2 березня 2018 року поліклініка № 2 комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша» (комплекс, до якого входять дитяча поліклініка № 1, стоматполіклініка та поліклініка № 2 для дорослих) відмітить 30-річчя з дня свого заснування
З а цей час нашу поліклініку з профілактичною або лікувальною метою відвідали 14 мільйонів 720 тисяч пацієнтів;
n лікарі поліклініки оглянули на дому 2 мільйони 340 тисяч хворих;
n у денних стаціонарах поліклініки проліковані 81800 хворих;
n у відділенні функціональної діагностики обстежені 665 тисяч осіб;
n у Центрі амбулаторної хірургії виконано 128589 оперативних втручань;
n у фізіотерапевтичному відділенні отримали реабілітаційне лікування 580 тисяч хворих.
Підбиваючи підсумки, ми завжди згадуємо історію й дякуємо тим особистостям, які зробили наше життя кращим і залишилися в нашій пам’яті.
Про історію проектування та будівництва поліклініки
В 70–80 рокі минулого сторіччя йшла інтенсивна забудова Таврійських мікрорайонів. Поліклініка № 1 (єдина поліклініка в Суворов-ському районі Херсона на той час)працювала зі значним перенавантаженням. Катастрофічно бракувало приміщень, в одному кабінеті працювали одночасно 2–3 лікарі, зміна продовжувалась до 20:00.
У цей час розпочали реконструкцію комбайнового заводу ім. Г. І. Петровського. Керівництво міста й заводу подали клопотання щодо включення в реконструкцію й соціальних об’єктів, у тому числі поліклініку. В уряді спочатку було затверджено з медичних об’єктів тільки будівництво профілакторію.
Ініціатором, ідеологом будівництва потужної сучасної поліклініки був Борис Олександрович Миронов, котрий наприкінці 1970-х на початку 80-х років працював директором Херсонського комбайнового заводу ім. Г. І. Петровського.
Миронов, піклуючись про здо-ров’я робітників заводу (а їх у різні роки було від 16 до 20 тисяч), спочатку виношував ідею створення медикосанітарної частини на території заводу. На заводі в той час була невелика поліклініка, курирувала її роботу Херсонська басейнова лікарня на водному транспорті (головний лікар – Євген Євгенович Карабелеш). Розпорядження про будівництво поліклініки, проект і кошторис були затверджені в Міністерстві тракторного та сільськогосподарського машинобудування СРСР 20.03.1979 року та узгоджені рішенням Херсонської міської ради 19.07.1979 року. Бюрократична машина працювала в своєму темпі, тому дозвіл на початок будівництва поліклініки затверджений виконкомом Херсонської облради 01.10.1985 року.
Тривалий час продовжувалася дискусія про територіальне розміщення поліклініки. Головному лікарю Карабелешу та очільникам міста вдалось переконати керівництво заводу розмістити поліклініку поряд із територією підприємства, щоб її мали змогу відвідувати не тільки робітники заводу, але їх сім’ї, ветерани заводу та жителі Херсона.
Після прийняття рішення про будівництво поліклініки почалась тривала робота по створенню проекту. Проектуванням комплексу поліклініки та профілакторію займався Мо-сковський інститут проектування. В узгодженні проекту брали участь і будівельники, й лікарі, й медичні сестри (безцінний внесок завідувачазаводської поліклініки та першого завідувача поліклініки № 2 Л. Г. Асау-ляка), й співробітники виконкому. В результаті вивчення кількох проектів один із них був затверджений, але виявилось, що вартість його перевищує заплановану. Управління капітального будівництва міста не мало змоги фінансувати проект. Керівництво заводу запропонувало освоїти кошти через відділ капітального будівництва заводу.
Будівництвом важливого соціального об’єкту опікувався спеціальний штаб, засідання якого проходили практично щотижня. Членами штабу були керівники заводу, виконавчої влади, головний лікар Євген Карабелеш. Під час будівництва поліклініки в керівництва лікарні, в спеціалістів санепідемслужби виникало багато питань, які потребували внесення коректив. На засіданнях штабу іноді розгортались цілі баталії, доктор Карабелеш згадував, що будівельники завжди прислухались до побажань медичних працівників і вносили необхідні зміни.
Згідно з актом робочої комісії, будівництво поліклініки було закін-чено в грудні 1987-го. Комплекс «Поліклініка № 2» 02.03.1988 року переданий на баланс Херсонської басейнової лікарні на водному транспорті без компенсації вартості будівництва (загальна кошторисна вартість – 2 млн 700 тисяч карбованців) і почав працювати.
Неможливо не згадати про патріотизм співробітників лікарні. Незалежно від спеціальностей і посад вони віддано, добросовісно, абсолютно безкоштовно працювали на будівництві поліклініки, в тому числі на «суботниках» і «недільниках», коли потрібно було вичищати кабінети від будівельного сміття, відмивати їх, укомплектовувати меблями. На II–III поверхах була «майстерня» зі збирання меблів, і співробітники лікарні – чоловіки (в основному лікарі) – оволодівали суміжною спеціальні-стю – майстер зі збирання меблів. Шафи, столи, інші меблі ті ж лікарі самі розносили по кабінетах (ліфти ще не були ввімкнені).
В період завершальних робіт медпрацівники (в основному медичні сестрички) з 8:00 до 18:00 чергували на «своїх» поверхах, контролюючи та направляючи роботу будівельників, зберігаючи матеріальні цінності.
Роботи з благоустрою поліклініки проводили в холодну пору року, дуже доцільними були гарячий чай і печиво, який привозила в бідонах голова профкому Т. Г. Близнюк, котра згадує той період як часи тісного єднання колективу однодумців, патріотів. Лікарі Є. В. Купцов, І. І. Анохін, М. П. Козаченко, С. О. Новіков, В. В. Петров, В. В. Назаров, Д. А. Синіцин, В. Л. Шкарупа, С. Г. Сегаль, О. П. Мазуряк і багато інших – без них роботи з благоустрою поліклініки та введення її в дію уявити неможливо.
Історичне значення тієї чи іншої події підтверджується часом. І, можливо, якби не далекоглядність, патріотизм і любов до жителів свого рідного міста тих, хто стояв біля витоків проектування та будівництва поліклініки заводу ім. Г. І. Петровського (народна назва поліклініки № 2), вона б розділила участь багатьох об’єктів заводу, які сьогодні або зруйновані (той же профілакторій), або знаходяться у приватній власності.
Поліклініка має всі структурні підрозділи, притаманні багатопрофільному лікувальному закладу, але її візитною карткою сьогодні є Центр амбулаторної хірургії та фізіотерапевтичне відділення, яке давно вже стало потужним центром реабілітації для наших пацієнтів. Тут щорічно виконується близько 6 тисяч оперативних втручань, із яких 30% – III–IV категорій складності, тобто навіть сьогодні в районних (і багатьох міських лікарнях) вони виконуються тільки в умовах стаціонару. Значна частина оперативних втручань проводиться під загальним знеболюванням.
Найбільше надбання нашої поліклініки – це колектив професіоналів, однодумців. Багато з нас мають лише один запис у трудовій книжці – понад 30 років працюємо на благо здоров’я нашого населення: В. І. Возняк – старша медична сест-ра поліклініки, О. Г. Філатова – завідувач терапевтичного відділення № 3, C. O. Новіков – судинний хірург, O. A. Поліщук – старша медсестра і багато інших.
Комплекс «Поліклініка № 2» сьогодні залишається об’єднанням дитячої, стоматологічної поліклінік і поліклініки для дорослих, що актуально в період реформування галузі.Ми сподіваємось, що ніякі складнощі не розірвуть цей десятиріччями укріплений зв’язок.
Ірина Миколаївна СМІРНОВА,
завідувач поліклініки № 2.
На фото: колектив
хірургічного відділення поліклініки № 2, 2014 рік
Тэги: