Марина Поліщук
Російські окупанти останніми днями цілеспрямовано атакують ракетами Запоріжжя, знищуючи житлові будинки та інфраструктуру. Уночі 9 жовтня, за попередньою інформацією, російські літаки випустили по одному з районів міста 12 ракет. Частково зруйновано дев’ятиповерховий будинок (під’їзд із першого по восьмий поверх), повністю – п’ять приватних будинків. Уражено об’єкти інфраструктури та пошкоджено 20 автомобілів. Станом на вечір, загинуло 13 мирних жителів, зокрема й дитина. Серед поранених 89 людей – 11 дітей.
Мешканці постраждалих від ракетних ударів районів Запоріжжя зіштовхнулися з шоком та спробою зрозуміти реальність ударів, які сколихнули місто. При цьому сотні запоріжців прийшли на допомогу постраждалим. Про це в ефірі Радіо НВ розповів запорізький журналіст Павло Коваленко, головний редактор студії подкастів «Стоп Знято», який і сам долучився до розбору завалів зруйнованих будинків. Далі – пряма мова.
***
Я зараз допомагаю у приватному сектор розбирати [завали] і продовжуємо й сьогодні, і завтра. Я думаю, що кілька днів ця робота триватиме, тому що руйнування дуже значні.
***
Як дізналися? Чути, звичайно чути. Ми живемо у багатоповерхівці біля Дніпра і біля води дуже чути, коли у будь-яку частину міста потрапляє. Сьогодні вночі було надзвичайно гучно, і я вже збився [з ліку] скільки [ракет] було. Зранку побачили всю цю інформацію. Я вже пів року у волонтерському штабі тут допомагаю, і от ми з колегами з цього штабу з самого ранку тут допомагаємо і розбираємо.
Роботи біля постраждалих і зруйнованих будинків після ракетного удару РФ по Запоріжжю, 9 жовтня 2022 р. Усі фото: Reuters/Stringer
***
Поспілкуватися [з постраждалими] не вдалося, тому що вони явно у стресовому стані, тих, кого я бачив — вони отримували медичну допомогу. Видно було, що люди з околиць підійшли і в них, як сказати, просто порожні очі. Вони не розуміють, що відбувається, вони не розуміють, як це може бути поруч. Якби це побачили просто наживо, тому що одна справа бачити фотографії, відео в Instagram, Facebook і так далі, а інша справа це наочно побачити і пережити таке. І звичайно цим людям не до спілкування взагалі. Тих, кого я бачив — вони ледь-ледь могли відповідати лікарям на якісь запитання.
***
Це район за плотиною, так званий Осипенківський район. Спальний район міста, де нічого такого немає, багатоповерхівки, приватні будинки. Один із таких значних, великих спальних районів у місті, це не щось таке, де зосереджена інфраструктура.
***
Я не знаю щодо всієї багатоповерхівки, тому що вона доволі довга, але там один під’їзд вщент зруйновано, от як було в нас кілька днів тому на центральному проспекті, де просто один під’їзд зник, де замість першого поверху валялися шматки цегли, можна було бачити залишки стін, ванних кімнат. І тут така сама ситуація. Я зараз не біля цього будинку, але я проїжджав повз нього і бачив, що руйнування дуже значні, і на жаль, та кількість людей [загиблих і постраждалих], яку озвучили — вона збільшиться. Тому що велика 9-поверхівка і майже всі поверхи зруйновані.
***
Не сказати, що у місті паніка, але видно по людях, що це дуже стресово на них впливає. Дехто наприкінці літа вже пробували повертатися [до міста], тому що налагоджувалося якесь життя в місті. Але от зараз знову можна побачити відтік. А люди, які залишаються, то по їхніх очах видно, що вони не розуміють, як із цим жити, тому що, коли ти лягаєш спати і не можеш бути впевнений, що зранку ти прокинешся, то це дуже сильно б’є по голові, по емоціям, по сприйняттю. Особливо я дивлюся на старших людей — на них це дуже сильно впливає.
***
Зараз ми тут знаходимося на розборах завалів, осіб 300, які за першим покликом приїхали допомагати, хто машиною, хто на громадському транспорті. Всі разом згуртовано працюють, тому намагаємося таким чином якось конвертувати свою злість, свою ненависть у якісь добрі справи.
***
Звичайно є потреба [у допомозі]. Як я і сказав, обсяг роботи тут величезний, ці будинки [у приватному секторі] – вони просто зникли. Там нічого немає, зараз просто розбираємо завали і боїмося там когось знайти під цими завалами. А стосовно того як допомогти? Я думаю у Запоріжжі є багато волонтерських центрів, багато організацій, які займаються [допомогою]. Ви можете шукати у мережі ці організації, волонтерський штаб Запоріжжя — це і центр «Свої», центр «Паляниця», можна писати їм і ці люди точно потім правильно скерують і направляють допомогу у вірне русло.
Дарина Лапіна
Євгенія Весна
