Євгенія Весна
Інтернет-експерт Юрій Антощук, який неодноразово давав поради херсонцям щодо налаштування зв’язку під час тимчасової окупації міста, проаналізував шахрайську рекламу, яка розрахована на ВПО. Він дійшов висновку про її шалені об’єми та відповідно небезпеку для людей. На що треба звернути увагу?
«Я спочатку хотів показати, як московія через Фейсбук рекламою намагається “закликати” бідних українців “братів і сестер” до протистояння українській владі.
Але об’єм і розміри шахрайства, що використовує тему випалт ВПО – набагато більший.
Не виключаю, що ця тема теж має корні з росії, адже кількість реклами, яку запускають у Фейсбуці (а я дивився лише ФБ) – вражає. Грошей тут вкладено багато», – написав на своїй сторінці у Фейсбук Юрій Антощук.
«Я вже писав про “вірус” у Телеграмі, тобто атаки на українців з використанням соціальної інженерії, проте не замислювався, що ця атака має такий масовий характер.
І якщо “викрадення” або несанкціонований доступ до аккаунтів користувачів у ФБ, ТГ, Вайбер і т.п. для подальшого спаму – це менш затратний по грошах, то тут через рекламу це потребує більше ресурсів.
Цілком можливо, що зловмисники так само отримують доступ до рекламних кабінетів у Фб своїх жертв, і вже запускають цю фішингову рекламу без відома останніх. З таким ми стикалися нераз.Реклами у ФБ різні, з використанням логотипів та імен ДІЯ, банків, а Телеграм-канали створені нещодавно, але мають тисячі накручених підписників. ТГ-канали теж різні, деякі відкриті, деякі потребують запиту на приєднання, а деякі мають формат ботів.
Наведу лише декілька прикладів активної реклами у ФБ, яка веде на фейкові ТГ-канали, які в свою чергу ведуть на фішингові підробні сайти ПриватБанк, Raiffeisen Bank – Aval, Ощадбанк та інші банки, де вже відбувається викрадення грошей клієнтів», – зазначив Юрій Антощук.
Увага! Шахрайська реклама! Ніколи не переходьте за такими посиланнями та не надавайте особисті данні.
Поліція вкотре звертається з проханням отримувати інформацію про державні або міжнародні виплати лише з офіційних джерел.
– Не вводьте реквізити платіжних карток на незнайомих та підозрілих веб-сайтах.
– Якщо ви випадково розкрили дані платіжної картки на підозрілому сайті, негайно заблокуйте картку через інтернет-банкінг або зателефонуйте до банку за номером, вказаним на звороті картки.
– Нікому не повідомляйте пін-код до картки, три цифри на звороті картки, коди (одноразові паролі) банків та мобільних операторів.
Фото зі сторінки Юрія Антощука
Марина Поліщук
