Апокаліптичні сценарії того, що відбудеться на Херсонщині через спровоковану росіянами велику повінь, від трьох фахівці із захисту довкілля.
В ніч на 6 червня росіяни знищили Каховську ГЕС, зруйнувавши греблю водосховища, а повінь, що утворилася, загрожує більш ніж 80 населеним пунктам Херсонщині. NV поговорив з трьома експертами щодо майбутнього регіону та тих екологічних наслідків, що спричинив акт російського терору.
За складністю це майже Чорнобильська катастрофа
Олексій Рябчин, експерт в сфері енергетики, клімату та захисту довкілля, колишній заступник міністра енергетики та захисту довкілля:
- В Україні існують певні закони та протоколи про надзвичайний стан: хто що робить. Це все розроблено. На місцях зараз роблять те, що мають робити: рятують людей, тварин, майно. Ми бачимо в центрі всі рішення, які треба було ухвалити. Президент зібрав РНБО, прем'єр-міністр зібрав комісію по надзвичайних ситуаціях, виділили кошти з резервних фондів, надали доручення, рамка є, і ми бачимо що держава дає відповідну катастрофі реакцію.
Втім, це дійсно екоцид, який за складністю, мабуть, можна порівнювати з Чорнобильською катастрофою.
Країні завдано руйнувань і збитків на мільярди доларів — це зруйноване життя, домівки, долі людей. Ми не знаємо, чим підривали греблю, які там отрутні речовини зараз наявні в цій воді. Ми не розуміємо, як підтоплення вплине на якість питної води, на тих водних режимах, які будуть використовуватися в містах нижче по течії і вище. Але ми бачимо, що брак води на собі, наприклад, вже зараз відчуває таке велике місто, як Кривий Ріг, — а там є потреба не тільки в питній воді, але в технічній (для забезпечення роботи індустріальних об'єктів).
Ми маємо розуміти, що скоріше за все, епідеміологічна ситуація на півдні країни суттєво погіршиться: спека, відсутність якісної води, швидке розмноження бактерій, масова загибель тварин — все це може привести до спалаху інфекційних захворювань в регіоні.
Внаслідок руйнування Каховської ГЕС, ми будемо мати проблеми з сільським господарством регіону. Це питання меліорації та водовідведення на тих територіях, скоріш за все, багато таких систем зруйновано. Аграрний регіон України зазнав суттєвої шкоди, а це вже питання продовольчої безпеки, яке виходить за межі України. Вода з водосховища зрештою неконтрольовано йде в Чорне море. Це питання опріснення Чорного моря і його екології не тільки для України але й для сусідніх держав-членів НАТО та ЄС.
Вже сьогодні нам треба аналізувати ті наслідки, які ми матимемо і для енергосистеми України. Чи зможе Запорізька АЕС функціонувати після того, як ми її звільнимо за наявних умов? Якщо ні, то наслідки будуть для промислових підприємств регіону і його потенціалу. Нам прийдеться дуже багато чого рахувати.
Ми вже не побачимо Херсонщини такою, якою вона була
Мар’яна Гінзула, експерт з охорони водних ресурсів, голова комітету охорони водних ресурсів, водного врядування та екомодернізації водної сфери в Міжнародні асоціації професіоналів довкілля (PAEW):
- Ризик підриву дамби Каховської ГЕС нам відомий з кінця 2022 року. Всі ми сподівалися, що росіяни не наважаться вчинити такий злочин проти цілого регіону, який забере стільки життів і безцінних природних ресурсів. Очевидно, що основна мета ворога — завдати нам максимальних втрат через знищення наших природних ресурсів. Цей злочин шокує своїми масштабами.
Сьогодні першочерговими заходами є евакуація людей, з міст, сіл та селищ Херсонщини, що під загрозою затоплення. На наших територіях ця евакуація відбувається під обстрілами, на окупованих територіях ми не бачимо організованої евакуації.
Скоріш за все, буде декілька хвиль біженців з Херсонщини. Люди, частина з яких не знаходиться в зоні безпосереднього підтоплення, ймовірно, матимуть проблеми з питною водою, тож необхідність жити доволі довгий час на підвозній воді в регіоні зі зруйнованими можливостями для життя можуть привести до наступної хвилі міграції людей з Херсонщини, через декілька тижнів або місяців.
Водозабезпечення питною водою об’єктів, які користувались нею з Каховського водосховища, буде становити проблему для держави і приводити до додаткових витрат, — це ще один важіль російського терору. Але, можливо, це дасть шанс реалізувати нові методи збору води від наших партнерів. Вже зараз Каховська ГЕС не підлягає ремонту, тож у майбутньому постануть питання її відновлення, або навпаки, альтернативних способів вирішити проблеми водопостачання регіону. Війна приносить руйнацію, але і дає шанс інноваціям.
В середньостроковій перспективі нам варто очікувати втрати екосистеми — численних природоохоронних об'єктів цього регіону. Без своїх середовищ тварини, птахи приречені на скорочення популяції, рослини — на знищення. Ландшафти зазнають перетворень. Ми вже не побачимо Херсонщини, якою вона була до цієї катастрофи. Вже сьогодні дехто говорить про опустелювання території Херсонщини та Північного Криму. Але в мене більш оптимістичний погляд на ситуацію, бо природа завжди бере своє.
Згадайте Чорнобильську зону: там ми теж чекали пустелю, а бачимо буяння рослин, непомірний приріст кількості тварин, які взагалі туди збіглись, бо це заповідна зона. Навіть нетривалий перепочинок від людської діяльності та техногенезу дає природі шанс. Відповідно ці землі, які отримають такий відпочинок, можуть повернутися до стану природнього, з того штучного, в якому вони перебувають вже близько 70 років, і це не обов’язково пустеля. Звичайно, це веде за собою великі втрати для українського агросектору, який в цьому регіоні є важливим для його самозабезпечення, прибутковості та існування.
Найбільший збиток від цієї катастрофи — знищення біологічного різноманіття України
Павло Гольдін, доктор біологічних наук, зоолог, еколог:
- Відбуваються сильні руйнування як будинків, інфраструктури і агротехнічних споруд, так і природних екосистем Херсонщини. Зокрема, очікується, що постраждають Олешківські піски і Чорноморський біосферний заповідник. Ймовірніше за все, будуть нанесені величезні втрати для природних комплексів і це станеться в найближчі 5 днів. Нова Каховка, Олешки, Гола Пристань, низка менших населених пунктів опиняться під водою, і це те, що ми вже зараз, на жаль, розуміємо.
Руйнація Каховської ГЕС призведе до витоку великих об'ємів прісної води в Чорне море. В цьому, якраз, нема нічого поганого, тому що останні роки ми, навпаки, спостерігали надмірне осолонення Чорного моря.
Проте є інша серйозна загроза — потрапляння у море забруднюючих речовин, важких металів, залишків добрив, які накопичувались у донних відкладах Каховського моря, в наслідок промислової та аграрної діяльності вздовж Дніпра.
Але найбільша потенційна загроза, чого ми всі боїмося насправді, це те, що у нас буде далі з Запорозькою АЕС. Тому що поки що вода в охолоджувачах є, вони в гарному стані: «Енергоатом» пообіцяв, що принаймні два тижні все буде гаразд. Але що у нас буде за два тижні, що ще придумають окупанти -велике питання. Найбільша загроза для морської екосистеми — це потенційна загроза радіаційного інциденту.
Найбільший збиток від цієї катастрофи — знищення біологічного різноманіття України. Ми — супераграрна держава, у нас майже 72% території - це орані землі сільгосппризначення. Тому у нас майже не залишилося дикої природи. А з цієї дикої природи, що в нас є, це ліси у Поліссі, у Карпатах, є трохи лісів у Криму і залишилася крихта степів, а решта — це морські узбережжя. Тому те, що ми маємо зараз в цих річкових долинах, зокрема в Ніжному Дніпрі і на морських узбережжях Чорного моря — це наше найбільше природне багатство. І саме там зосереджена унікальна природа нашої країни.
Тобто якщо ви спитаєте у біолога, що таке Україна на мапі культурного різноманіття світу, та який внесок вона дає у світову природну спадщину, які у нас є там унікальні види тварин чи рослин, то вам називатимуть види, які живуть саме тут, на Чорноморському узбережжі чи у водах Чорного моря. Тобто у нас більше унікальних елементів природи і немає ніде, насправді. І сьогодні вони під загрозою знищення.
Ольга Духніч, NV
Тэги: