Пункт пропуску «Кучурган – Первомайськ». З 28 лютого він тимчасово закритий, як і всі пропускні пункти на кордоні з Придністров'ям, Росією та Білоруссю. Від Придністров’я його відокремлює лише Кучурганське водосховище та підірваний українською стороною залізничний міст.
«У нас спокійний сегмент кордону. Рух противника звідси можливий, але в цілому зараз немає провокацій з їхньої сторони: немає пострілів і вибухів. Напад з квазіреспубліки ймовірний, бо там є контингент російської армії – залишки військ СРСР. У разі надходження наказу вони можуть перейти в наступ. Ми це розуміємо й до цього готуємося разом із представниками Сил оборони України, котрі перебувають на цій ділянці кордону», – каже начальник відділення інспекторів прикордонної служби «Кучурган» Павло Панчук.
Журналістка LB.ua поговорила з Павлом Панчуком про те, чи були збройні провокації з боку невизнаної республіки з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну, і про те, що робити з російським контингентом у Придністров’ї.
- Як працювалося з 24 по 28 лютого?
- Ми чули роботу ППО та вибухи з Подільська й Одеси. Надходила інформація про можливий наступ з території квазіреспубліки. Потік людей не зупинявся. У перший день була неймовірна черга на виїзд з України чоловіків, громадян призовного віку, доки не було заборони. Потік людей простягався аж за межі Кучургана! Виїжджали дуже масово. У людей здавали нерви, крик і плач не стихали.
Бувало, що люди благали їх випустити взагалі без документів. Ми розуміли, що не працювали органи Міграційної служби задля отримання офіційних паперів і нотаріуси задля видачі доручень, тому виходили на керівництво й інформували про такі ситуації, а керівництво вже приймало рішення.
Було важко. Близько 16 тисяч осіб тоді перетнуло кордон у напрямку окупованої частини Молдови.
- Пропускний пункт буде закритим до нашої перемоги?
- Інформації про зміну функціонування та відкриття поки що немає. На мою думку, він відкриється раніше у зв’язку з демілітаризацією Придністров’я. Якщо звідти виведуть контингент російської армії, то я вважаю, що цю дорогу відкриють, бо вона – основний шлях сполучення.
Наш пункт пропуску «Кучурган - Первомайськ». Усі фото – Катерини Петренко
- Які передумови для виведення російського контингенту з «ПМР»?
- Це моя суб'єктивна думка. Вона не підкріплюється рішеннями уряду.
- А як це можуть здійснити?
- Можливе виведення через територію Румунії чи Молдови. Навряд чи через коридор територією України. Думаю, що їм не дадуть такого дозволу. Бо випадковий вибух – і вони не дійдуть до точки призначення.
- Що значить «випадковий»?
- Не знаю. У Джанкої ж випадково снаряди вибухнули.
- Залізничне сполучення з квазіреспублікою наша сторона обірвала на початку березня. Конструкції мосту можна відновити?
- Інспекція приїздила з Києва й дійшла висновку, що відновлення дороге, але можливе.
У березні українська сторона обірвала залізничне сполучення з квазіреспублікою
- Чи побільшала медійна увага до цього сегмента кордону?
- Ні. Така сама тенденція з напливом журналістів, як і до повномасштабного вторгнення.
- Державна прикордонна служба України 26 лютого повідомляла, що біля пункту пропуску «Кучурган» схопили двох диверсантів. Яка їхня подальша доля?
- Це були громадяни Молдови з паспортами «ПМР». Вони фотографували пункт пропуску та черги людей. Ми з представниками ТрО та СБУ затримали їх. За результатами фільтраційних заходів не встановлено причетності цих людей до колабораційної чи диверсійної діяльності.
- А надалі затримували диверсантів?
- Ні. Зараз тенденція затримання на цій ділянці громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які свідомо ухиляються від несення військової служби. Дуже велика кількість на вихід затримується. Натомість на вхід узагалі впала кількість нелегальних мігрантів: громадяни Молдови в Україну не намагаються потрапити.
