Григорія Янченка, якого в народі називають дядя Гриша, у Херсоні знає кожен. Щодня він виїжджав на своєму візочку в середмістя Херсона, без жодних свят та вихідних. За допомогою програвача вмикав українські пісні, а всі гроші, які давали йому люди, пересилав для Збройних сил України. З початку окупації Григорій Миколайович разом із патріотичними херсонцями зібрали понад пів мільйона гривень, йдеться в ТСН.
Каже, сам колись служив у Псковській дивізії, а від початку війни Росії проти України у 2014 році почав збирати гроші вже для українських десантників та добробатів. За 8 років він передав на фронт майже 4 мільйони гривень.
До окупації Херсона дядя Гриша чи не щодня волонтерив біля ТРЦ «Фабрика»
Згадує, коли російські окупанти увійшли в Херсон, спочатку був немов у ступорі, а потім виїхав у центр з колонкою.
«Я записав туди пісні, крім гімну, "Калини", іще військових маршів, плюс іще всі пісні українські, які популярні були», – розповідає волонтер.
Щодня він виїздив у центр на свій маршрут по вулиці. Каже, для херсонців це стало немов ковтком свіжого повітря.
«Тільки виїжджаю, мене вже чують і чекають. Задоволені, з усмішками, це не передати. І отак їдеш і всі люди підспівують», – розповідає Григорій.
Уже до обіду прозоре відерце було заповнене купюрами. За пів року чоловік з окупованої території зібрав та передав українським волонтерам понад 600 тисяч гривень. Каже, що для кого збирає, – розуміли всі. Кидали навіть рублі, що їх видавали окупанти. А були й випадки, коли на ЗСУ віддавали останнє.
Григорій Янченко – двічі «Народний герой України». У 2015 році він став переможцем національного конкурсу «Благодійник року» у номінації «Благодійник – фізична особа», отримав статуетку «Бурштиновий ангел добра». Дядя Гриша – Почесний громадянин Херсона.
Дядю Гришу вивезли з Херсона до Запоріжжя ледь не силоміць. Після численних попереджень та погроз колаборанти повідомили, що за кілька днів його чекають «на підвалі».
Знайомі переправили дядю Гришу катером в Олешки, звідти – до Василівки. Наразі він у волонтерському центрі в Запоріжжі.
«Кожного місяця, там дуже немалі суми, які він збирав та відправляв. Говорив, що я не можу, я вам довіряю, знаю, що гроші підуть на що треба. І от крайню автівку, яку я придбала й перегнала на фронт, вона була наполовину куплена з його грошей», – розповідає керівниця волонтерського центру Галина Гончаренко.
Бійці, яким уже 8 років допомагає дядя Гриша, пропонують перевезти його далі від ворожих обстрілів, але той категорично відмовляється. Каже – спробує так само збирати гроші в Запоріжжі. Не хоче їхати далеко від Херсона й сподівається, що зможе повернутися туди вже незабаром.
Росіян там точно не буде – у цьому дядя Гриша впевнений.
Тэги: