Марина Поліщук
Це третій день Херсона, який містяни зустрічають в умовах повномасштабної війни. В окупації та під постійними обстрілами не до гучних святкувань. Але все одно це привід сказати нашому Херсону: “Люблю тебе, рідний – зранений, але нескорений!”.
Символічно, що сьогодні збігається кілька дат. Зокрема, Всесвітній день подяки та Міжнародний день миру. Миру, якого ми прагнемо усіма своїми жовто-блакитними серцями. Дякуємо нашим Збройним силам за можливість зустріти новий день.
***
Щойно “гримнуло” з лівого берега. У будинку, де ми “зустрічалися”, вилетіли вікна, у садку – 9 плодових дерев..
***
Можливо, є різні погляди, коли ж таки святкувати день народження Херсона. Можливо, херсонці ще довго продовжуватимуть вітати один одного з цим святом у теплі вересневі дні.
Але точно і безсумнівно – незламне місто-Герой в наших серцях щодня, де і коли ми не були б!
***
Херсон. 21.09.2024. Температура на сонці нагадує літо. Хай буде ще тепло!
***
Дивно святкувати День мертвого міста.
Це не погано, і не добре
Того Херсона, який ви зараз всі згадуєте в постах, немає і ніколи не буде.
***
Політики, чиновники, артисти, діячі культури вітають Херсон з днем народження. Просто цунамі поздоровлень і побажань з усього світу. А нам би якийсь РЕБ в подарунок, бо сьогодні вже десятки скидів з орківських дронів на голови іменинників, і це, не рахуючи десятків прильотів артснарядів по місту ((
Скажіть, як нам повірити в те, що проти ворожих дронів “Мавік”, які за своєю суттю є майже дитячою радіоіграшкою, не існує протидії? Уражати склади б/к за 500 км ми можемо, бити рашистські аеродроми за 1000 км – можемо, збивати Іскандери, Калібри – можемо, а “Мавіки” над самою головою херсонців збити – не можемо. Не вірю!
Нема в мене приводу святкувати ((
***
А сьогодні… Просто дуже хочеться обійняти місто, людей, та робити так, щоб воно вистояло, вижило і потім розквітло.
Не так, як було до 24 лютого… так, як було – не треба. Хочеться інакше. Краще.
Бо зараз місто страждає від ворога мін, градів, дронів, арти… а до того страждало від корупції, хаотичної забудови, руйнування історичного центру, бруду, клаптикового утеплення, байдужості, непрофесіоналізму… Але якщо послухати мешканців Одеси, Львова, Чернівців, Франківська… Вроцлова, Праги… то такі проблеми є в кожному місті. В тій чи іншій формі.
Але хочеться, щоб Херсон впорався з цими задачами, і з ворогом з мінами, і з незаконною забудовою, і руйнаціями, і байдужістю до краси, історії та культури від деяких місцевих мешканців та чиновників.
Все буде краще!
Дарина Лапіна