Начальник відділення інспекторів прикордонної служби «Кучурган» Павло Панчук
- Скільки з нашого боку ухилянтів?
- Зараз кількість зменшилася, бо із часом багатьох переловили. У березні-квітні по 100-150 осіб утікало щомісяця. Ми складаємо на них протокол про адміністративне правопорушення за спробу незаконного перетину кордону. Далі передаємо СБУ для проведення фільтрації з метою встановлення, чи вони причетні до контроверсійної діяльності. У подальшому їх передають представникам військкомату для притягнення до відповідальності за ухилення від військової служби.
- Чи були збройні провокації з боку «ПМР»?
- У нас спокійний сегмент кордону. Рух противника звідси можливий, але в цілому зараз немає провокацій з їхньої сторони: немає пострілів і вибухів.
- Як ви оцінюєте можливість нападу з окупованої території Молдови?
- Напад з квазіреспубліки ймовірний, бо там є контингент російської армії – залишки військ СРСР. У разі надходження наказу вони можуть перейти в наступ. Ми це розуміємо й до цього готуємося разом з представниками Сил оборони України, котрі перебувають на цій ділянці кордону.
Придністров'я
На цей момент можливість нападу звідти невелика. Позмінно 6-8 військовослужбовців охороняють їхній пункт пропуску. Ми разом із ЗСУ й іншими нашими спецслужбами проводимо аеророзвідку й спостереження за суміжною територією. У межах їхнього населеного пункту Первомайськ не спостерігається формування фортифікаційних споруд, акумулювання військ і техніки.
- Це говорить виключно розвідка?
- Так. Ми з ними ніколи не контактували, а представники прикордонної поліції Молдови залишили наш пункт пропуску 25 лютого. З того часу спільні заходи на ділянці молдовського кордону на придністровському сегменті не проводяться. Взаємодіємо в рамках офіційного листування та взаємообміну статистичними даними.
- Чи відбулися мобілізаційні заходи в «ПМР»?
- Різна та неоднозначна інформація надходить. Тому не можу стверджувати. Мені відомо, що контингент російської армії сконцентрований у населеному пункті Ковбасна поблизу артилерійського складу — найбільшого на території колишнього Радянського Союзу. Певні мобілізаційні заходи в них проводяться, але повної мобілізації не було. Навчання з резервами здійснюють постійно раз на два-три місяці, як і до повномасштабного вторгнення.
Пункт пропуску «Первомайськ – Кучурган». Придністров'я
- Їхня артилерія без стягнення додаткових сил з країни-агресора становить відчутну загрозу?
- Я думаю, що без підтримки регулярної армії РФ, яка матиме регулярний сухопутний коридор до «ПМР», вони не зможуть здійснити повномасштабне вторгнення та не зможуть прорвати кордон. У будь-якому разі наявні в них засоби становлять загрозу, бо вони можуть застосувати їх зненацька, а це здатне призвести до втрат нашого особового складу й техніки.
Артилерія становить загрозу, але не таку серйозну, щоб без підтримки російської армії вони змогли пройти до Одеси або інших населених пунктів стратегічного значення.
Єдине посилення на їхній території – постійне спостереження за нами з постів як відкритого типу, так і прихованого.
- Тобто з вікон багатоповерхівок дивляться?
- Так. Вони використовують деякі незаселені будівлі як приховані пости спостереження. Час від часу, за розкладом, їхні військові приходять туди, а потім змінюються своїми колегами. Ми це бачимо. Логічно можна зрозуміти, що це пости прихованого спостереження. Але заходів військового посилення, наявності контингенту саме сучасної армії РФ та техніки не спостерігаємо.
Павло Панчук
- А їхні БпЛА залітають?
- Вони запускають безпілотники періодично, але поки що без перетину кордону. Якщо щось зміниться, то не біда, бо в нас є засоби для знищення їхніх БпЛА.
- Як вони ще здійснюють розвідку?
- Міністерство державної безпеки «ПМР» збирає інформацію про контингент наших сил оборони на цій території.
- Інформаційне поле прикордонного регіону було російським до повномасштабного вторгнення. А зараз скільки цивільних мешканців з нашого боку перебувають під впливом російських каналів?
- Коли заборонили російські канали й по кабельному телебаченню почали транслювати українські, то в Кучургані люди дивилися росТБ через супутникове телебачення. Я знаю багато таких випадків. Місцеве населення постійно дивиться їхні новини та підпадає під їхню пропаганду. Тому багато жителів Кучургана мають хибну думку про реальний стан справ.
- Досі?
- Так. Але вони не вчиняють дій, загрозливих нам. До повномасштабного вторгнення люди з проросійськими поглядами або зникли, або просто перестали їх виражати. Також спецслужби проводять свою роботу. Час від часу в населених пунктах прикордоння здійснюються контрдиверсійні заходи, під час яких виявляються люди з проросійськими поглядами, які або сприяють пропаганді, або поширюють інформацію про розміщення наших військ, їхню кількість та особовий склад.
Зараз тривають перевірки та виявлення незареєстрованої зброї, колаборантської або диверсійної діяльності. Люди пристосовуються і знають, як себе вести, щоб до них не було питань. А загалом вони скаржаться на відсутність прикордонної торгівлі та трудової міграції. Доки їм сюди не прилетить, вони не знатимуть, що війна по всій країні, а не тільки десь там. Люди не реагують на повітряні тривоги, живуть звичним життям.
Цуцик допомагає прикордонникам нести службу
- Антиукраїнська пропаганда в Придністров’ї стала агресивнішою?
- Їхні інтернет-видання кишать дуже жорсткою проросійською пропагандою. Були випадки, коли ми просто проводили навчання, а вони в себе вже писали, що Україна йде в наступ, стрільба на кордоні й навіть є жертви з їхнього боку. Вони постійно брешуть. Це негативно впливає на громадян у Придністров’ї, бо треба враховувати, що там також проживає велика кількість українців, які до повномасштабного вторгнення щоденно здійснювали трудову міграцію або їздили до родичів.
- Які головні фейки поширюють?
- Озвучують усі російські наративи: про боротьбу з НАТО, нацизм, страшних укропів і бандерівців, «інсценування» Бучі та Маріуполя українськими, британськими та американськими спецслужбами. Часто їхні пропагандистські ресурси пишуть, що почався наступ з території України на територію «ПМР». Під час візиту Маї Санду до Києва поширювали інформацію про домовленість захопити квазіреспубліку зі сторони України. Вони дезінформують населення, щоб посіяти там паніку та, ймовірно, надалі провести мобілізацію.
Територія «ПМР»
- На вашу думку, за яких умов може розпочатися наступ росіян з Придністров'я?
- На мою думку, єдиним фактором агресії зі сторони невизнаної квазіреспубліки може бути підхід армії окупанта до Одеси, щоб узяти в кільце та відтягнути певну частину сил оборони до цього кордону. В інших випадках не буде ніякої результативності їхніх дій.
Це спірне та неоднозначне питання. Вони можуть не піти війною, якщо російські окупанти дійдуть до Одеси. У них може спрацювати інстинкт самозбереження, і вони скажуть: «Ми в 1991 році повоювали й більше не будемо». Такі наративи ми також чуємо від місцевого населення невизнаної республіки.
- І наостанок. Як розвінчується ворожий міф про те, що ми нібито будемо нападати на них?
- Ми не нападемо на Придністров’я, бо ми цивілізована нація. Нам не потрібні чужі території. Ми українці, захищаємо свою державу й хочемо відновити кордони України 1991 року.
За законодавством, це територія Молдови, а нам не потрібні чужі території. Ми не можемо ні в якому разі напасти на неї, бо з нашого боку це буде актом агресії, порушенням міжнародних угод. У разі нападу з боку квазіреспубліки ми будемо лише гідно оборонятися.
Тэги: