Редактор
Після початку повномасштабного вторгнення більшість українців перейшли на українську мову. Соціологічне дослідження у серпні 2023 року свідчить, що майже 60% опитаних зазвичай спілкуються вдома українською, близько 30% — українською та російською, лише 9% — російською.
До війни України з Росією, Херсон вважався російськомовним містом. Проте агресія сусідів усе змінила – багато херсонців відмовляються навіть думати російською.
Ось що розповіла «Гривні» херсонка Оксана.
«До війни я, мої рідні, колеги по роботі та взагалі – майже усі навкруги розмовляли виключно російською мовою. Це для нас було нормально та звично. Війна усе змінила. Звісно не одразу я почала розмовляти українською. Треба був якийсь час на освідомлення важливості та дійсного внутрішнього бажання перейти на українську. Тепер я намагаюся не тільки розмовляти, а й думати виключно українською мовою», – розповіла херсонка.
З її слів, до української мови вона привчає рідню і сусідів.
«Люди різні. Хтось так і не перейшов на українську, хтось потроху намагається хоча б деякі слова та фрази використовувати. Проте я помітила одну особливість: коли я звертаюся чи підтримую розмову виключно українською, то співбесідник непомітно для себе переходить на українську. І нехай вимова в нього ще корява та з русизмами та калькою – нічого! Головне – бажання та прагнення. Так потихеньку привчила сина вітатися з усіма тільки українською, а сусідку «підсадила» на книжки на українській мові», – підкреслила Оксана.
Кандидатка філологічних наук, доцентка Світлана Гузенко підтвердила «Суспільному», що багато чого залежить від внутрішнього рішення і прагнення почати говорити в побуті українською.
Також вона рекомендує спілкуватися українською не тільки усно, але й письмово — у чатах і в месенджерах.
“Так ви згадаєте, як пишеться те чи те слово, і вам не доведеться перемикатися подумки між різними мовами”, — каже філологиня.
Науковиця говорить, необхідно згадати, як опановує мову маленька дитина — вона все сприймає на слух.
“То оточіть себе українською — слухайте подкасти, дивіться фільми й серіали з українською озвучкою. Так, непомітно для себе, ви зможете розширити свій словниковий запас і звикнути до того, як звучить українське слово”, — говорить Світлана Гузенко.
Завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова Оксана Філатова радить, починати вивчення мови з найлегшого.
“Використовуйте етикетні слова: вітаю, дякую, доброго ранку, вибачте, вдалого дня, я перепрошую і т.п. Вони ж звучать як музика. У налаштуваннях застосунків “YouTube”, “TikTok”, в інших програмах і додатках встановіть основною мовою українську”, — говорить Оксана Філатова.
Також, не варто боятися помилок.
“Не бійтеся помилятися. Пам’ятайте: не робить помилок той, хто нічого не робить”, — додає Оксана Філатова.
До слова, у 2023 році значно змінився показник щодо мови читання. Так, 54% українців вказали, що їм зручніше читати українською.
Про це свідчать результати дослідження «Як читають українці під час повномасштабної війни – 2023», повідомили у «Медіацентрі Україна – Укрінформ».
Соціологиня Info Sapiens, дослідниця контенту медіа та гендерної проблематики Людмила Юзва, зазначає, що більшості українців читате зручніше саме українською мовою
«Коли ми вивчаємо це питання, люди нам кажуть про те, що їм зручніше читати українською стало. Це 54%, це 2023 рік, дуже серйозне зростання за цим показником. І відповідно це для нас свідчить про таку тенденцію, що люди, ймовірно, читатимуть справді все більше й більше українською мовою», – зазначила.
Відповідно, наголосила вона, на цьому фоні є спад свідчень про те, що зручно читати російською, і позиція ставлення усередненості, ставлення байдужості, коли все одно якою мовою читати, – теж рухається на спад.
Фото з відкритих джерел.
Дарина Лапіна
Ян Ярчук
