Ян Ярчук
У Херсоні відбулась прем’єра вистави «Маргарита та ведмедики» за пʼєсою Ірини Феофанової. Це спільний проєкт благодійного фонду «Крила Фундейшн» та Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша.
Про це повідомили у пресслужбі театру.
«Сьогодні у нас чергова прем’єра. Буквально кілька днів тому у Миколаєві відбулась прем’єра вистави «Чоловік моєї дружини». Це комедія. А сьогодні у нас незвичайна вистава, тому що це спільний проєкт із фондом «KRYLA». Її унікальність в тому, що в цій виставі грають діти, наші херсонські майбутні зірки. До війни у нас працювала театральна студія, випускники якої працюють в різних театрах світу. І я щасливий, що ми сьогодні, під час війни, відновили це знову», – зазначив директор театру Олександр Книга.
Особливістю вистави є те, що у ній задіяна тільки одна професійна акторка Ольга Крилова. Ролі Маргарити та ведмедиків виконують херсонські діти, яких відбирали у проєкт на спеціальних акторських кастингах. Є два склади, загалом у них задіяні 13 маленьких херсонців.
«Проєкт реалізували за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Це історія про маленьку дівчинку, про втрату дому внаслідок підриву Каховської ГЕС, про вимушений переїзд і про її надію повернутися додому, на лівий берег. Ця тема дуже близька всім херсонцям. Я сам з лівого берега, із Олешок, тож на репетиціях інколи сльози наверталися на очі. Це голос дітей, вони говорять про те, що їм довелося пережити, що довелося пережити багатьом херсонським родинам», – каже керівник проєкту благодійного фонду Андрій Книга.
Сюжет такий: восьмирічна Маргарита разом із мамою тікає із затопленої Нової Каховки до польського Перемишля. Після підриву Каховської ГЕС під водою залишилися її рідна вулиця, дім і улюблений плюшевий ведмедик. У новому місті дівчинка не знаходить спокою – їй усе чуже, і вона мріє лише про одне: повернутися додому. Бронзові ведмедики, які вдень стоять на вулицях Перемишля нерухомо, а вночі оживають, допомагають Маргариті зрозуміти, що минуле життя вже ніколи не повернеться, але є теперішнє і майбутнє.
«Не так важливо, чи забули десь діти слова, чи може вони там трохи не так зробили мізансцени, та нам вдалося надто більше – ми змогли на ці три місяці забрати наших дітей від війни сюди, у світ мистецтва», – наголосила режисерка вистави Ірина Корольова.
Наступний показ відбудеться у суботу, 1 листопада, в Миколаєві у фаховому коледжі культури та мистецтв. Початок – о 13:00.
Фото: театр імені М. Куліша
Марина Поліщук
