Жителі Нової Каховки кажуть, що останнім часом вони все частіше чують кулеметні черги, а не артилерію, а бої стали більш інтенсивними. За словами містян, у зв’язку із цим з’явилося відчуття, що війна наближається до моменту появи нового поля битви.
Про нинішню ситуацію на лівобережжі Херсонщини жителі Нової Каховки розповіли журналісту британського видання The Guardian у Запоріжжі, куди вони вимушено переїхали через збільшення обстрілів. Публікація в газеті має назву «Наступне поле бою: кулеметний вогонь віщує інтенсивні бої на півдні України».
Пропонуємо адаптивний переклад цієї статті, яка на сайті видання називається «Останнім часом були кулемети»: на півдні Херсонщини загострюються бої». Автор матеріалу – Юліана Боргер.
Сторінка газети The Guardian за 9 грудня 2022 р. з публікацією «Наступне поле бою: кулеметний вогонь віщує інтенсивні бої на півдні України»
Протиборчі сили тепер стикаються один з одним через вузьку частину річки Дніпро в той час, як Київ намагається стримати відступ росіян.
Жителі Нової Каховки на східному березі Дніпра звикли до постійних обстрілів. Але останніми днями вони чують кулеметні черги, оскільки війна наближається до того, що може стати наступним великим полем бою.
Незважаючи на прогнози, що конфлікт уповільниться в зимові місяці, цивільні особи, які прибувають до Запоріжжя через останній відкритий контрольно-пропускний пункт на лінії фронту, кажуть, що бойові дії на півдні Херсонщини загострюються. Адже українські війська намагаються стримати відступ росіян у напрямку до Криму та за його межі.
Поліцейські перевіряють чоловіка, який приїхав з окупованої території в Запоріжжя. Фото: Алессіо Мамо/The Guardian
«Останнім часом це кулемети, а не артилерія, – каже 78-річна Анна з Нової Каховки після прибуття на блокпост поліції в Запоріжжі. – Вікна тремтіли, будинок тремтів. Ми боялися, що в будь-який момент усе може завалитися».
«Бої стали більш інтенсивними, – додає Людмила, ще одна жителька міста, яка чекає на перевірку документів на запорізькому КПП. Як Анна та інші новоприбулі, вона не хоче називати своє прізвище, побоюючись розправи над родичами чи друзями, які залишилися в окупації. – Був автоматний вогонь прямо в міському парку. Ми бачили росіян, які бігали по парку з автоматами».
Надходять неодноразові повідомлення про рейди українського спецназу через Дніпро після відвоювання Херсона.
Літня жінка з Маріуполя та інші українці, які приїхали з окупованих територій, чекають біля будівлі Запорізької міськради, яку перетворили на центр для переселенців. Фото: Алессіо Мамо/The Guardian
Людмила розповідає, що шосе, по якому вони їхали від Нової Каховки на схід до російської фортеці в місті Мелітополь, перетворене на оборонну лінію з бетонними пірамідами, відомими як «зуби дракона», і мережею траншей.
Нова Каховка є особливо стратегічною точкою. У місті, де до війни населення складало 70 тисяч людей, українські та російські війська тепер стикаються один з одним через вузьку частину Дніпра та дамбу ГЕС.
Жителі міста розповіли, що росіяни замінували 400-метровий міст, що пролягає над дамбою, а дві вантажівки з вибухівкою стоять уздовж прогону. Адміністративні будівлі розташованої поруч гідроелектростанції перетворили на бастіон, нашпигований зброєю. Державні службовці, які працювали на російську окупаційну владу, покинули місто минулого місяця.
Оскільки 11 листопада місто Херсон і північно-західна частина Херсонської області потрапили під удари українського контрнаступу, росіяни створюють оборонні рубежі на півдні Херсонської та Запорізької областей.
Росіяни, які, відступаючи, останніми тижнями прибули до Нової Каховки, знервовані та агресивні. Місцеві жителі, що залишилися, оскільки мають літніх родичів, які не можуть переїхати, або ж сподіваються, що місто буде швидко звільнене, вирішили, що їм нічого не залишається, як виїхати.
Балетний клас концертного залу в Запоріжжі перетворили на притулок для переселенців з окупованих територій. Фото: Алессіо Мамо/The Guardian
«Вони прийшли до мене додому о 7 годині ранку. На вулиці стояв броньований автомобіль. Вони стукали в двері й казали, щоб я відкривала швидше, – розповідає Анна. – Сказали, що шукають «бандитів». Вони просто пограбували інші будинки. Вони грабували все».
Росіяни зазнали великих втрат у Новій Каховці наприкінці липня та на початку серпня, коли Україна спрямувала нещодавно придбані США керовані ракети на військову базу на березі Дніпра. Після цього люди казали, що бачили тіла загиблих російських солдатів, складені в армійські вантажівки, і що в місті стояв нестерпний сморід від трупів, які спалювали в лісі.
«У них було сміттєзвалище за лісом, але вони просто перевозили туди тіла й спалювали їх, – веде далі Анна. – Запах був – не передати. Останки спалювали цілий тиждень. Уночі не можна було бути на вулиці. Неможливо було відкрити ні двері, ні вікна».
Оксана, яка виїхала з Нової Каховки в середині вересня, розповіла, що бачила купи убитих росіян після українських ракетних ударів.
«Була така собі військова швидка допомога. Це була крита вантажівка, але в ній були маленькі отвори, і я бачила їх, тіла, складені одне на одне, – каже вона. – З того дня цілий тиждень був дим. Ви б закрили двері та зачинили вікна. І був такий сморід, який ні з чим не сплутаєш».
Свідки не бачили, як тіла піддавали кремації, і їхні свідчення неможливо перевірити незалежно. Але вони співпадають із повідомленнями в листопаді з околиць Херсона про те, що росіяни вдавалися до спалювання своїх мертвих на міському сміттєзвалищі.
У відділку поліції Запоріжжя перевіряють автомобілі, які приїжджають з окупованих територій. Фото: Алессіо Мамо/The Guardian
Останній відкритий пункт пропуску для цивільних осіб уздовж південного фронту знаходиться біля Василівки, міста на Дніпрі приблизно за 50 км на південь від Запоріжжя. До 6 тисяч людей переходили тут блокпост щодня до кінця вересня. Потім Росія оголосила про анексію чотирьох українських областей, зокрема й Херсонської та Запорізької, і обстріляла колону автомобілів цивільних, які приїхали на територію, контрольовану Україною, щоб забрати родичів, що прибули з території, контрольованої Росією.
За словами Олексія Савицького, муніципального чиновника, який курує центр прийому новопереміщених осіб, кількість прибулих зменшилася до 300 на день.
«Я думаю, це тому, що їм потрібно тримати людей як живий щит, – каже Савицький. – Якби всі просто пішли, це полегшило би роботу нашим військовим».
Перед тим, як у липні українці придбали американські реактивні системи залпового вогню «Хаймарс», Анна каже, що росіяни в Новій Каховці не відчували жодної небезпеки.
«Вони відчували себе господарями міста, – згадує вона. – Вони ходили кругом, вживали алкоголь і казали: «Для нас це як курорт». Ми збираємося переїхати сюди».
Однак після того, як ракетні удари знищили їхній табір на березі річки, вони відвели важке озброєння в ліс і почали рити траншеї. Після падіння Херсона чисельність гарнізону різко зросла, а останніми днями ситуація стала більш нервовою.
«Їх багато, і вони в паніці, тому що Збройні сили України занадто близько, – каже Оксана. – Є відчуття, що будь-якої миті місто можуть взяти штурмом».
Тэги: