Військовий експерт Агіль Рустамзаде пояснює тактику української армії, відмовляється називати її дії контрнаступом та прогнозує ситуацію.
За майже 200 днів війни українська армія не лише зупинила масштабний наступ російських військ, а й суттєво збільшила свої вогневі можливості, перейшла до тактики війни з найбільш ефективною поразкою супротивника наявним ресурсом і знаменувала новий етап війни, в якому здатна безперервно витісняти окупантів, вважає авторитетний азербайджанський військовий експерт, офіцер запасу збройних сил Азербайджану Агіль Рустамзаде.
Про теперішній та наступний етапи бойових дій для України та про нинішні складнощі російської армії він розповів «НВ».
- Ми бачимо, що сьогодні, напередодні «круглої» дати 200 днів війни, проходять активні дії і в Харківському напрямку в районі Балаклії, і в Херсонському напрямку. Українці бачать у цих боях ознаки контрнаступу, ви дотримуєтеся іншої точки зору. На вашу думку, що зараз відбувається в цих зонах війни?
- Зрозумілий психологічний феномен, що вже з перших днів війни в ЗМІ мелькали ідеї, що зараз буде контрнаступ, зараз ми побіжимо вперед, братимемо міста, але ці очікування далекі від військової логіки. Те, що ми бачимо зараз — це окремі наступальні дії - вишукуються проломи в російській обороні і в ці проломи намагаються проникнути українські війська. Це відбувається по всій лінії фронту, це відбувалося на Херсонщині, це ж відбувається зараз у Харківській області. При цьому в Харківській області є успіх, який за збереження тенденції переростає в операційний.
Я поясню, чому вважаю, що масштабний чи широкий контрнаступ у перспективі місяця не очікується. Для таких масштабних контрнаступальних операцій необхідно накопичення ресурсів та сил. У сучасних реаліях накопичити на якійсь ділянці фронту значну кількість сил є проблематичним. Дрони та супутники розкривають такі операції накопичення великих військ, тому масштабні контрнаступи в сучасності такі складні. Швидше за все, ми й надалі спостерігатимемо ось такі окремі операції, але це позитивний сигнал.
Два тижні тому, я вже казав, що настає час, коли російська армія не зможе добре утримувати лінію оборони, і якщо на якійсь ділянці фронту вийде, що російська армія матиме дуже несприятливу ситуацію, то це означає, що там зможе розвивати успіх українська армія. Але це точно не буде картинка, в якій українська армія за день бере міста. Не за нинішніх умов. Масштабні операції зараз обернулися б великими втратами серед української армії і не факт, що ці втрати були б хоч чимось виправданими.
- Ви говорили про те, що російська армія в Херсонській області вже зараз створила серйозний трилінійний ешелонований захист. Як можливий прорив такого захисту, якими засобами?
- Ізраїльські військові мають таку аксіому: «Будь-який фронт може і буде перерваний». Немає такої укріпленої захищеної лінії, яка б не могла бути прорвана. Однак, на відміну від інших ділянок фронту в Херсонській області, завдяки використанню потужностей Херсонського бетонного заводу, росіянами було споруджено довготривалі бетоновані укріплення.
Як показав час, мудрість та терпіння українського командування, яке узгоджує свої операції з натовськими оперативниками, приносять свої плоди. Я думаю, що українська армія знайде методи та способи розкрити лінію фронту, діяти нелінійно та асиметрично. Останнім часом я бачу, що відбулися помітні зміни, українська армія діє силами спеціальних операцій, кадровими військами та мобільними групами, які створюють ділянки прориву та взяття під контроль населених пунктів.
Я думаю, українська армія навряд чи в лоб прориватиме ешелоновану лінію оборони, яка дійсно в деяких місцях складається з трьох ліній. Але як вирішуватиме це завдання українська армія, давайте залишимо на роздум української армії. Головна інтенсивність боїв поки що перейшла до Харківської області. Повторюся, ешелонована лінія оборони не є такою вже нерозв’язною проблемою. Ми в Карабаху теж стикалися з такою лінією оборони, у нас була так звана лінія Оганяна, і вона взагалі була в гірській місцевості, а там воювати ще важче. Але нічого, прорвали.
У будь-якому разі, я думаю, це правильна позиція української армії, коли всі говорили, що армія наступає на Херсон, я казав, що це розвідка боєм. Йде виснаження військового угруповання Росії в Херсонській області, знищення військової інфраструктури. При нанесенні достатньої шкоди противнику, він втратить можливості організовано чинити опір, і вже тоді українська армія здійснюватиме контрнаступ.
Будь-які контрнаступальні дії залежатимуть від масштабу збитків російським військам, які там знаходяться. Цього успіху можна досягти за тиждень, три тижні, довше чи швидше, зараз говорити про це ще рано.
- Однією з потреб України сьогодні є зброя вогневої поразки дальністю до 30 км. Наскільки це озброєння необхідне у контрнаступних операціях?
