують і допомагають, ми постійно спілкуємося, обмінюємося досвідом, і при цьому наші університети не залежать один від одного, – розповідає ректорка ХНТУ Олена Чепелюк.

У Херсоні залишилася менша частина викладачів та студентів ЗВО. Всі корпуси охороняються, триває розмінування приміщень після окупантів. Сапери були в університеті вже 5 разів, першочергово оглядаються найважливіші приміщення і будівлі. Олена Чепелюк буквально недавно відвідала Херсон і побувала у виші. Ректорка не приховує – враження від побаченого гнітючі: «У наших приміщеннях я побачила пачки агітаційних листівок і плакатів, які по собі залишили окупанти. Це так огидно. Щодо техніки – звичайно, все, що було нове, вони забрали».

Навчальний процес у технічному університеті продовжується в дистанційному форматі в синхронному та асинхронному режимах. Виш використовує систему управління навчанням «Moodle», до якої завантажуються всі матеріали, необхідні студентам для успішного навчання, здачі всіх контрольних матеріалів. У системі «Moodle» зберігаються і записи лекцій, які проводяться онлайн. Тобто, якщо студент не має можливості бути присутнім на заняттях за розкладом, він може переглянути будь-яке з них у зручний для себе час.

Загалом студенти ХНТУ перебувають у Херсоні, інших регіонах України, а дехто – за кордоном. Є навіть такі, кого доля закинула у США, тобто навчаються аж з-за океану!

– Особисто я проводила заняття з магістрами о 16-й годині. Група попросила про це саме тому, що одна зі студенток мала встигнути відвідати пару через різницю в часі, – розповідає ректорка ХНТУ.

Чи позначилося повномасштабне вторгнення на діяльності популярного вишу? Звісно, наслідки є. По-перше, університет втратив у кількості вступників, як би колектив не старався. Це логічно: багатьом учням, з якими роками проводилася профорієнтаційна робота, довелося виїхати з Херсона через окупацію. А ті, що залишилися, не змогли брати участі у вступній кампанії.

– Це найбільша втрата, тому що це наше майбутнє, те, заради чого ми працюємо. Наприклад, на жаль, вимушено зупинився наш проєкт стартапів. До вторгнення були обрані кращі з них, і їх переможці вже мали розпочати свою діяльність. Звичайно, через окупацію це зробити не вдалося. Також частково конференції, які ми планували провести на морському узбережжі, відбулися вже онлайн. Звісно, ефект не такий, як планувалося. Дуже важко викладачам і студентам на спеціальностях, які вимагають проведення наукових дослідів, лабораторних робіт, потребують особливого обладнання. Але знову ж таки знаходимо вихід із ситуації. Наприклад, для практики у хіміків свою базу нам надав Хмельницький університет. Знімали відео, спілкувалися зі студентами онлайн. Вони змогли побачити хімічні процеси, провести досліди. Тому ми дуже вдячні хмельницьким колегам, – додає пані ректорка.

На щастя, університету вдалося зберегти всі спеціальності. Щоправда, втратили провідних викладачів на двох кафедрах – через те, що вони стали на бік ворога. Але колаборантів виявилося небагато, це поодинокі випадки. Колектив ХНТУ – патріоти.

На бюджетну форму навчання у технічному університеті наразі переведено 336 студентів. Як і в ХДУ, не всі змогли зібрати необхідний пакет документів. Особливо важко тим, хто залишився на лівому березі. Перевести решту контрактників на бюджет у виші сподіваються під час наступної хвилі переходу.

А поки ХНТУ фізично залишається у Хмельницькому, тут знаходять можливості допомогти рідній Херсонщині та півдню. Перед новим роком відправили гуманітарний вантаж.

– Його збирали освітяни Хмельниччини під керівництвом Дарії Басюк – директорки департаменту освіти та науки Хмельницької ОВА. До ініціативи долучився кожен навчальний заклад. А на коробках написали побажання жителям Херсонщини. 20 тонн ми відвезли в Миколаїв, у Дар’ївську громаду, в Херсон. Це був вантаж для освітян. Зараз плануємо відправити ще один гуманітарний вантаж. Нашим землякам зараз дуже важко, і ми не можемо стояти осторонь, – говорить ректорка ХНТУ Олена Чепелюк.

Херсонський державний аграрно-економічний університет досі базується у Кропивницькому як переміщений заклад вищої освіти. Переїхати довелося в квітні, через окупацію Херсонщини. Головне для вишу – документи з відділу кадрів, зокрема, особові справи, залікові книжки, вдалося евакуювати. Хоча багато чого вивезти було неможливо просто фізично. Наприклад, архів університету, який займає приміщення на 600 квадратних метрів із громіздкими стелажами до стелі. На щастя, окупанти, які «хазяйнували» в ХДАЕУ кілька місяців, архівні документи знищити не встигли. Але шкоди вишу завдали чималої. З болем ректор університету Юрій Кирилов згадує, як одразу після визволення Херсона вдалося зайти в головний корпус закладу. Побачене викликало шок. Через нехлюйство окупантів загинули всі риби у величезному акваріумі – унікальна колекція, яка була гордістю вишу.

– 33 види тропічних риб, по 2–3 особини з кожного. Ми їх діставали з такими труднощами, по Україні збирали, якихось риб навіть з-за кордону привозили. Це було і довго, і достатньо витратно. Якби риб не чіпали взагалі, вони б вижили. А рашисти перед втечею висипали в акваріум кілограмів 5 замороженої подрібненої креветки з певними домішками. Світла вже не було, і цей корм швидко розклався. Риба загинула від отруєння, – розповів Юрій Кирилов.

Нашкодили рашисти і вже після виходу з обласного центру. Аграрно-економічний університет став одним із перших закладів, які постраждали від обстрілів у місті. Був приліт у спортзалу, ворожим снарядом пробило стелю й підлогу. Вибуховою хвилею пошкоджено близько тисячі вікон. Їх працівники вишу закривають плівкою та іншими матеріалами, щоб зберегти будівлі. Меблі, навчальне приладдя спускають у підвальні приміщення. Триває розмінування величезної території закладу. Вибухотехніки вже дослідили дендропарк, а це близько 7 гектарів, головний навчальний корпус, а загалом їх у ХДАЕУ 5 і ще 5 гуртожитків.

Навчальний процес в університеті дистанційний. Заняття після канікул розпочалися 16 січня. Викладачі перебувають по всій Україні, як і в інших переміщених закладах. Ректор тішиться, що вдалося зберегти колектив. Незначні звільнення були в основному через колаборантство. На щастя, таких небагато (12 науково-педагогічних працівників і близько 30 технічних). З огляду на те, що на момент повномасштабного вторгнення штат університету був 500 осіб, це менше 10%.

У навчальному плані через війну для ХДАЕУ нічого критичного не сталося. Якщо порівнювати набір попереднього року, то втрачено менше 20% вступників. Натомість і в іншому регіоні херсонському вишу вдається відкривати нові спеціальності! Так, під час минулої вступної кампанії, вже у Кропивницькому, в ХДАУ був перший набір на агроінженерію, менеджмент у спортивній діяльності та на готельно-ресторанну справу на рівні магістратури. На цьогорічну вступну кампанію виш відкриває ще дві спеціальності. Щодо назв ректор поки що тримає інтригу, але відомо, що нових спеціальностей дві, для бакалаврату. Секрет успіху ХДАЕУ за межами рідних стін – у правильному виборі місця тимчасового переїзду.

– Хочу зазначити, що ми вдало зайшли на ринок освітніх послуг Кіровоградської області. Наше рішення переїхати саме в цей регіон, обравши з низки пропозицій, було невипадковим. Тут аграрного вишу немає взагалі, незважаючи на специфіку області. Ну і цей вибір себе виправдав. 62 студентів після 11-го класу ми отримали з самого Кропивницького, причому на спеціальності, які в Херсоні не дуже користувалися попитом. Наприклад, лісове та садово-паркове господарство. Ну і, звісно, агрономія, агроінженерія, та ж готельно-ресторанна справа, які теж не представлені у вишах Кропивницького. Оце такий плюс вступної кампанії за межами Херсонщини, – додав Юрій Кирилов.

Як і в інших вишах, з контрактної форми навчання на бюджетну в ХДАЕУ намагаються перевести всіх бажаючих. Але – тих, хто не встиг це зробити, дозбирує документи і на бюджет їх переведуть вже навесні цього року, тобто в другому семестрі. Через ситуацію, що склалася, контрактники заборгували вишу близько 2 мільйонів гривень. Але «хвостів» по заробітній платі, академічних стипендіях та з інших зобов’язань університет не має. Як немає і жодних підстав для порушення питання про закриття, бо такі чутки щодо деяких вишів з території, яка постраждала через війну, ходять. Усі розуміють, що без аграрного вузу сільськогосподарська Херсонщина жити не зможе. Та й сам виш як був прогресивним, так і залишається.

– Зараз продовжуємо міжнародний проєкт із Німеччиною. Вже після повномасштабного вторгнення ми виграли грант з Кільським університетом на 60 ноутбуків і стипендії нашим здобувачам. Від 600 до 800 євро отримали понад 80 студентів. А зараз в рамках цього ж проєкту 5 наших науковців поїдуть обмінюватися досвідом. Так що працюємо, розслаблятися часу немає, – розповів ректор Юрій Кирилов.

Марина САВЧЕНКО, newdayua.net