Ян Ярчук
У Херсонському обласному художньому музеї імені Олексія Шовкуненка продовжують розповідати про реалізацію проєкту «Не/вкрадене: штудії і омажі».
Нагадаємо, що мета – привернути увагу до творів мистецтва, викрадених під час окупації міста. Авторкою й кураторкою ініціативи є одеситка Олена Балаба.
Наразі ж у музеї розповіли про нового учасника проєкту – одеського художника Сергія Божка – та його роботу. Митець створив омаж на картину Олексія Шовкуненка «Херсонський базар» 1950 року. Цю роботу окупанти незаконно вивезли з музею в 2022 році.
«Херсон і Одеса, історія та сучасність переплітаються в новій роботі проєкту. Одеський художник Сергій Божко вибрав для омажу «Херсонський базар» Олексія Шовкуненка – художника, чиє ім’я носить пограбований росіянами Херсонський художній музей», – йдеться у дописі музею.
Зазначимо, що омаж (від французького hommage – «вшанування», «поклон») – це художній твір, створений як вияв поваги, вдячності або захоплення до іншого митця чи його роботи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Художник відтворив викрадену окупантами картину «Херсонська Джоконда»
Загалом у музеї зберігалося 156 робіт Шовкуненка, це була найбільша колекція його в Україні. Частину робіт музею подарувала вдова художника Олександра Василівна.
Після пограбування в музеї залишилась лише одна робота Шовкуненка – «Портрет дружини». Також не викрадені 8 його графічних робіт, які ще до вторгнення були передані на реставрацію.
Переосмислення роботи Шовкуненка в контексті сучасних реалій
У своїй роботі Сергій Божко перетворив мирний пейзаж Шовкуненка на пронизливе свідчення воєнної реальності сьогодення.
Ось як прокоментувала художнє переосмислення авторка та кураторка проєкту Олена Балаба:
«Митець сам живе практично над морем в Одесі, бачить воду і небо кожен день, слухає звуки російських шахедів і ракет. Каже, що поборовся з роботою, не дуже йому дався «радянський імпресіонізм». Але любов до Херсона, в якому Сергій бував раніше, все ж таки перемогла. Картина вийшла нервовою і сучасною. Ось там на лівому березі димлять згорівши русские танки та інша техніка, яку вони пригнали на нашу землю, щоб нас вбивати. А ось в центрі падає російський шахед».
Історичний контекст
Водночас краєзнавець Сергій Дяченко уточнив, що Шовкуненко писав конкретне місце – «зелений базар» у Кузнях, де зараз розташований автомобільний міст через річку Кошову:
«Також це місце називалося Соляною пристанню. Отже особливістю було те, що сюди переважно з лівого берега: Збур’ївки, Голої Пристані, Олешок та Козачих Лагерів отакими от шлюпками, дубками, байдаками везли на продаж свіжу городину. Звідси назва «Зелений базар» й тому вантаж такого кольору. Оті дими на тлі — це якраз справжні «кузні», які на той час ще діяли. Це кілька невеликих кам’яних споруд, схожих на гаражі, на нинішній Корабельній площі».
У музеї Шовкуненка також підтвердили, що «Херсонський базар» Олексія Шовкуненка дійсно належить до написаних в різні роки «зелених базарів»:
«Цікаво і те, що до ескізів, зроблених у 1920-ті роки, митець повертався через через десятиліття, і ця його робота була написана у 1950-му саме за ескізами 1921 року».
Фото з фейсбук-сторінки Херсонського художнього музею
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