- Досліджуючи тактику української армії в Харківській області, ми з вами бачимо, що у російської армії зараз там не так багато протитанкових засобів, українська армія може підходити на відстань 3-2 км, розстрілювати вогневі точки та руйнувати опір супротивника здалеку і далі просуватися. Якщо надалі ця тактика не отримає можливості знищувати супротивника на відстані 5 км, 10 км, то російська армія, перенасичена протитанковими засобами, може перешкодити ефективному просуванню української армії. Бачачи цю перспективу, я погоджуюсь з тим, що українській армії необхідно збільшувати вогневі можливості на рубежі від 5 до 50 км.
- Які головні проблеми російської армії зараз? Чи може російське військове командування їх вирішувати ефективно і чи здатні чимось здивувати українську армію в осінньо-зимовий період?
- Російська армія виснажена, і це розуміє і російське керівництво, ми отримуємо різні сигнали про те, що відбувається перекидання ресурсів із глибини РФ до російської армії на фронті. Про проблеми російської армії ми говорили багато, і я не буду повторюватися. Останнім часом помітним є і падіння морального духу російських військовослужбовців, також є проблеми з логістикою для забезпечення військ на передньому краю, на лінії фронту. Звичайно, це позначається на можливостях російської армії, але, повторюся, ця проблема народилася не сьогодні, вона має місячний часовий період, і російський уряд, швидше за все, робить якісь кроки для покращення своєї ситуації.
Я не займатимуся шапкозакиданням, що російська армія вже все, і через тиждень у вас буде перемога — ні, так не буде. Буде час, коли у вас будуть тактичні успіхи, а за два тижні тактичний успіх може бути у росіян, і цього не потрібно лякатися і розчаровуватися, падати духом. Говорити про те, що ворог остаточно виснажений і втратив можливості чинити опір ще дуже рано.
- Тобто кульмінації, на вашу думку, російська армія не досягла?
- Я сам думав два тижні тому, що настав перелом, але цей перелом через те, що українська армія не має достатньо ресурсів, буде розтягнутий на довгий час. Я думаю, що цей перелом, коли російська армія втратить можливість обороняться, і українська армія почне домінувати на полі бою, трапиться у перспективі місяця-двох, якщо постачання озброєння буде. Цей процес вийшов розмазаним у часі, його результати не будуть видимі відразу і миттєво.
- Багато експертів майже одностайні в тому, що якби західні союзники дали українській армії все, чого вона потребує, то вже восени-взимку, українська армія могла б вийти до кордонів 23 лютого. Чи це так?
- Так, це правда. Західні постачання озброєння запізнилися і за часом, і за масштабами. Проте є бачення Заходом військово-політичної перемоги України. Вихід української армії на кордони 23 лютого і навіть далі не закінчить цієї війни. Навіть якщо ваш ворог не буде виконувати будь-які активні дії, він почне мобілізацію. Повна військово-політична перемога України не може бути забезпечена виключно на полі бою. Тому постачання західної зброї Україні, на мою думку, синхронізовано з політичними та економічними чинниками тиску на РФ. Щоб, коли з’явиться необхідний момент збігу тисків, українська армія могла спрацювати найбільш ефективно. Військова перемога над російською армією — важливий, але не переважний компонент перемоги над Росією.
- Чи варто все-таки українській армії чекати на серйозні і неприємні сюрпризи з боку російської армії цієї осені-взимку? Навіть міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв'ю говорив про те, що найдраматичніший сценарій для України вже позаду.
- Я згоден із вашим міністром у тому, що найбільші можливості російська армія мала два-три місяці тому. Наразі російська армія не має можливості здійснювати для України загрози, які були у березні-квітні цього року. Проте разом із цим зберігається ракетна загроза, ракет у російської армії багато. Закінчаться у них ракети класу «земля-земля», вони будуть використовувати ракети «повітря-земля» або ракети комплексу С-300, яких у них багато з радянського часу.
А якась велика загроза — я поки що не бачу для неї підстав. У військовий контингент Північної Кореї я не вірю, крім того, зростають вогневі можливості української армії, в української сторони краща ситуаційна поінформованість стратегічного тактичного та операційного рівня. Тому 10, 20, навіть 50 тисяч повністю озброєного складу вже не будуть для української армії такою критичною проблемою, як могли бути в березні-квітні цього року.
- Які загалом ваші прогнози на те, як розвиватиметься ситуація на фронті найближчими місяцями?
- Ми зараз перебуваємо на третьому етапі цієї війни, в якому російська армія планувала захоплення Донецької області, але війна пішла інакше, адже українська армія мала свої плани. Нині українська армія розпочала витіснення супротивника зі своєї території. Це не станеться за тиждень чи за день. Масштаби і інтенсивність бойових дій то зменшуватимуться, то збільшуватимуться, але процес витіснення противника буде безперервним. Ви й раніше витісняли супротивника з тієї ж Харківської області, але, на мій погляд, процес нарешті набув характеру безперервного.
Мені проблематично зараз описати перспективи української армії, оскільки дуже багато залежатиме від постачання західними країнами озброєння. Не маючи на руках даних про те, скільки та якої зброї надходить, ні я, ніхто інший із зовнішніх експертів не зможе зробити цього коректно. Однак, я думаю, що перелом розпочався і в перспективі місяця-двох, цей перелом на користь України розширюватиметься та поглиблюватиметься.
Тэги: