Справжній крік про допомогу опублікувала на своїй сторінці у Фейсбук херсонка Марина. Це відчайдушне звернення вона отримала від своєї знайомої, яка разом з дітьми опинилася майже у заручниках у своєму дачному кооперативі на лівому березі.
Далі - мовою оригіналу:
«Звернення до всієї світової спільноти!!!
Я, Екатерина Крупич, зараз знаходжусь з двома дітьми (вік 11 та 4 років) на Лівому березі, в дачному кооперативі Чайка-2, на Дніпрі.
Ми на острові на Дніпрі навпроти Херсона.
Ми зараз наче на передовій.
З обох сторін літають кулі і свистять гради.
А ми в середині - в очереті.
Нам не вдалося повернутися до Херсона, бо закрили навігацію по Дніпру, не попередивши заздалегідь людей. Зачинено з 12 по 19 листопада. Але вони його більше ніколи не відкрили.
Наше життя в небезпеці кожної хвилини. Нас постійно обстрілюють.
Немає електрики з 6 листопада.
Вода йде з насоса. Тепла немає, бо кондиціонер. В домі +5. Продукти закінчуються. Сусід ділиться. Нас тут 11, з них 5 дітей.
Обстріли котеджів були 8 та 14 грудня. Пошкоджено багато дачних котеджів. Розбиті вікна і літають двері.
Це страх, що було. Я думала, що все скінчилося.
В 50 метрах від нас згоріли два котеджі. Ледве погасили, щоб далі не йшло.
Ми вже втрачаємо надію вибратися звідси. Але неможливо, щоб ніхто не міг нам допомогти!
Спаси нас, благаємо тебе, Боже!
Мій номер 099 41 28 123».
Як допомогти цим людям, якщо закони гуманітарного права не працюють, якщо переправи обстрілюють росіяни, якщо вони знаходяться у сірій зоні?..