Дарина Лапіна
А жителі Кіндійки сьогодні дізналися, що ми евакуйовані владою. Подзвонили на гарячу лінію енергетиків у Київ, дівчина аж засміялася, коли почула адресу, сказала, що ваш прокудін відрапортував, що всіх евакуював: Східний, Кіндійка, Антонівка і Садово, з його слів, там немає жодної людини, у них там навіть поміточка стоїть. Так що, для всєх нас просто нєт…
***
От ви з Дії приколюєтеся, яка розсилає відмови одружитися.
А мені якось о 9-й ранку прийшов смс від підлеглої, до речі, заміжньої: “У нас хлопчик, 3400, 52 см”.
***
Життя до…де всі успішні, йдуть вперед і переймаються буденними проблемами, зовсім не помічаючи, що жити треба сьогодні, зараз, у цю хвилину, не відкладаючи на завтра, бо того завтра може і не бути зовсім…
***
Якщо людина тупа, як вівця, чи можна вважати її квадробером? А якщо паше, як коняка?
***
Які ж ви утирки, орки! Тупо по людям дронами.
І дякую херсонцям, які вдень не зачиняють підʼїзду двері. Так врятували мене сьогодні від скиду. І дерева, які ще зелені…
***
Я вперто “бодаюся” з тими, хто вважає місто таким, що вже всьо. Просто питаю себе кожного разу: “Нахіба ти тут?” І не завжди можу дати логічну відповідь, бо всі рішення в житті ухвалює серце. І воно не помилилося жодного разу. Мені не соромно за те, що я робила і роблю. Це дає мені сили і, можливо, право говорити про те, що моє місто втрачає, страждає, мучиться, але ж живе. Я тут не одна така “аляушна”) З тих, хто вірить. І вкладається енергією в майбутнє свого краю. Як би романтично й пафосно це не звучало.
Ян Ярчук
