Ян Ярчук
15 травня відзначається Всесвітній день вишиванки. Для українців це – частина культури, історії, що передається з покоління в покоління. Яскравим прикладом є історія родини з села Криничне, що на Одещині.
Нещодавно там місцева жителька Олена Велікова презентувала приватну колекцію унікальних вишитих сорочок та картин, створених її матір’ю – 69-річною Євгенією Джоголою. Про це йдеться в матеріалі «Укрінформу».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Тут кожна річ має свою історію»: як родина з Миколаєва створила етносадибу
Протягом усього життя майстриня вишивала одяг, ікони та іграшки, які тепер зберігаються вдома в її доньки.
Як розповіла донька майстрині, її мама створила 57 вишитих сорочок, 30 ікон, 10 картин, 20 рушників, п’ять скатертин та безліч дрібних виробів і іграшок. Лише за минулий рік вишила 7 сорочок.
Любов до вишивки передається від покоління до покоління
Євгенія Джогола народилася в родині з болгарсько-українським корінням. Її бабуся – українка і саме вона навчила Євгенію мистецтву вишивки.
Зараз талант і традицію продовжує вже третє покоління родини. Її донька Олена також вишиває і планує створити лінійку болгарських сорочок, орнаменти для яких привезла з Болгарії, а онучка Вікторія створює вишиті картини. Родинна справа стає спадком.
«Матуся передала знання мені, і я також вишиваю. Вишиває вже і моя донька. Я пишаюся і бережу це. Я вдячна богу, що тут, на бессарабській землі, продовжую справу мами», – говорить Велікова.
Безцінні речі — не на продаж
Ані роботи матері, ані свої власні Олена не продає. Вона переконана, що кожна сорочка – це більше, ніж просто виріб: «Свою сорочку я вишивала півтора місяця. Ниточка до ниточки. Я не можу це продати».
Минулого року вона організувала у Криничному парад вишиванок.
«Ми маємо берегти наші традиції, те, що отримали від батьків та передавати нащадкам. Це наша місія – передати цей генетичний код», – впевнена Олена Велікова.
Фото: Укрінфнорм
Дарина Лапіна
