Марина Поліщук
Останній тиждень вересня в південному Мелітополі завжди був найбільшим святом для тисяч його жителів. У черешневій столиці України відзначали День міста. Це були фестивалі, народні гуляння, виступи відомих артистів та святкові салюти.
З приходом російської окупації Мелітополь оповитий розгубленістю, людським відчаєм і панікою. Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав жителів, які залишаються в окупації, про їхнє сьогодення. Більшість із них погоджуються розмовляти на умовах анонімності через страх переслідувань з боку окупаційних сил.
«СТРАШНО ВИЙТИ НА ВУЛИЦЮ»
«Людей у завжди багатолюдному місті, особливо у вихідні багато. Тепер я намагаюся не виходити без особливої потреби. Без перебільшень, на вулиці навіть візуально більше людей у формі, аніж цивільних», – поділилася 40-річна жителька міста.
На пустих вулицях Мелітополя – самі лише російські триколори
Мелітополь – досить далеко від лінії розмежування, та останнім часом вибухи тут стали страшною буденністю. Містяни кажуть: часто «прилітає» на військовий аеродром, де окупанти облаштували свою базу.
«Туди гатять регулярно. Прилітає регулярно, переважно вночі», – розповів хлопець, який мешкає у приватному секторі біля аеродрому.
«Ми вже чітко знаємо, що якщо бахкає вночі, то наші «Хаймарсами» працюють. Але воно ж і вдень гупає. Якщо вдень, то значить провокації», – пояснила інша місцева жителька.
23 вересня у середмісті сталася ДТП. Очевидці кажуть, що аварію спровокували російські військові, які напідпитку неслися по центральному проспекту. Зіштовхнулися з іншою автівкою на перехресті, обидві машини – металобрухт. Скалічилися самі та ледь не вбили мирних мешканців, кажуть містяни.
Люди бояться ходити по вулицях Мелітополя
«Окупанти тверезі їздять як заманеться, а якщо випили, то тим паче. Таких ситуацій щодня незліченно. Я намагаюся робити так: якщо десь на перехресті бачу, що в автомобілі люди у формі, я не їду, навіть якщо, згідно з правилами, маю перевагу в русі. Бо для них не існує тих правил узагалі», – розповів місцевий таксист.
«РАДЯНСЬКИЙ» ДЕФІЦИТ
«За нормальними ліками доводиться їхати в Запоріжжя. Деякі наші земляки на цьому роблять непогані гроші, але все ж таки привозять. Пишу список щомісяця, даю гроші, мені купують що є. Плачу за таку послугу 100 гривень, але що робити, ліки потрібні постійно», – розповіла пенсіонерка з Мелітополя Валентина.
Справжній дефіцит у місті – на побутову хімію та засоби особистої гігієни. Маленька пляшечка мийного засобу для посуду коштує від 80 гривень, така ж ціна на невеликий тюбик зубної пасти. За більш-менш якісний шампунь треба викласти 150-200 гривень. Жіночий дезодорант коштує 120 гривень. Рідке мило стартує від 50-60 гривень, а шматочок твердого – щонайменше 25 гривень.
«ЗВʼЯЗОК ВИМИКАЮТЬ, ЛЮДЕЙ ВИКРАДАЮТЬ»
Майже щодня в Мелітополі викрадають людей. Це триває вже кілька місяців, місцеві це називають справжнім «терором». Через велику кількість таких випадків навіть створили телеграм-канал «Викрадені мелітопольці». Там публікують фотографії тих, кого забрали й вивезли в невідомому напрямку.
Згідно із даними цього ресурсу, станом на 12 вересня в Мелітополі були викрадені 182 людини. За даними мелітопольців, деяких викрадених відпускають у полях. Але на сьогодні доля десятків мирних жителів невідома. Їхні рідні безутішно оббивають пороги місцевих «комендатур» у пошуках бодай якоїсь інформації. Відповідь одна: «Тут нікого немає, не приходьте більше».
Постійні перебої зі зв’язком в окупованому Мелітополі вже сприймаються за норму, кажуть місцеві жителі.
«Мій заробіток напряму залежить від наявності інтернету. Без якісного з’єднання з мережею я не можу навіть отримати завдання. Я зриваю замовлення, зі мною відмовляються працювати. А вимикають інтернет та зв`язок, коли їм заманеться. Найчастіше – коли переганяють містом свою техніку», – поділився 21-річний програміст з Мелітополя.
Дарина Лапіна
