Дарина Лапіна
Дзвонив мамі в Херсон, засмутив її. Вона щиро сподівається, що вся наша велика сім’я скоро повернется в рідне місто. А моє бажаня, щоб вона не вміла добре розпізнавати, що летить: міна, дрон чи КАБ. А дивувалась кожен день, як море може бути різним.
***
Іронія долі…
Окупанти виклали відео, як після їх обстрілу палає будинок на Правому березі Дніпра. Це маєток вже померлого заступника мера Херсона Колихаєва – Анатолія Хоменко.
Обстріл вівся з Олешек, де зараз гауляйтером у окупантів саме старший син Хоменко.
***
У Скадовському, Генічеському та інших районах Херсонської області до вчителів які пішли на співпрацю з ворогом починає доходити, що їх використали як туалетний папір. Період любові закінчується, гроші на зрадників закінчуються теж.
Вчителі-колаборанти опинились в класичній ситуації казки «Про рибака та рибку», баби з розбитим коритом.
Погодившись на співпрацю з окупаційною владою та купившись на захмарні заробітки, вчителі законно отримали статус колаборанта і зрадника за законодавством України. Вони закрили собі шлях на підконтрольну територію України і практично стали не вїзними.
Розуміючи це, окупаційна влада на місцях, яка відповідає за фінансування вчителів окупованої Херсонській області, почала обрізати виплати зрадникам-вчителям розуміючи те, що у останніх немає вибору і вони будуть працювати далі за те, що їм перепаде з барського столу.
***
Херсон готується до опалювального сезону. Попри щоденні обстріли, обʼєкти теплопостачання готові на 95-100%.
На випадок блекаутів місцеві жителі виїжджати не збираються. Люди готують план «Б»: генератори та буржуйки.
***
Відео про евакуацію літнього чоловіка розриває серце. Дідусю 86 років. Дівчинка-волонтер одягає йому через плече сумку-планшетку – з документами, мабуть.
Дідусь плаче, махає рукою на хату.
– Жалко, – каже.
Молоді люди запевняють його, що все буде добре – головне, що живий-здоровий.
Вони не скажуть йому, звісно, що добре не буде. Уже добре не буде. Буде якось. Але не добре.
Як жаль ось таких – безпомічних, стареньких. Вони не завжди розуміють, що відбулося, і що це надовго. Для більшості – назавжди.
Про городи говорять «на наступний рік», про те, як заросте подвірʼя до їхнього повернення. А є такі, які просто в ступорі якомусь, в шоці. Сидять мовчки, притулившись до когось з рідних.
Я розмовляла з такими.
І також малодушно казала, що все буде добре…
***
Для тих, хто не в курсі, концерти «Океан Ельзи» в Києві продовжуються…
Як думаєте, сьогодні багато людей піде на концерт?
Ян Ярчук
