Хто здав Херсон і як звільнити південь України, включно з Кримом – інтерв’ю

Усе частіше не лише українські, а й західні аналітики говорять про деокупацію Криму у 2023 році. А радник глави Офісу президента Михайло Подоляк 28 листопада заявив, що через пів року, до літа 2023-го, він буде вже в деокупованій Ялті.

Чи насправді це можливо, коли та як діятимуть ЗСУ, а також про те, хто здав Херсон, в інтерв’ю Радіо НВ розповів ветеран АТО, який обороняє країну на півдні, секретар Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

– Ми бачили споруди, які російські окупанти будують. Наскільки це серйозно з погляду просування і подальшого звільнення територій?

– Якщо ми говоримо про лівобережжя [Херсонської області], то найбільш серйозне — це не ці конфігурації, які вони роблять, а можливість переправитися через річку Дніпро.

Як розробити спецоперацію по переправленню на лівий берег? З мого погляду, вона має бути лише в комплексі з іншими [операціями]. Наприклад, наступом на Мелітополь або Бердянськ. У найвужчому місці (це біля села Львове, неподалік Берислава) — це 280-300 метрів. Маючи сучасне озброєння, маючи сучасні засоби ведення розвідки, які противник має (ті ж «Орлани» є сучасними), побудувати таку широку переправу будь-якій армії світу без втрат досить складно. Ми маємо це враховувати.

Також питання: потім треба буде накопичити сили, які будуть здатні наступати, — і техніку, і особовий склад. Окремі плацдарми можна розглядати. А до перекидання великих сил для наступу (наприклад, як висадка в Нормандії), думаю, ще далеко.

– Наскільки в окупантів усе погано на півдні нашої країни? Як ви ставитеся до інформації, що вони нібито готові залишити Запорізьку АЕС?

– Я чув таку інформацію, вона йде з різних ресурсів. Її ще не озвучували офіційні особи Російської Федерації. Але якщо про це говорять, ми розуміємо, що якесь зерно [правди] в цьому є.

Думаю, питання не в тому, що в них все погано з військової точки зору, тому що Росія залишається ще ресурсною країною і в неї ще вистачає боєприпасів і всього. Ба більше, коли ми брали після них трофеї, то там вже були снаряди китайського виробництва 152 мм.

– Це вже зафіксовано?

– Так, на них були ієрогліфи китайські. В Японії таких снарядів немає. Вони там були.

Ці снаряди були взяті, офіційно передані туди, куди потрібно. Зараз їх теж [вивчають]: звідки вони, походження. Але вони були китайськими — це те, що ми можемо виявити, просто подивившись на них.

Щодо того, що Росія відходить. Навіть якщо вона відійде, це буде питання не її військової неспроможності, а тиску на неї і розуміння, до якого це все може призвести колапсу, якщо, не дай Бог, буде аварія на Запорізькій АЕС. Я думаю, що вони цього бояться. Як би вони себе не вели й не показували, що вони нічого не бояться, але це вже питання світового масштабу, яке зачепить не лише Європу, а й Америку.

Вони цього бояться і думають, як їм правильно зробити цей «жест доброї волі». Але військова обстановка дуже змінюється, як і політична: сьогодні так, а завтра, можливо, будуть мати якийсь успіх (я сподіваюся, що не будуть), і думатимуть по-іншому.

– Ви говорили, що в Херсоні запитують: «А хто нас здав?». Ви думаєте, ми колись отримаємо відповідь на це питання?

– Звичайно, отримаємо. Вони ж питають «хто нас здав» і думають, що є конкретна людина, яка їх задала. Я на багато питань знаю відповіді. Знаю, що це комплекс заходів, які були зроблені або не зроблені, що призвело до того, що Херсон швидко був захоплений окупаційними військами.

– Проблеми з Кримським мостом можна вважати початком активної фази звільнення українського півострова?

– Звичайно. І те, що ми забрали правобережжя [Херсонської області], теж можна вважати активною фазою.

На півдні противник вимушено відійшов, тому що ми створили такі умови, що йому потрібно було відходити, інакше він потрапляв у котел. Це наступальна операція, але [спрямована] на противника, який вже розумів, що треба відступати.

А на Харківщині була класична наступальна операція, яких, думаю, в історії було не досить багато. Коли противник не думав, що відійде. Коли противник був захоплений зненацька, кинув усю техніку Вони цього не очікували.

Я думаю, що це був переломний момент і перший крок до звільнення Криму. Ми навчили росіян відступати — генерал [Олександр] Сирський, генерал [Валерій] Залужний, верховний головнокомандувач. Без політики. Це конкретно питання того, хто брав у цьому участь. Я знаю, як ухвалювалися рішення щодо харківської операції. У когось були сумніви, були дискусії. І конкретно одна людина сказала: «Проводьте». І операція була проведена.

І це нормально, коли є сумніви, коли є між собою [суперечки]. І коли в цій дискусії народилася істина, яка дала результат, — це дуже круто. І ми маємо результат — звільнення Харківської області. І це дорога до Криму зокрема.

– Ви сказали, що українські сили опору здатні проводити дуже несподівані для ворога операції, як це сталося на Харківщині, і планові, як було на Херсонщині. А як буде звільнено Крим? Видання The Economist повідомляє: Захід побоюється, що спроба України повернути Крим може стати кривавою та важкою. Наші партнери не розуміють, що ситуація може бути такою, що окупанти просто тікатимуть звідти?

– Ті, хто говорять про рельєф, хай почитають Манштейна «Утерянные победы» — це один із генералів Гітлера. Я його цитую виключно тому, що сам військовий і вивчав історію всіх битв, не дивлячись на те, чи нацисти. Мені цікаво було з військової точки зору.

Коли говорять про Крим, кажуть, що ці перешийки неможливо взагалі перейти, тому що Крим стоїть за рахунок цих перешийків. Він (Манштейн, — ред.) узяв ці перешийки за рахунок двох танків.

Розумію, що кожна битва [відбувається] по-різному, але не можна сказати, що це неможливо. Тим більше, [звільнення] Криму, маючи зброю, яку ми маємо, може бути схожим на [деокупацію] правобережжя, коли відрізана логістика, знищений міст і тільки морем може підходити туди допомога. І так само лише по морю зможуть звідти всі втекти.

Я не знаю зараз, як це буде. Але я впевнений, що це буде. Думаю, що коли справа дійде до Криму, тоді вже питання стоятиме, можливо, того, що звідти потрібно буде лише тікати. Якщо ми звільнимо всі території до Криму, якщо ми вийдемо на наші кордони, то Крим буде або звільнятися, або вестимуться переговори про його звільненням шляхом того, щоб росіяни звідти вийшли.

– Коли це може статися, на вашу думку?

– У нас є військові керівники, які мають набагато більше інформації: якоюсь вони діляться з Комітетом, якоюсь — не діляться, розуміючи, що не все можна реалізувати. Вони сказали, що до кінця літа [2023 року] все закінчиться. І ми, сподіваюся, будемо робити все, щоб у наступному році до кінця літа реально все закінчилося.

Ми розуміємо, що справа складна, особливо з Кримом. Крим — це те останнє, за що буде чіплятися Росія в усьому — у війні, у перемовинах, у шантажі, у торгівлі, тому що для них це дуже важливо. Але ми повинні розуміти, що не можемо в XXI сторіччі віддати територію, яка є реально нашою за Конституцією.

Пов'язані записи

Херсонцю, засудженому за державну зраду, повідомили про підозру в скоєнні воєнного злочину

Поліція Херсонської області заочно повідомила про підозру в скоєнні воєнного злочину херсонцю, який працює на окупантів. Це нове звинувачення – на початку цього року колаборанта вже було засуджено за державну…

Чим ближче до Дніпра, тим важче отримати меддопомогу: ситуація в Олешківській громаді

Ситуація з медициною на лівобережжі Херсонщини є критичною, особливо в громадах, що розташовані поблизу Дніпра. Складною є й ситуація в місті Олешки та громаді, де жителі багатьох населених пунктів практично…